79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" грудня 2021 р. Справа №907/680/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар - М” (вх.№01-05/3298/21 від 30.09.2021)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 (суддя Ремецькі О.Ф.)
у справі №907/680/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” (ідентифікаційний код 36210111)
про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство
за участю представників сторін: не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 відмовлено у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М“ (ідентифікаційний код 36210111) про затвердження плану санації, заявнику повернуто заяву про затвердження плану санації та додані до неї документи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 909/680/21, як незаконну та постановити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про затвердження плану досудової санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар - М”.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що боржником дотримано усіх формальних умов передбачених положеннями КУзПБ щодо подання заяви про затвердження досудової санації; судом не надано оцінки ліквідаційному аналізу у сукупності із планом санації, що містить уточнюючі відомості про спосіб накопичення капіталу необхідного для погашення боргу перед кредиторами, відновлення платоспроможності та погашення боргів перед акцептованими кредиторами. Вважає, що суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки як зазначає скаржник, у випадку відсутності заперечень кредиторів, він не вправі змінювати чи скасовувати їх рішення про схвалення плану санації. Надавши суду частиною 2 статті 5 КУзПБ повноваження перевірити та оцінити план санації, закон не уповноважив суд здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника. А відтак, рішення суду суперечить змісту норми, що закладена в ст. 5 КУзПБ, не відповідає їй і в повній мірі порушує як права кредиторів, так і обмежує законні очікування боржника.
Зазначає скаржник і те, що оскаржувана ухвала прийнята в порушення правової позиції викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі ВС України від 18.05.2020 по справі № 922/2071/20 та без обґрунтування відхилень від означеної судової практики.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі №907/680/21, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.11.2021.
03.11.2021 та 24.11.2021 ухвалами Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.
В судове засідання 22.12.2021 апелянт явки повноважного представника не забезпечив. Поштові відправлення (ухвала про відкриття апеляційного провадження та ухвали про відкладення розгляду справи), надіслані апелянту на адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі, повернулись суду з відміткою пошти «повертається за закінченням строку зберігання».
Колегія суддів зазначає, що в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Враховуючи те, що явка представника апелянта в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою та неодноразове відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, направивши справу на розгляд до господарського суду Закарпатської області, з огляду на наступне.
20.08.2021 до господарського суду Закарпатської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” з заявою про введення процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
Відмовляючи у задоволенні поданої боржником заяви суд першої інстанції вказав, що:
- план санації не відповідає вимогам КУзПБ з огляду на те, що ч. 2 ст. 5 Кодексу унормовано, що у плані санації визначаються, зокрема, заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації.
У поданому ж плані санації боржник зазначає інформацію стосовно доходів боржника, у відповідності до якої зазначено розмір доходів, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів 20.400.000,00грн. (при цьому, план санації не містить зазначення шляхів надходження таких коштів); також зазначено, що розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань складає суму 151.000.000,00грн. (план санації не містить відомостей про зазначення осіб, перед якими наявні періодичні зобов'язання і не зазначено джерела надходження таких коштів).
Отже, на думку суду першої інстанції умовами поданого плану санації не визначено джерел отримання коштів для погашення вимог кредиторів, при цьому, планові надходження протягом року боржником зазначено у сумі, що значно перевищує суму зобов'язань за виявленими кредиторами.
В спростування доводів суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до визначень, що містяться в ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно ч. 1 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Стаття 5 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).
У плані санації визначаються розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення). Планом санації може бути передбачено: поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій; заходи з отримання позик чи кредитів; умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.
До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації (ч. 2 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства).
Для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення (ч. 4 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства).
План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою встановлення реального стану розрахунків з кредиторами Товариство з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” здійснило звірку взаєморозрахунків за результатами якої встановлено, що загальна балансова кредиторська заборгованість боржника становить 7 817 216, 61 грн., в тому числі перед ТОВ “Діонісгруп” в особі філії “Діоніс-Дистрибюшн” в розмірі 289 425, 93 грн.; перед ТОВ “Термінал-2000” в розмірі - 3 245 915,65 грн.; перед ТОВ “Фрут Майстер Фрудс” в розмірі - 3 439 380,03 грн.; перед компанією AHMET SAN GIDA NAKLIVE VE DIS.TIC.LTD.SNI сумі 842 495,00 грн.
У долученому до матеріалі справи ліквідаційному аналізі вказано, що розмір заборгованості підтверджується звітом про фінансовий стан боржника, не заперечується кредиторами. До суду також не надходило заперечень кредиторів щодо затвердження плану санації. У боржника відсутня податкова заборгованість, заборгованість із заробітної плати. Усі ж вимоги до боржника є поточними, жодних судових процесів щодо стягнення заборгованості із боржника немає.
22.07.2021 власником Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” Бекназаров Тошпулат прийнято рішення, зокрема, щодо ініціювання процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство; підготовки проекту плану санації; скликання загальних зборів кредиторів боржника; підготовки документів для звернення до суду.
23.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” надано кредиторам повідомлення про проведення зборів кредиторів із зазначенням відомостей про порядок денний, дату час та місце проведення зборів, а також розроблений боржником план санації та ліквідаційний аналіз (долучені до матеріалів справи з відмітками про отримання).
30.07.2021 оголошення про проведення загальних зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” з номером публікації №66954 оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України.
16.08.2021 відбулися загальні збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М”, що оформлені протоколом № 01, на яких були присутні представники кредиторів ТОВ “Діонісгруп” в особі філії “Діоніс-Дистрибюшн”, ТОВ “Термінал-2000”, ТОВ “Фрут Майстер Фрудс” та компанія AHMET SAN GIDA NAKLIVE VE DIS.TIC.LTD.SNI.
Як вбачається з протоколу загальними зборами кредиторів одноголосно прийнято рішення надати згоду на здійснення досудової санації боржника та схвалити поданий ним план санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Керуючим санацією призначити керівника ТОВ “Котнар-М” - Бекназарова Тошпулат. Зобов'язати керуючого санацією та боржника протягом 5-ти днів з дня схвалення плану санації (дата підписання цього протоколу) подати до Господарського суду за місцем реєстрації заяву про затвердження цього плану санації.
Прийняте рішення обґрунтоване тим, що аналіз фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” надає можливість зробити висновки про ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання боржником своїх фінансових зобов'язань перед кредиторами, оскільки активи боржника перевищують його пасиви, однак ліквідаційний аналіз вказує на можливість відновлення фінансової спроможності боржника протягом встановленого строку санації та у спосіб зазначений у ньому.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в цілому план санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар-М” відповідає вимогам чинного законодавства, порушень законодавства при його затвердженні, які б вплинули на результати голосування, судом не встановлено:
- заборгованість товариством була визначена станом на конкретну дату за даними звіту про фінансовий стан товариства.;
- кредиторів, які б висловились проти затвердження плану санації, не має;
- надання боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності плану санації не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що всі кредитори боржника віднесені до однієї категорії, а внесені до плану санації вимоги є такими, що задовольняються в третю чергу. Згідно плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Котнар-М” кредиторами затверджені умови погашення вимог кредиторів, відповідно до яких, їх вимоги будуть погашеними протягом одного року з моменту затвердження плану санації з урахуванням черговості передбаченої КУзПБ, шляхом зміни способу та порядку виконання зобов'язань, а саме встановлено новий строк погашення вимог - до 20.01.2022.
В контексті визначених Кодексом умов плану санації та в контексті висновків суду першої інстанції щодо заходів відновлення платоспроможності, які, на думку господарського суду не містять конкретики та не підтверджені доказами їх вжиття та намірів боржника на їх вжиття, суд апеляційної інстанції щодо вимог законодавця у частині деталізації та обсягу інформації яка міститься в плані санації зазначає наступне.
З наявного в матеріалах справи плану санації та ліквідаційного аналізу, що є його невід'ємною частиною вбачається, що погашення заборгованості перед кредиторами та відновлення платоспроможності боржника здійснюватиметься шляхом: зменшення номінального капіталу товариства; конверсії власності в борг; пролонгації сплати заборгованості; добровільного зменшення заборгованості; самофінансування; альтернативної санації; поворотної фінансової допомоги санатора; емісії облігацій конверсійного займу; залучення додаткових позик; стягнення дебіторської заборгованості; продажу дебіторської заборгованості.
Окрім того, план санації передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів, скорочення та розпродаж обладнання, скорочення окремих частин ринкового сегменту, тимчасового зменшення відпускних цін та/або обсягів реалізації продукції, модернізація обладнання, уведення нових технологій, запровадження ефективного маркетингу, поступове підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробка і впровадження прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління.
У цьому контексті колегія суддів зазначає, що законодавець, надавши суду згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінити план санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника. Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 924/1083/20.
Водночас, на суд покладено обов'язок встановити чи є вигідним виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абз. 2 ч. 2 ст. 5 КУзПБ).
Судом досліджено, що ліквідаційний аналіз свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідаційною процедурою боржника з огляду на значно менший час, протягом якого відбуватиметься погашення кредиторської заборгованості. Крім того, у ліквідаційній процедурі виникнуть додаткові видатки, які покриватимуться за рахунок майна банкрута.
Натомість система заходів, передбачена планом санації, за умови її реалізації, призведе до розрахунків з кредиторами та надасть можливість для відновлення платоспроможності боржника. Зазначене узгоджується з критерієм вигоди виконання плану санації по відношенню до судових процедур банкрутства, передбачених КУзПБ.
Поряд з цим законодавець передбачив можливість припинення господарським судом процедури санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний (абз. 4 ч. 10 ст. 5 КУзПБ).
Окрім того, відповідно до частини п'ятої статті 4 КУзПБ з метою запобігання банкрутству боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство вживає організаційно-господарські, управлінські, інвестиційні, технічні, фінансово-господарські, правові заходи відповідно до законодавства.
Наявність або відсутність таких заходів характеризує відповідність плану санації вимогам КУзПБ. При цьому боржник, насамперед, зацікавлений у виконанні плану санації та несе всі негативні наслідки його невиконання. Основний напрямок цих норм Кодексу полягає в: своєчасності застосування заходів, що запобігають банкрутству боржника; вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
Обставини ж вигідності Плану санації для включених до нього кредиторів встановлені судом з посиланням на наявний ліквідаційний аналіз.
Отже, з наведеного вище вбачається дотримання вимог статті 5 Кодексу України щодо порядку ініціювання процедури досудової санації боржника, форми і змісту плану досудової санації з обґрунтуванням вигідності його виконання для кредиторів порівняно з ліквідацією боржника та процедури його схвалення кредиторами.
Разом з тим, ч. 8 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що за відсутності підстав для відмови в затвердженні плану санації господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації. Цією ухвалою скасовується мораторій. Ухвала про затвердження плану санації набирає чинності з моменту її постановлення.
Положення статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства не містять окремо визначених обов'язкових умов, наявність яких необхідна для звернення боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Натомість, недотримання процедури, визначеної положеннями статті 5 зазначеного Кодексу може мати наслідком відмову суду у задоволенні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (частина восьма статті 5 КУзПБ) у таких випадках:
- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
Надаючи оцінку обставинам справи, з урахуванням встановлених статтею 269 ГПК України меж апеляційного перегляду -в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які стосуються законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали колегія суддів вважає, що наявні підстави зробити висновок про відсутність передбачених ч. 8 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відмови в затвердженні плану досудової санації боржника, зважаючи на наступне.
Так, з матеріалів справи не вбачається допущення порушень законодавства при схваленні плану санації, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів і на такі порушення ні кредитори, ні скаржник, не посилалися.
Також з матеріалів справи не вбачається надання боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності плану санації. Жоден з кредиторів не голосував проти затвердження плану санації боржника.
В спростування висновків суду першої інстанції, слід також зазначити, що контроль за виконанням плану санації має здійснюватися кредиторами боржника, шляхом щоквартальної перевірки виконання плану санації в частині виконання графіку погашення кредиторської заборгованості.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів наведених вище норм, перевіривши та оцінивши план санації, надавши оцінку ліквідаційному аналізу, думці кредиторів боржника можна зробити висновок про відповідність плану санації ТОВ “Котнар-М” вимогам ст. 5 КУзПБ.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п.3 ч.1 ст.280 ГПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та підтверджуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі №907/680/21 слід скасувати, направивши справу на розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 280, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Котнар - М” (вх.№01-05/3298/21 від 30.09.2021) - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі №907/680/21 - скасувати.
3. Направити справу до господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду на стадію прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 30.12.2021.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.