ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
(додаткова)
28 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1204/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від позивача - Сивець О.І. особисто та адвокат Губський А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат під час розгляду апеляційних скарг Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-20” та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2021 року
у справі №916/1204/21
за позовом ОСОБА_1
до Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-20”
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
встановив
У квітні 2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-20”, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів ЖБК “Жовтневий-20” про обрання головою ЖБК ОСОБА_3 , оформлене протоколом від 07.11.2020.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 позов задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-20” про обрання головою житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_3 , оформлене протоколом №07/11 від 07.11.2020.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 в задоволенні апеляційних скарг відмовлено, рішення Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2021 року по справі №916/1204/21 змінено.
Судом апеляційної інстанції отримано клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат в якому позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судовий витрат, які поніс позивач, ОСОБА_1 , у зв'язку з розглядом справи № 916/1204/21, стягнути солідарно з Житлово-будівельного кооперативу Жовтневий-20 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7500 грн та стягнути солідарно з Житлово-будівельного кооперативу Жовтневий-20 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір за сплату заяви про забезпечення позову у розмірі 1135 грн.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що адвокат Губський Анатолій Валерійович надавав правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №212 від 08.01.2020 із доповненнями та змінами на підставі додаткових угод №1 від 13.03.2020, №2 від 30.09.2020.
Як зазначає позивач, додатковою угодою №4 від 17.11.2021 сторони погодили, що гонорар Адвокатського Об'єднання за надання правової допомоги Клієнту у Південно-західному апеляційному господарському суді по справі № 916/1204/21 за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-20» на рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1204/21 від 21.09.2021 та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/1204/21 від 21.09.2021 про визнання недійсним та скасування рішення визначається у фіксованому розмірі та складає 7500 грн.
На підставі рахунку №42 від 17.11.2021 ОСОБА_1 сплатив на рахунок Адвокатського Об'єднання 7500 гривень, що підтверджується квитанціями від 17.11.2021 №0.0.2344286072.1, від 01.12.2021 №0.0.2362498934.1, від 20.12.2021 № 0.0.2387743351.1.
Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що 22.11.2021 звертався до суду із заявою про забезпечення позову та сплатив судовий збір у розмірі 1135 грн, що підтверджується квитанцією від 18.11.2021 №0.0.2346273366.1.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат про ухвалення додаткового рішення по справі №916/1204/21 призначено до розгляду на 28.12.2021.
Під час судового засідання від 28.12.2021 позивач та його представник підтримали вимоги за заявою та просили її задовольнити.
Представник ЖБК “Жовтневий-20” у судове засідання не з'явився, заперечень на клопотання позивача не надав.
Колегія суддів зазначає, що про понесені витрати на правову правничу допомогу та їх орієнтовний розмір позивач зазначав у відзиві на апеляційну скаргу, який був направлений ЖБК “Жовтневий-20”, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, накладною та фіскальним чеком (т.2, а.с. 166-168).
Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, на адресу ЖБК “Жовтневий-20” позивачем було направлено клопотання про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат (т.2, а.с. 236-237).
У зв'язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом зупинено поштову відправку судової кореспонденції. Сповіщення учасників справи, здійснюється шляхом направлення копій ухвал на електронні адреси, які повідомлені учасниками справи у заявах по суті справи.
Так, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 про призначення на 28.12.2021 заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат було направлено на електронні адреси ЖБК “Жовтневий-20” та його представника адвоката Недашківського А.В.
З огляду на наведене та враховуючи приписи ч. 3 ст. 244 ГПК України, яка визначає, що додаткове судове рішення приймається судом протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання позивача за відсутності представника ЖБК “Жовтневий-20”.
Розглянувши від час судового засідання клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положеннями статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 13 статті 129 ГПК України).
Системний аналіз положень статей 45, 126, 129 ГПК України дає підстави для висновку, що судові витрати та витрати, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13.10.2020 по справі №911/2115/19 та від 24.02.2021 по справі №912/2601/19.
Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що сторонами у даному спорі є позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ЖБК “Жовтневий-20”.
З огляду на викладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки норми ГПК України не передбачають покладення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема й витрат на професійну правничу допомогу на учасників справи, такі витрати мають бути покладені на сторону такого спору, у даному випадку, відповідача.
Покладаючи витрати на професійну правничу допомогу на відповідача колегія суддів також, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України враховую те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 у задоволенні апеляційних скарг було відмовлено та хоч й змінено рішення Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2021 року по справі №916/1204/21, однак такі зміни стосувались виключено помилкового визначення судом першої інстанції дати оскаржуваного рішення загальних зборів та не стосуються вірного висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо суми витрат понесених позивачем на надання правової (правничої) допомоги, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Статтею 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Згідно з статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 08.01.2020 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Губський та партнери» (адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №212, з додатковими угодами до нього, предметом якого є надання адвокатом усіма законним методами та способами правової допомоги клієнту у справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Пунктами 2.2., 2.4. договору визначено, що адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в том числі, за окремими дорученнями клієнт, а останній сплати гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.
Гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору (розділ 4 договору).
Додатковою угодою №4 до названого договору сторони погодили, що гонорар адвокатського об'єднання адвокатського об'єднання за надання правової допомоги клієнту у Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/1204/21 за апеляційною скаргою ЖБК “Жовтневий-20” на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 складає 7500 грн.
На підставі рахунку №42 від 17.11.2021 ОСОБА_1 сплатив на рахунок Адвокатського Об'єднання 7500 гривень, що підтверджується квитанціями від 17.11.2021 №0.0.2344286072.1, від 01.12.2021 №0.0.2362498934.1, від 20.12.2021 № 0.0.2387743351.1.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами понесення судових витрат пов'язаних із наданням правової (правничої) допомоги у заявленому розмірі та такі витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн, понесені у суді апеляційної інстанції, мають бути відшкодовані за рахунок відповідача.
Щодо витрат зі сплати судового збору за подання позивачем заяви про забезпечення позову у розмірі 1135 грн, колегія суддів зазначає, що позивач дійсно звертався до суду апеляційної інстанції з заявою про забезпечення позову та подання якої сплатив судовий збір. Однак, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відтак, з огляду на відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, витрати пов'язані із сплатою судового збору за подання такої заяви покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Враховуючи вищенаведене, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, із покладенням витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7500 грн на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 234, 235, 236, 240, 244, 281-283, 344 ГПК України, колегія суддів -
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Жовтневий-20” на користь ОСОБА_1 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
В задоволенні решти клопотання відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання повного тексту даної додаткової постанови є 30.12.2021.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Мишкіна М.А.