Справа № 602/1399/20Головуючий у 1-й інстанції Костів Л.І.
Провадження № 22-ц/817/1139/21 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія - 304090000
24 грудня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Міщій О. Я.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
представника апелянта Панькова О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021року (ухвалене суддею Костів Л.І., дату складання повного тексту не зазначено) у цивільній справі № 602/1399/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ "ПриватБанк" (далі банк) звернулось в суд з вказаним позовом.
В обґрунтування позову вказує, що у відповідності до умов кредитного договору від 12.11.2015 року відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 2500.00 грн.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 14 жовтня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 11298.59 грн., з яких 6437.36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1384.44 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 3476.79 грн. - нарахована пеня, які просить стягнути з останнього, а також понесені судові витрати.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021 року в задоволенні позову АТ "Приватбанк" відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду АТ КБ “Приватбанк” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що відповідач після отримання картки за умовами укладеного банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти з власної ініціативи, а також здійснював частково погашення заборгованості.
Звертає увагу, що, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Однак, суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, виконував умови кредитного договору протягом декількох років, частково сплачуючи заборгованість за договором, а отже визнав свої зобов'язання за угодою та розміри встановлених обов'язкових платежів.
Відповідач не спростував наданих банком доказів на підтвердження заявлених вимог, суд не застосував правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 згідно якої відповідач повинен повернути фактично отримані кошти у вигляді тіла кредиту.
В судовому засіданні представник банку апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що 12 листопада 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та відповідачем на підставі заяви відповідача укладено договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг” та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.
Згідно з умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 2500.00 грн.
До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Відповідача, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви додається до позовної заяви).
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ( www.privatbank.ua) АТ КБ “Приватбанк”, що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на станом на 14 жовтня 2020 року становить 11298.59 грн., з яких:
6437.36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
1384.44 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України;
3476.79 грн. - нарахована пеня;
Відмовляючи в задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано правову природу виникнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та що сторони не погодили істотних умов договору, а саме що у заяві-анкеті не зазначена процентна ставка.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження позовних вимог банком надано: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.11.2015 року; довідку про надання кредитних карток; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки; анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 12.11.2015 року; Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг; виписку за договором № б/н станом на 15.10.2020 року.
Так, у наведеній анкеті-заяві від 12.11.2015 року, підписаній сторонами, містяться лише анкетні дані ОСОБА_1 .. При цьому відсутні: тип картки, умови договору про встановлення кредитного ліміту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, розмір процентної ставки не зазначений.
Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, Витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумів відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Витяг з тарифів містить декілька видів кредитних карт “Універсальна” з різними умовами, тому не доводить істотних умов вказаного кредитного договору.
Матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів або встановлення сторонами у договорі обов'язку сплати пені та штрафів за порушення умов кредитного договору.
Отже, вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6437.36 грн..
З наданої банком виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом та здійснював погашення заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 використано 2740,72 грн кредитних коштів, а внесено кошти у загальному розмірі 8949,11 грн, що свідчить про погашення заборгованості за фактично отриманим тілом кредиту.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач укладення кредитного договору не оспорював, частково сплачував заборгованість, користувався кредитними коштами, тобто фактично погоджуючись з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, у тому числі і розміром нарахованих відсотків, колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
При цьому відсутність заперечень відповідача проти позовних вимог, не позбавляє позивача обов'язку надати докази у підтвердження своїх позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо досягнення сторонами усіх істотних умов договору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та не містять обґрунтованих посилань на докази, які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитного договору на зазначених умовах, досягнення згоди щодо процентної ставки за користування кредитом, встановлення відповідальності у вигляді пені та штрафних санкцій.
Доводи апеляційної скарги про те, що позичальник, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг погодився з його умовами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту Анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.
Відсутність підпису відповідача на цих Умовах фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення у анкеті-заяві про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови, запропоновані банком, погодився відповідач.
Критичній оцінці підлягають і посилання представника позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки такі неможливо застосувати до вказаних правовідносин , виходячи з того, що позивачем не доведено наявність заборгованості по тілу кредиту.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
За викладених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2021року залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає як постановлена у малозначній справі.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2021 року.
Головуючий Бершадська Г.В.
Судді: Гірський Б.О.
Міщій О.Я.