КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
06 грудня 2021 року № 320/6942/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участі секретаря судових засідань Витвицького О. Ю. розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасувати рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021, оформлене протоколом №55, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №904/7 від 24.03.2021 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021, оформлене протоколом №55, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всіх обставин справи, що стосуються дисциплінарного проступку, не надано належної оцінки його поясненням. Також зазначив, що у його діях не було складу дисциплінарного проступку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовну заяву позивача залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 здійснено перехід розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що на підставі звернення боржника ОСОБА_2 від 05.01.2021 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження №62743640.
Зі змісту звернення, що міститься у матеріалах справи, вбачається, що її предметом є дії та рішення приватного виконавця у межах виконавчого провадження №62743640.
За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності Позивача Управлінням складена довідка від 21.01.2021, згідно з якою приватним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження № 62743640 порушено вимоги:
- частини першої статтті 47 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 1 розділу VII Інструкції №512/5 щодо зарахування стягнутих з боржника коштів на відповідний рахунок приватного виконавця;
- пункту 3 розділу Х Інструкції щодо зазначення у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти.
19.02.2021 направлено подання про притягнення до дисциплінарної відповідачльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, в якому зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження №62743640 Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 порушено вимоги частини першої статтті 47 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802 щодо зарахування стягнутих з боржника коштів на відповідний рахунок приватного виконавця; пункту 3 розділу Х Інструкції щодо зазначення у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника рахунку приватного виконавця, на який необхідно перерахувати стягнуті кошти.
05.03.2021 відбулось засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, на якому дійшли висновку, що Приватний виконавець порушила вимоги частини першої статті 47 Закону, пункту 1 розділу VII Інструкції щодо зарахування стягнути з боржника коштів на відповідний рахунок приватного виконавця, пенкту 3 розділу Х Інструкції встановлені у поданні Міністерства юстиції України, а докази їх спростування приватним виконавцем не надані.
За результатами рогляду подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців 05.03.2021 було прийнято рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, яке оформлено протоколом №55.
24.03.2021 наказом Міністерства юстиції України №904/7 «Про застосування до Приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021, оформлене протоколом №55, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Позивач, не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної комісієї приватних виконавців від 05.03.2021 № 55 та наказом Міністерства юстиції України від 24.03.2021 №904/7, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає так.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в тексті - Закон), Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (по рішенню - Закон 1403-VII), «Порядком проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» (за текстом - Порядок), «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців (за текстом - Положення) та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.ст. 1, 3-5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» визначаються основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Відповідно до ст. 34 Закону 1403-VII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.
За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні.
У разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності у тому числі приватних виконавців, визначає «Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців».
В силу п.п. 2, 4 розд. І Порядку організація та проведення перевірок покладаються на структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - структурний підрозділ Міністерства).
Перевірки діяльності приватного виконавця здійснюються шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Позапланова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться з підстав, визначених частиною третьою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та/або у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії.
Пунктами 19, 26-31 розділу ІІІ Порядку передбачено, що позапланові перевірки діяльності приватного виконавця поділяються на виїзні та невиїзні.
Позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця чи у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії, ухвалення Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.
Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців (далі - Управління контролю), або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).
Про проведення позапланової невиїзної перевірки приватному виконавцю надсилається письмовий запит. У запиті зазначаються строк для надання вмотивованої відповіді приватним виконавцем щодо фактів, викладених у зверненні, який не може бути менше десяти календарних днів, перелік копій документів, які потрібно надати для проведення перевірки.
Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета звернення.
Якщо під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виникла потреба в одержанні від приватного виконавця додаткової інформації або копій документів у межах предмета звернення, структурний підрозділ Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) може надіслати приватному виконавцю повторний письмовий запит. Запит має містити обґрунтування потреби одержання додаткової інформації та/або копій документів та строк, у який приватний виконавець має надати таку інформацію та/або документи.
Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця має бути проведена не пізніше ніж через тридцять робочих днів із дня надходження до структурного підрозділу Міністерства звернення (скарги) учасника виконавчого провадження.
У відповідності до розділу IV Порядку у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
У поданні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).
У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців визначено, що основним завданням Комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 4 Положення №3791/15 дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін'юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін'юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін'юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 15 Положення №3791/15 рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
Відповідно до частини 1 п. 16 Положення №3791/15 рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом десяти робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
Відповідно до п. 18 Положення №3791/15 протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб та їх електронні адреси, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
Статтею 40 Закону 1403-VII встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:
1) зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;
2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;
3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:
1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
За ст. 41 Закону 1403-VII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Матеріалами справи встановлено, що постановою від 06.08.2020 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №62743640 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 03.07.2020 № 6014 про стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором 204/8683ECLKZAPSI від 21.11.2014, укладеним з ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 83 від 28.02.2018 є ТОВ ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 є ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованість за кредитним договором 204/8683ECLKZAPSI від 21.11.2014 у розмірі 11 812,03 грн.
14.08.2020 приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена для виконання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня».
Оглядом цієї постанови встановлено, що в ній зазначено здійснювати із доходів боржника відрахування у розмірі 20 % на:
- витрати щодо проведення виконавчих дій у розмірі 400 грн, які необхідно перерахувати за реквізитами: отримувач Приватний виконавець ОСОБА_1, р/р НОМЕР_1 у Печерська філія АТ КБ «ПРИВАТБАНК», призначення платежу: витрати на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 62743640;
- суму боргу у розмірі 11812,03 грн, яку необхідно перерахувати на користь стягувана за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланл», НОМЕР_2 у АТ «ОТП БАНК»;
- основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1181,20 грн, яку необхідно перерахувати за наступними реквізитами: отримувач Приватний виконавець ОСОБА_1, р/р НОМЕР_3 у Печерська філія АТ КБ «ПРИВАТБАНК», призначення платежу: основна винагорода у виконавчому провадженні : №62743640.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону, грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), підлягають зарахуванню на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції, стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. у тому числі в іноземній валюті, відкриті приватними виконавцями.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Пунктом 3 розділу Х Інструкції встановлено, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника повинна містити реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти.
Таким чином, позивач зазначивши у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.08.2021, що відраховані з доходів боржника кошти необхідно перераховувати на рахунок стягувача, приватний виконавице порушив вимоги пункту 3 розділу Х Інструкції та встановлений частиною першою статті 47 Закону порядок зарахування стягнутих з боржника грошових сум.
Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача використовувалась інформація надана приватним виконавцем, а також викладена у скарзі боржника, в тому числі вивчались копії документів надані останніми та відомості автоматизованої системи виконавчого провадження. Тобто, з'ясовувались обставини, які стосувалися виключно предмета звернення.
Перевірка Управлінням рішень та вчинених позивачем дій щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С. Від 03.07.2020 №6014 у рамках виконавчого провадження №62743640 проводилась без виходу за межі предмета зверення і не свідчить про порушення відповідачем положень статтті 34 Закону №1403-VIII та пунктів 19, 26 Розділу ІІІ Порядку проведених перевірок.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у пунктах 55-58 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №520/2210/19.
Помилковими є твердження позивача про упередженість рішення Комісії та прийняття його без дотримання принципу пропорційності та обґрунтованості, оскільки рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято більшістю голосів від загальної кількості членів Комісії та всіма членами Комісії було підписано протокол від 05.03.2021 №55, про що свідчить копія Витягу із цього протоколу.
При цьому, твердження Позивача, що в рішенні Комісії №55 відсутні міркування, з яких виходила Комісія коли застосовувала дисциплінарне стягнення до Позивача, є помилковими, оскільки при застосуванні дисциплінарного стягнення було враховано пояснення Позивача, обставини вчинення проступку, ступінь вини Позивача, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, не здійсненя заходів щодо усунення порушень.
Отже судом встановлено, що Позивачем порушено вимоги: пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1403 щодо здійснення діяльності з дотриманням принципу законності; пункту 3 частини першої статті 2 Закону щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності; частини першої статті 47 Закону щодо зарахування стягнутих з боржника коштів на відповідний рахунок приватного виконавця; пункту 3 розділу X Інструкції щодо зазначення у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника реквізитів рахунку приватного виконавця для зарахування стягнутих коштів.
У зв'язку з чим до позивача правомірно, з урахуванням тяжкості правопорушення, ступеня вини, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
На переконання суду питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73., 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143 242-246,250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.