Справа № 464/7704/21
пр.№ 2/464/2013/21
30.12.2021 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Максимець Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив :
позивач звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №7013 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» грошових коштів у розмірі 24970 грн.
Обгрунтовує позов тим, що приватним виконавцем Пиць А.А. 10.02.2021 на підставі спірного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо боржника ОСОБА_1 30.03.2021 цим же приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди. Вважає, що виконавчий напис №7013 від 27.12.2020 вчинено неправомірно з порушенням норм чинного законодавства України. Оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі такого, а тому на думку позивача у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед стягувачем, зазначені у виконавчому написі, є безспірною. Крім того зазначає, що між позивачем та відповідачем ніколи не виникали цивільні правовідносини, йому не відомо щодо заміни кредитора/стягувача згідно кредитного договору. Також вимоги щодо усунення порушень зобов'язань за кредитним договором, якщо така виникла з підстав наявних цивільних правовідносин, від відповідача він не одержував. Відтак оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса повинен підлягати визнанню таким, що не підлягає виконанню як з підстав порушення процедури його вчинення (взяття до уваги документів, що не вказують на безспірність вимог) так і з підстав неправомірності вимог стягувача.Просить позов задоволити.
Ухвалою від 03.11.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, третій особі надано строк для подачі пояснень щодо позову та відзиву.
21.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. не скористався своїм правом відповідно до вимог ст. 181 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підставний, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 24 січня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» укладено договір про надання комплексних банківських послуг №009-13520-240113, договір №009-13520-240113 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної картки та договір №008-13520-240113 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 40000 грн.
27.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7013, яким пропонує стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості, що виникла по кредитному договору №008-13520-240113 від 24.01.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , за період з 07.05.2020 по 30.11.2020 в розмірі 24970 грн., яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 18770 грн., суми заборгованості за нарахованими процентами - 5400 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 800 грн. Правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Дельта Банк» за вказаним кредитними договором є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі Договору відступлення прав вимоги №2241/К від 07.05.2020.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема: Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 2 наведеного Переліку, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений положеннями підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, у відповідності до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 6 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц (провадження № 61-38989св18), сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2020 у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Однак з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі, є безспірними.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що за зазначеним виконавчим написом нотаріуса з позивача стягується заборгованість на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №008-13520-240113 від 24.01.2013, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Відомостей на підтвердження того, що позивач був повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, стороною відповідача суду не представлено. Крім того суду не надано детального розрахунку заборгованості, яка стягується з позивача по виконавчому написі, відсутні у справі й докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Також відповідачем не долучено доказів того, що позивачу було скеровано письмове повідомлення про відступлення йому права грошової вимоги за кредитним договором з вказаною в оспорюваному виконавчому написі величиною грошової вимоги, яка підлягає виконанню. Останнім надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення ним листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем такого листа.
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження зі зверненням стягнення з боржника основної винагороди, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, доказів протилежного останнім суду не надано.
При цьому, з наведеного вбачається, що вчиняючи 27 грудня 2020 року виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №7013 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, (яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14). Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не є нотарільно посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим та підставним, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 908 грн.
На підставі ст.ст.87-88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований за №7013, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», заборгованості за кредитним договором №008-13520-240113 від 24.01.2013 на загальну суму 24970 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, 19.
Повний текст рішення виготовлено 30.12.2021.
Суддя О.Ю.Горбань