Справа № 265/10060/21
Провадження № 3/265/3072/21
28 грудня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Гноєвой Сергій Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
06 грудня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 465365, відповідно до якого 30 листопада 2021 року о 13-30 годині ФОП ОСОБА_1 у контейнері « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ринку «Привоз», розташованому по АДРЕСА_2 , не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремий контейнер (урну) продавцям та клієнтам закладу, чим порушила вимоги абзацу 4 п.п. 9 п. 2-2 постанови КМУ № 1236 зі змінами.
Таким чином, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, тобто за порушення правил щодо карантину людей.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не з'явилася за невідомих причин, будучи у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань по суті справи не надала. Проте при складанні протоколу, вину в інкримінованому їй правопорушенні визнала повністю та зобов'язалася усунути зазначені порушення.
Разом із тим, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», суд вважає можливим розглянути справу у відсутність правопорушника.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, встановлено наступне.
Так, частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є банкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до пп.12) п.2 Постанови КМУ №1236, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, поясненнями свідків, фото-, відеозаписами а інше (ст.251 КУпАП).
Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 465365 від 30.11.2021 року, 30 листопада 2021 року о 13-30 годині ОСОБА_1 не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремий контейнер у контейнері «Насіння-добриво» на ринку «Привоз» по вулиці Азовстальській, 78 у місті Маріуполі.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 465365 від 30.11.2021 року, щодо здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 підтверджуються доданим до протоколу поясненнями ОСОБА_1 , та відеозаписом, що міститься на долученому до протоколу диску.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, досліджені під час розгляду справи докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, що полягає у здійсненні суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем діяльності за відсутності для централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту в окремий контейнер.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, в процесі розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, допущені нею порушення правил щодо карантину людей не спричинили будь- яких негативних наслідків для третіх осіб.
До обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддя визнає щире розкаяння винної.
Обставини, що обтяжують відповідальність винної у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачені ст.35 КУпАП, судом не встановлені.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, носить малозначний характер.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 34, 35, 40-1, 44-3, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя С.С. Гноєвой