номер провадження справи 4/136/21-9/151/21
15.12.2021 Справа № 908/2560/21
м.Запоріжжя
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення суми 31374, 73 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" з позовом про стягнення з відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "КРЕДО" суми 31374,73 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 07.09.2021 (суддя Зінченко Н.Г.) відкрито провадження у справі №908/2560/21 (номер провадження 4/136/20) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Зінченко Н.Г. з 03.11.2021 та встановлені ст. 248 ГПК України строки розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/2560/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 справу № 908/2656/21 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 15.11.2021 справа № 908/2560/21 прийнята до розгляду, присвоєний номер провадження 4/136/21-9/151/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи по суті розпочато повторно.
15.12.2021 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 20 жовтня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та страхувальником ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 131577а0к, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 . 01.03.2021 у м. Київ сталася ДТП за участю транспортних засобів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Skoda», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 755/4643/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та, відповідно, у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. За заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, АТ «СК «АРКС» було складено страховий акт та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 33874,73 грн. На підставі зазначених документів АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 33874,73 грн. Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Skoda», д.н.з НОМЕР_2 , згідно зі страховим полісом ЕР 202757302 застрахована ТДВ «СК «КРЕДО». Сума франшизи передбачена полісом складає 2500,00 грн. На підставі викладеного, в силу ст.ст. 993, 1187, 1188 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача виникло зобов'язання з відшкодування на користь позивача збитків у розмірі 31374,73 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У відзиві на позов відповідач, зокрема, зазначив про неотримання від позивача копії позовної заяви. По суті позовних вимог відповідач зазначив, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Пунктом 2.1 статті 2 Закону передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положеннями інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Тобто порядок оформлення полісу та здійснення страхового відшкодування за таким полісом визначається Законом. Після виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №131577а0к від 20.10.2020 до позивача на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги потерпілого, що отримав страхове відшкодування. Тобто у правовідносинах відбулась заміна кредитора. А отже, на відносини між відповідачем та позивачем з моменту здійснення позивачем страхового відшкодування почали поширюватися норми Закону. Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством. Згідно з п. 32.7 ст. 32 Закону страховик не відшкодовує за шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу. Відповідно до пунктів 2.3, 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, ФДМ України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, зі змінами (надалі - Методика) вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Таким чином, ТДВ СК «Кредо» в межах Закону повинно відшкодовувати саме вартість матеріального збитку (реальні збитки) без урахування втрати товарної вартості, а не вартість відновлювального ремонту. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем разом з заявою на виплату страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу автомобілю «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , дорівнює 0,00%. Рік випуску вказаного транспортного засобу 2012, тобто авто на момент ДТП 01.03.2021 було в експлуатації вже 9 років. А тому, пред'явлення позивачем до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірними (позиція Верховного Суду у Постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, а також Рішення Господарського суду м.Київ від 11.03.2020 у справі № 910/12745/19). Відповідно до розрахунку вих. № 19487спр 90232-21 від 23.09.2021 проведеного оцінювачем Литвиненко Г.Г. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , визначена у відповідності до вимог закону, з урахуванням фізичного зносу 0,58 (ст. 29 Закону), склала 22490,90 грн. Розрахунок: Сврз = 6792,410+6771,48+21254,80х(1-0,58) = 22490,90 грн. На підставі викладеного відповідач просив суд задовольнити позовні вимоги частково - у розмірі 22490,90 грн.
04.10.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач, зокрема, зазначив, що оцінка за розрахунком проведеним оцінювачем Литвиненко Г.Г. , на який посилається відповідач у відзиві, є неправомірною. Відповідно до пункту 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зазначено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Проте відповідач не зміг повністю забезпечити експерта повними даними щодо пошкодженого КТЗ, оцінювач не мав змоги оцінити автомобіль та його фізичний знос, через те, що фізичного доступу до автомобіля оцінювач не мав. Відповідачем не додано жодних документів, на основі яких проведена оцінка розрахунку фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, тобто не зрозуміло на основі яких даних експерт провів оцінку, що суперечить вимогам Методики. Позивач вважає, що відповідна оцінка не є допустимим доказом та не може братись судом до уваги, так як порушені вимоги, щодо проведення оцінки розрахунку фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу. Тому сума вимоги не може бути зменшена на коефіцієнт фізичного зносу, розрахований оцінкою, наданою відповідачем, і складає 31 374,73 грн.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (надійшло до суду 19.10.2021) щодо посилання позивача на відсутність необхідних документів для проведення оцінки пошкодженого ТЗ зазначив, що у відповідача наявна заява про виплату страхового відшкодування позивача від 14.05.2021 вих.№ 0004581/ІНС.ЛОУ до якої було додано ремонту калькуляцію №1.003.21.0 від 16.03.2021 та на підставі даних викладених у цій калькуляції оцінювачем було розраховано коефіцієнт фізичного зносу. Окрім того, відповідно до даних функцій «AudaHistorу» програмного забезпечення «Аudatех» (ліцензований програмний комплекс створений, зокрема, для визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів, авторизованими користувачами (експертами, оцінювачами, аварійними комісарами) складові частини автомобілю «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , відновлювались ремонтом до настання ДТП від 01.03.2021 (виписка додається). Також відповідач надає довідку про ДТП за участі вказаного автомобіля, в якій зазначається, що при ДТП від 14.01.2018 було пошкоджено «задня права частина». Враховуючи вищевикладене, у відповідності до Методики, оскільки на момент ДТП від 01.03.2021 ТЗ «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , вже був у експлуатації 9 років, відповідачем було замовлено в оцінщика коефіцієнт фізичного зносу та визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю, що з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,58, склала 22490,90 грн. Також відповідач вказав, що відповідно до ст. 1194 ЦК України у позивача наявне право звернутися за недостатності страхового відшкодування до особи, яка застрахувала свою відповідальність, проте останній намагається стягнути з відповідача усю суму вартості відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу, що суперечить нормі ст. 29 Закону.
З приводу викладених відповідачем у відзиві доводів стосовно не отримання від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додано належні докази направлення відповідачу 31.08.2021 копії позовної заяви за вих. № 0004581/ІНС від 30.08.2021 та доданих до неї документів листом з описом вкладення. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду про відкриття провадження справі № 908/2560/21 була отримана представником відповідача 10.09.2021. Відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами даної справи у разі неохідності, проте зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальник) 20 жовтня 2020 року укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №131677а0к, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ) «VolkswagenСаddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
01.03.2021 у м. Києві сталася ДТП за участю транспортних засобів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 та «Skoda», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
05.03.2021 складено Акт огляду транспортного засобу, в якому описано характер (опис) пошкоджень автомобіля «Volkswagen Саddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 . ФОП Герасимчук В.В. виставлено рахунок на оплату по замовленню № 421 від 08.03.2021 з ремонту вказаного автомобіля згідно калькуляції № 1.003.21.0004581 на загальну суму 33847,73 грн.
Відповідно до страхового акту № АRХ2742160 від 17.03.2021 (справа №1.003.21.0004581) та розрахунку страхового відшкодування до нього, АТ «СК АРКС» визначено страхове відшкодування за заявою страхувальника транспортного засобу «Volkswagen Саddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 33847,73 грн. - вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком № 421 від 08.03.2021 ФОП Герасимчук В.В.
За платіжним дорученням № 762030 від 18.03.2021 АТ «СК «АРКС» перераховано на рахунок ФОП Герасимчук В.В. суму 33847,73 грн. страхового відшкодування згідно Акту №АRХ2742160, рахунку № 421 від 08.03.2021.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №755/4643/21 встановлено, що ОСОБА_2 01.03.2021 о 11 год. 00 хв. на вул. А. Аболмасова у м. Києві, керуючи автомобілем «Skoda Rapid», д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з круговим рухом, не виконав вимогу дор. Знаку 2.1 «Дати дорогу», внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Skoda Rapid», д.н.з НОМЕР_2 , згідно поліса серії ЕР № 202757302, діючого на 01.03.2021, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі).
На адресу ТДВ «СК «КРЕДО» представником позивача була направлена заява (претензія) за вих. № 0004581/ІНС.ЛОУ від 14.05.2021 про виплату страхового відшкодування внаслідок вищезазначеної ДТП, що сталась 01.03.2021, у зв'язку із здійсненням АТ «СК «АРСК» виплати страхового відшкодування згідно страхового акту № АRХ2742160 в розмірі 33847,73 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання з відшкодування страхової виплати стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі.
Із змісту ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», де зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується страховою сумою, зазначеною у страховому полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (стаття 12 Закону).
Отже, страхова сума визначає лише максимальний розмір страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, але при цьому, не змінює порядок визначення страхової виплати та не збільшує відповідальність страховика у випадках, якщо до нього з заявою про виплату звернувся не безпосередньо потерпілий, а страховик за договором майнового страхування.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17.
У постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як встановлено судом вище, позивач (як страховик) за заявою страхувальника згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив суму 33874,73 грн. страхового відшкодування внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу (автомобіля марки «Volkswagen СADDY», д.н.з. НОМЕР_1 ), шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 33874,73 грн. на рахунок ФОП Герасимчук В.В. на підставі рахунку № 421 від 08.03.2021, виставленого останнім. При цьому, вказаної у даному рахунку калькуляції № 1.003.21.0004581, згідно з якою було визначено вартість ремонту автомобілю, позивачем суду не надано.
Відповідач у відзиві зазначив, що пред'явлення позивачем вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу є неправомірним та додав до відзиву копію листа за вих. №19487спр 90232-21 від 23.09.2021 на запит ТДВ «СК «КРЕДО» із розрахунком з визначенням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ «Volkswagen СADDY», д.н.з. НОМЕР_1 , здійсненим оцінювачем Литвиненко Г.Г., в результаті чого отримано значення 0,58. Наведений відповідачем у відзиві контррозрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу виконано відповідачем наступним чином: Сврз= 6792,410+6771,48+21254,80х(1-0,58) = 22490,90 грн. У зв'язку із цим відповідач просив суд задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди частково - у розмірі 22490,90 грн.
Частинами 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Оскільки відповідачем у цьому спорі є не особа, яка завдала шкоди, а страховик, у якого ця особа застрахувала свою цивільну відповідальність, для правильного вирішення спору у цій справі перш за все слід з'ясувати у яких межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, несе відповідальність безпосередньо страховик.
За містом ст.ст. 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема: із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Частинами першою та шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються КМУ, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються КМУ або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 далі - Методика).
Згідно з п.п. 2.3, 2.4 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.
Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс(1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн..;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Ез- коефіцієнт фізичного зносу.
Згідно з п. 7.37 Методики коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою:
Ез = 1 -С
Цн
де:
С - ринкова вартість, грн., Цн - ціна нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури.
Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки (п. 7.38 Методики).
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Доказів визначення вартості матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, власнику автомобіля «Volkswagen Саddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, застосування якого в даному випадку є обов'язковим при визначенні вартості відновлювального ремонту з огляду на термін експлуатації вказаного транспортного засобу, позивач суду не надав.
За таких обставин, пред'явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/5001/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
На підставі вищевикладеного, суд погоджується із доводами відповідача, що останній як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, в даному випадку повинен здійснити відшкодування вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Саddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу даного транспортного засобу.
Доводи позивача стосовно неналежності наданого відповідачем розрахунку коефіцієнту фізичного зносу через те, що оцінювач не проводив фізичного огляду пошкодженого транспортного засобу, відповідач не мав необхідних документів для проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
В пункті 5.1 Методики, на який посилається позивач, встановлено обов'язковість технічного огляду КТЗ оцінювачем (експертом), який складає висновок при визначенні матеріального збитку чи вартості КТЗ.
Проте, згідно з п. 7.37 Методики коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою для якої необхідним є визначення ринкової вартості та ціни нового КТЗ. Основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід (п.3.1 Методики), тобто для визначення ринкової вартості та коефіцієнту фізичного зносу безпосередній огляд оцінювачем транспортного засобу не є обов'язковим. При визначенні ринкової вартості КТЗ оцінювачем були використані дані програмного забезпечення «Аudatех».
Наведений відповідачем у відзиві розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (Сврз) здійснено за формулою п. 8.2 Методики: Сврз = Ср + См + Сс(1- Ез) із врахуванням вихідних даних (Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) на підставі документів, отриманих від позивача разом із заявою про виплату страхового відшкодування від 14.05.2021 вих.№0004581/ІНС.ЛОУ, до якої було додано ремонту калькуляцію №1.003.21.0004581. На підставі даних вказаної калькуляції, як зазначив відповідач, й було розраховано вартість матеріального збитку з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначеного оцінювачем.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач надав докази на підтвердження своїх заперечень, які позивачем не спростовані. Позивачем не надано суду ані калькуляції, ані звіту про оцінку при встановленні вартості відновлювального ремонту .
На підставі вищевикладеного, судом приймається розрахунок відповідача вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу: Сврз= 6792,410+6771,48+21254,80х(1-0,58) = 22490,90 грн.
За змістом п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 19990,90 грн. (22490,90-2500,00) за вирахуванням фрашизи визначеної у полісі.
Отже позовні вимоги задовольняються судом частково.
Згідно з приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", код ЄДРПОУ 13622789 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", код ЄДРПОУ 20474912 (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) суму 19990 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 90 коп. страхового відшкодування, суму 1446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 30.12.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва