79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.12.2021 Справа № 914/1665/21
За заявою про вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1665/21
За позовом: Еванс-Джонс Браян, Велика Британія
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сварог V”, м.Львів, Україна
до відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Львів, Україна
про: визнання рішень загальних зборів недійсним, скасування реєстраційних дій, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників
Суддя У.І.Ділай
Секретар О.Старостенко
За участі представників:
Від позивача: О.В.Яким'як - адвокат
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
09.12.2021 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/1665/21, відповідно до якого позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог V», які оформленні протоколом № 2 від 25.04.2017. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ недійсними, які оформленні протоколом № 20/11/2018 від 20.12.2018. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог V», які оформленні протоколом № 31/05/19 від 31.05.2019. Скасовано реєстраційні дію, вчинену державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О.Б., від 25.04.2017, №14151050001035597 - Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Скасовано реєстраційні дію, вчинену державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О.Б. від 21.12.2018, №14151050003035597 Інші зміни. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (у часників)або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни статутного або складеного капіталу. Скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О.Б. від 28.08.2019; №14151050005035597. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог V» у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог V».
У позовній заяві позивач заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 23.12.2021.
14.12.2021 від представника позивача до суду надійшла заява з доказами щодо розміру понесених судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2021 просив задоволити подану заяву.
У судове засідання 23.12.2021 відповідач-1,2 явку повноважного представника не забезпечили.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником відповідача надано: копію Договору про надання правової допомоги №45-02/2021 від 12.02.2021; копію додатку №1 від 12.02.2021 до Договору про надання правової допомоги №45- 02/2021 від 12.02.2021; копію Акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до додатку №1 від 12.02.2021 до Договору про надання правової допомоги №45-02/2021 від 12.02.2021; копії квитків на залізничний транспорт Київ-Львів від 13.05.2021 та 16.05.2021 (у обидві сторони) для отримання у ЦНАП копії реєстраційної справи ТОВ «Сварог V»; копії залізничних квитків Київ - Львів (у обидві сторони) на судові засідання у Господарському суді м.Києва від 16.07.2021, 12.10.2021, 30.11.2021; копію квитанції №0.0.2147761841.1 про сплату судового збору щодо заяви про забезпечення позову від 02.06.2021; копію квитанції №16 від 14.04.2021 за сплату адміністративного збору у ЦНАП м.Львова за видачу копій реєстраційної справи ТОВ «Сварог V»; поштові витрати (квитанції поштового оператора АТ «Укрпошта») пов'язані із відправленням адвокатських запитів до ПУАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «Сварог V»; поштові витрати (квитанції поштового оператора АТ «Укрпошта») пов'язані із відправленням заяв по суті справи, клопотань, та заперечень в межах судової справи №914/1665/21; копію ордеру серії АА №109903 від 01.06.2021 виданий адвокату О.В.Яким'яку, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2535 від 30.03.2006.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач обґрунтованих заперечень проти стягнення витрат на надання правової допомоги суду не надав.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Стосовно вимоги про стягнення з позивача 2500євро гонорару господарський суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 16.11.2000 № 13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника, зазначив, що право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги, а суб'єктами надання правової допомоги в нашій державі є:
-державні органи України, до компетенції яких входить надання правової допомоги (Міністерство юстиції України, Міністерство праці та соціальної політики України, нотаріат тощо);
-адвокатура України як спеціально уповноважений недержавний професійний правозахисний інститут, однією з функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах (частина друга статті 59 Конституції України);
-суб'єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу клієнтам у порядку, визначеному законодавством України;
-об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод (частина перша статті 36 Конституції України).
Верховний Суд звертає увагу на правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі про правову допомогу. Як вказав Конституційний Суд України, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Таким чином, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, термін «правова допомога» має тлумачитися якнайкраще і охоплювати будь-яку діяльність, спрямовану на реалізацію правових норм в інтересах тієї чи іншої особи.
Отже, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, правова допомога - це юридичні (правові) послуги, а адвокатура є лише одним з суб'єктів, що надають в Україні правничу професійну допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Правову позицію щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 14.05.2019 у справі № 922/576/18, від 29.05.2019 у справі № 910/10483/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 25.06.2019 № 916/1340/18.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.
У п.3.1 додатку №1 від 12.02.2021 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2021, укладеного між Евансом-Джонсом Браяном та Адвокатським об'єднанням «Кушнір, Яким'як та партнери», сторони погодили, що вартість послуг на стадії розгляду справи в суді першої інстанції становить фіксовану суму в розмірі 2500євро.
Оскільки договором визначено суму гонорару саме в такий спосіб, позивач не зобов'язаний посилатись на час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі наданих послуг за лютий-грудень 2021 року, відповідно до якого винагорода становить 2500євро за представництво клієнта в господарській справі №914/1665/21.
Перевіривши зміст виконаних робіт, Господарський суд Львівської області приходить до висновку вимогу про стягнення з позивача 2500євро винагороди адвокатського об'єднання задоволити.
Щодо вимоги про стягнення 6948,17грн витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду для розподілу (витрати на проїзд, поштові послуги тощо), необхідною умовою згідно з положеннями статті 126 ГПК України, якою регламентовано порядок компенсації, є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат. Перевіривши подані докази, які пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовкою до її розгляду, суд доходить висновку задоволити заявлені вимоги частково в розмірі 6788,17грн. В задоволенні 160,00грн за направлення 18.10.2021 поштової кореспонденції Евансу-Джонсу Браяну слід відмовити, оскільки зазначені витрати не можуть бути покладені на відповідача.
Відповідачем не надано заперечень щодо неспівмірності судових витрат чи клопотання про їх зменшення.
Стосовно розподілу судового збору за сім вимог немайнового характеру та судового збору за подання заяви про забезпечення позову, господарський суд керується ч.4 ст. 129 ГПК України та доходить висновку стягнути з відповідача на користь позивача 17025,00 судового збору.
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву позивача задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сварог V” (79032, м.Львів, вул.Лисенецька, 12, ідентифікаційний код 39481592) на користь Еванса-Джонса Браяна (Велика Британія, SN9 5PL, Вілтшир, Вудборо, Саузв'ю (Southview, Woodborough, Wiltshire, SN9 5PL, the UK), ідентифікаційний код 2070019111) 15890,00грн судового збору за подання позовної заяви, 1135,00грн за подання заяви про забезпечення позову, 2500євро витрат (що станом на 09.12.2021 становить 76924,50грн), пов'язаних з правничою професійною допомогою та 6788,17грн витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду та підготовки справи до її розгляду.
3.В стягненні 160,00грн витрат відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 31.12.2021.
Суддя Ділай У.І.