Справа № 710/1202/21
Провадження № 2/710/429/21
23.12.2021 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участі секретаря судового засідання - Харченко Л.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
вдповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Шполянська міська рада Об'єднаної територіальної громади, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
05.08.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,3832 га між позивачем та відповідачами, виділивши у користування ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1916 га, яка складається із двох ділянок: із поділу земельної ділянки за кадастровим номером 7125710100:01:001:3001 0,0500 га - для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , та 0,1416 га - під городництво, за варіантом №1, визначеним у висновку судового експерта від 17.08.2020 №36/20/Буд.
Позов позивач мотивує тим, що позивачеві на підставі договору дарування від 29.05.2017, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком О.В. за реєстр. № 1140, належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина житловового будинку належала відповідачам - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/4 частині кожної. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області в 24.04.2018 був задоволений позов ОСОБА_3 про виділення в натурі належної їй 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За рішенням суду у її приватну власнісність в якості окремого об'єкта нерухомого майна виділені приміщення, що були позначені в технічному паспорті літерами 2-І, 2-ІІ, 2-ІІІ, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7 житловою площею 31,6 кв.м., загальною площею 50,3 кв.м. Рішенням Шполянської міської Ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 05.07.2018 № 21-13.6/VIII було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки з метою присвоєння кадастрового номеру, але всім співвласникам житлового будинку АДРЕСА_2 . Рішенням Відділу у Шполянському районі Головного управліні Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2018 земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га був присвоєний кадастровий номер 7125710100:01:001:3001 для обслуговування житлового будинку. Але це земельна ділянка під всім будинком, без врахування рішення суду про виділення належної ОСОБА_3 частки в окремий об'єкт нерухомого майна. Рішенням Виконавчого комітету Шполянської міської ради від 02.08.2019 виділеному об'єкту нерухомого майна присвоєну поштову адресу АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_3 на виділений об'єкт житловий будинок загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 31 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2021. Для обслуговування вказаного житлового будинку позивачу необхідна земельна ділянка, яка буде перебувати у її особистому користуванні. ОСОБА_3 зверталася до Шполянської міської ради із заявою про поділ земельної ділянки за кадастровим номером 7125710100:01:001:3001 з метою формування нової земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Однак, такий поділ можливий за згодою співвласників будинку АДРЕСА_1 - відповідачів за цим позовом. Проте, відповідачі відмовляються в добровільному порядку здійснювати поділ земельної ділянки. Позивач замовила виготовлення експертного висновку з питань визначення можливих варіантів порядку користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку експерта № 36/20/буд. від 17.08.2020 є єдино можливий варіант встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою, за якою ОСОБА_3 відповідно до її частки у житловому будинку має бути виділена в користування земельна ділянка загальною площею 0,1916 га, яка складається із двох ділянок: із поділу земельної ділянки за кадастровим номером 7125710100:01:001:3001 - 0,0500 га - для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 , та 0,1416 га - під городництво. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Третя особа надала суду пояснення, в яких вказала, що земельна ділянка площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7125710100:01:001:3001) обліковується як комунальна власність. Відповідно до абзацу першого статті 26 Закону України «Про землеустрій» (у редакції до 25.05.2021, що діяла у 2020 році на час звернення ОСОБА_3 до Шполянської міської ради) замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Тому ОСОБА_3 у 2020 році було запропоновано спільно із співвласниками житлового будинки, який розташовано на земельній ділянці площею 0,10 га, за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7125710100:01:001:3001) звернутися до міської ради із клопотання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою поділу зазначеної земельної ділянки і укладення трьохстороньої угоди на оплату робіт. В зв'язку із змінами до абзацу першого статті 26 Закону України «Про землеустрій» відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ) (редакції абзацу першого статті 26 ЗУ «Про землеустрій» після 25.05.2021) замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. Враховуючи зміни до Закону України «Про землеустрій» для оформлення права на земельну ділянку орієнтовною площею 0,05 га запропоновано гр. ОСОБА_3 звернутися до Шполянської міської ради із клопотання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою поділу земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7125710100:01:001:3001), і укладення трьохсторонньої угоди на оплату робіт та погодження внутрішньої межі із гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - подати до Шполянської міської ради клопотання відповідно до статті 118 Земельного кодексу України для оформлення права власності на земельну ділянку або клопотання згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України для оформлення права оренди. Оформити право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,2832 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також можуть відповідно до статей 118 або 123 Земельного кодексу України.
У судове засідання представник позивача з'явився, вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вказала, що не заперечує проти того, щоб судові витрати позивача залишити на його рахунку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання зявилася, вказала, що проти задоволення вимог не заперечує,оскільки бажає поділу ділянки в межах встановлених законом, крім того просила суд не стягувати з неї судові витрати.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала суду заяву, в якій вказала, що не може звявитися до суду через карантинні обмеження.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 28.09.2021 було відкрито провадження у справі.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.11.2021 було закрито провадження у справі.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 29.05.2017, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком О.В. за реєстр. № 1140, (а.с. 13).
Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26.04.2018 у справі № 710/593/17 був задоволений позов ОСОБА_3 про виділення в натурі належної їй 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За рішенням суду у її приватну власнісність в якості окремого об'єкта нерухомого майна виділені приміщення, що були позначені в технічному паспорті літерами 2-І, 2-ІІ, 2-ІІІ, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7 житловою площею 31,6 кв.м., загальною площею 50,3 кв.м. (а.с. 6-9).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № витягу 260165085, ОСОБА_3 є власником житлового будинку, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 31 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з 01.06.2021 (а.с. 11).
Згідно з листом Шполянської міської ради ОТГ від 06.02.2020 земельна ділянка площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7125710100:01:001:3001), перебуває у комунальній власності, і ОСОБА_3 не є землевласниками, або землекористувачами. Враховуючи вищевикладене запропоновано співвласникам житлового будинку подати через Центр надання адміністративних послуг (1-ий поверх, АДРЕСА_4 ), спільне клопотання, для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7125710100:01:001:3001), з метою укладання трьох стороньої угоди (а.с. 10).
Рішенням Шполянської міської Ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області від 05.07.2018 № 21-13.6/VIII було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки з метою присвоєння кадастрового номеру, але всім співвласникам житлового будинку АДРЕСА_2 . (а.с. 12)
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2018 земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, присадибна ділянка, має кадастровий номер 7125710100:01:001:3001, форма власності - комунальна (а.с.29).
Відповідно до висновку експерта № 36/20/буд. від 17.08.2020 є можливий варіант встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою, за якою ОСОБА_3 відповідно до її частки у житловому будинку має бути виділена в користування земельна ділянка загальною площею 0,1916 га, яка складається із двох ділянок: із поділу земельної ділянки за кадастровим номером 7125710100:01:001:3001 - 0,0500 га - для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , та 0,1416 га - під городництво (а.с. 14-21).
За змістом заяви від 28.11.2019 ОСОБА_3 зверталася до Шполянської міської ради із заявою про поділ земельної ділянки за кадастровим номером 7125710100:01:001:3001 з метою формування нової земельної ділянки орієнтовною площею 0,0500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 22).
Рішенням Виконавчого комітету Шполянської міської ради від 02.08.2019 виділеному об'єкту нерухомого майна присвоєну поштову адресу АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_3 на виділений об'єкт житловий будинок загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 31 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2021 (а.с. 32).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №410/2775/12 (провадження № 61-13019св20).
Норми процесуального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із вимогами ч. 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За правилом ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об'єктів до набувача таких об'єктів, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до частини п'ятої вищевказаної статті у випадках, визначених частинами першою - третьою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
Згідно з частиною дванадцятою вищевказної статті у разі набуття частки у праві власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об'єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.
У разі недосягнення згоди між набувачем та землекористувачем щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою такий порядок визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини шістнадцятої вищевказаної статті відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, на час розгляду справи законодавець визначив механізм одночасного переходу права власності чи користування на земельну ділянку при переході права власності на нерухомість, і порядок реєстрації таких прав або, за відсутності правових підстав для одночасного переходу прав власності чи користування на нерухомість та земельну ділянку щодо осіб, які не можуть набувати земельну ділянку на праві постійного користування, порядок набуття ними такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність або оренду.
Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За рішенням суду у приватну власність позивача в якості окремого об'єкта нерухомого майна виділені приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , що були позначені в технічному паспорті літерами 2-І, 2-ІІ, 2-ІІІ, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7 житловою площею 31,6 кв.м., загальною площею 50,3 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Надалі сторонами не були виконані приписи статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України в частині формування виділу окремої земельної ділянки, на якій знаходився предмет нерухомості, з присвоєнням їй окремого кадастрового номеру.
Позивачем не вказано, яким чином відповідачі порушують порядок користування земельними ділянками, доказів вчинення відповідачами прешкод в користуванні земельними ділянками суду не надано. Посилання позивача на те, що відповідачі не погоджуються підписати необхідні документи, суд оцінює критично, так як такі твердження не підтверджені жодним доказом та, крім того, спростовуються, позицією відповідача ОСОБА_2 , яка пояснила, що готова розподілити ділянку та також повідомила, що і ОСОБА_4 не заперечує щодо таких дій позивача, також згідно пояснення третьої особи - власника земельних ділянок позивач не зверталась до Шполянської міської ради ОТГ з необхідними документами.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо права користування земельними ділянками в розмірі 0,10 га та 0,2832 га за адресою АДРЕСА_2 , натомість у рішенні Шполянської міської ради ОТГ від 02.08.2019 №320 вказано про необхідність позивачу привести у відповідність правовстановлюючі документи щодо земельної ділянки, у листі 06.02.2020 Шполянської міської ради ОТГ №01-37/20 вказано, що позивач та відповідачі не є землекористувачами земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що також підтверджується інформацією з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2018 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га з кадастровим номером 7125710100:01:001:3001.
Суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до частин третьої-четвертої цієї статті, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Аналогічний висновок Верховний Суд, виклав у постанові від 07.05.2020 у справі №910/1310/19, в якому суд касаційної інстанції вказав, що згідно зі статтею 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування.
Позивач просить визначити порядок користування двох земельних ділянок по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,3832 га, одна з яких площею 0,1000 га з кадастровим номером 7125710100:01:001:3001, інша площею 0,2832 га, яка не має кадастрового номера.
Ураховуючи відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про наявність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2832 га суд вважає, що така ділянка не є об'єктом цивільних правовідносин і може виступати об'єктом цивільних правовідносин лише після її сформування: визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Також суд звертає увагу позивача, що в якості підставі визначення порядку користування земельними ділянками позивачем наданий висновок експертного дослідження судового експерта Гнаток В.Г. від 17.08.2020 №36/20/Буд (а.с. 14-21). Однак, частиною 5 ст. 106 ЦПК України зазначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 522/1029/18, провадження № 14-270цс19 (ЄДРСРУ № 87144996) 18.12.2019 в своїй постанові зробила висновок про те, що відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як і відсутність вказівки, що він підготовлений для суду, тягне за собою неналежність експертного висновку.
Так, зі змісту висновку експертного дослідження судового експерта Гнаток В.Г. від 17.08.2020 №36/20/Буд суд встановив, що у висновку відсутні відомості про те, що експерта Гнаток В.Г. було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, у вказаному висновку відсутня вказівка про те, що він підготовлений для суду.
За таких обставин суд вважає висновок експертного дослідження судового експерта Гнаток В.Г. від 17.08.2020 №36/20/Буд є неналежним доказом у справі.
Посилання позивача на практику, зокрема постанову Верховного суду від 13.03.2019 у справа № 734/3785/15-ц, провадження № 61-33455св18, суд оцінює критично, так як обставини справи, які викладені у постанові касаційного суду, відрізняються від обставин даної справи.
Отже, позивачем не надано належних доказів права користування земельними ділянками, та як наслідок не надано доказів порушення, невизнання або оспорювання його прав користування відповідачами, крім того, земельна ділянка розміром 0,2832 не є об'єктом цивільних правовідносин, крім того, висновок експерта не є належним доказом, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову за його необгрунтованістю.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову - судові витрати позивача залишаються на його рахунку.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 19 Конституції України, ст.ст. 15 ЦК України, ст. 116, 120, 123, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складене 31.12.2021.
Суддя Н.П. Побережна