ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/981/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання - Кияшко Р.О.
Розглянувши апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, м. Одеса
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.09.2021 р.
по справі № 916/981/21
за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 , м. Одеса
за участю арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича, м. Одеса
про неплатоспроможність
суддя суду першої інстанції: Антощук С.І.
час та місце поставлення ухвали: 27.09.2021 р., м. Одеса, пр. - т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
за участю представників сторін:
від фізичної особи ОСОБА_1 , м. Одеса: особисто;
від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, м. Одеса: Гросу В.Є.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.09.2021 р. у справі № 916/981/21.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В квітні 2021 р. ОСОБА_1 , м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , м. Одеса, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Пояркова В. О.
На виконання вимог ч. 7 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, копію ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 р. направлено, зокрема, приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу, м. Одеса.
Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В., м. Одеса від 14.05.2021 р. зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 63721874 та № 63722314 щодо примусового виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 23.10.2020 р. № 22844 та № 22774 про стягнення з ОСОБА_1 , м. Одеса заборгованості в сумі 145 681,07 грн. та 31 449,89 грн. на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львів.
14.09.2021 р. ОСОБА_1 , м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса.
Наведена скарга мотивована тим, що приватним виконавцем Парфьоновим Г.В., м. Одеса, незважаючи на зупинення виконавчих дії у виконавчих провадженнях № 63721874 та № 63722314, із заробітної плати боржника продовжується примусове стягнення грошових коштів на користь кредитора -Акціонерного товариства «Ідея банк», м. Львів, про що ОСОБА_1 , м. Одеса дізнався з розрахункового листа, отриманого за місцем роботи. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2021 р. скаргу ОСОБА_1 , м. Одеса на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса задоволено.
Визнано протиправними дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, м. Одеса по примусовому стягненню грошових коштів із заробітної плати ОСОБА_1 , м. Одеса на користь Акціонерного товариства «Ідея банк», м. Львів в межах виконавчих проваджень № 63721874 та № 63722314 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 916/981/21.
Зобов'язано приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса повернути грошові кошти, примусово стягнуті з ОСОБА_1 в межах виконавчих проваджень № 63721874 та № 63722314 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №916/981/21.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що примусове стягнення грошових коштів із заробітної плати боржника під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи суперечить вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з наведеною ухвалою, приватний виконавець Парфьонов Г.В., м. Одеса оскаржив її до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі приватний виконавець посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.
ОСОБА_2 , м. Одеса звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в межах виконавчих проваджень № 63721874 та № 63722314 здійснював примусове виконання не судового рішення, а виконавчих написів нотаріуса.
Скаргу на дії приватного виконавця Разгуліним А. І. подано в прядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу та ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, проте, приписи наведених норм не передбачають розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця в межах справи про неплатоспроможність.
Отже, ОСОБА_2 , м. Одеса вважає, що скарга ОСОБА_1 повинна розглядатись в порядку позовного провадження з дотриманням вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, приватний виконавець просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та закрити провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії ОСОБА_2 , м. Одеса.
В поданому відзиві, ОСОБА_1 проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо задоволення апеляційної скарги приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних/господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За приписами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, зазначеною нормою передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця під час виконання саме судового рішення, ухваленого в порядку господарського судочинства.
Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В., м. Одеса здійснюється стягнення з боржника коштів за виконавчими провадженнями № 63721874 та № 63722314, відкритими за виконавчими написами приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 23.10.2020 р. № 22844 та № 22774 про стягнення з ОСОБА_1 , м. Одеса заборгованості в сумі 145 681,07 грн. та 31 449,89 грн. на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львів.
Отже, місцевий господарський суд не мав правових підстав для розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Парфьонова Г. В., м. Одеса в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , м. Одеса, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Пояркова В. О.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, оскарження дій приватного виконавця Парфьонова Г. В., м. Одеса в даному випадку може здійснюватися виключно шляхом подання відповідного позову в межах справи про банкрутство і розгляд цього позову має здійснюватися місцевим господарським судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, для позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Згідно з п. ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи те, що місцевий господарський суд не мав правових підстав для розгляду скарги ОСОБА_1 , м. Одеса на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали від 27.09.2021 р. та закриття провадження в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ч. 1 ст. 278, ст. ст. 281, 283, 284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.09.2021 р. у справі №916/981/21 скасувати, провадження за скаргою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Одеса на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В., м. Одеса закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
М.А. Мишкіна