Номер провадження: 33/813/1332/21
Номер справи місцевого суду: 522/15624/21
Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
22.12.2021 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено штраф в сумі 340 гривень та стягнуто судовий збір в розмірі 454 гривень в дохід держави.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №704755, 19.07.2021 приблизно о 15 год. 00хв. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , здійснив домашнє насильство, психологічне та фізичне, а саме висловлювався нецензурною лайкою та надав стусанів у відношенні ОСОБА_2 , чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю та спричинено фізичну біль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись з постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити.
У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Апелянт вказує на те, що з його боку по відношенню до його дружини, ОСОБА_2 не було нецензурної лайки 19.07.2021. При цьому, конфліктна ситуація між ним та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку. Ні протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №704755 від 19.07.2021, ні постанова Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 у справі №522/15624/21 не мають чіткого визначення, в чому саме полягало психологічне насильство з боку ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 . Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
21.10.2021 ОСОБА_2 надала суду заперечення на апеляційну скаргу та просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. При цьому, ОСОБА_2 посилається на те, що дії апелянта є систематичними, та 19.07.2021 було домашнє насильство, а не конфлікт. З огляду те, що ОСОБА_1 до цього було нанесено ОСОБА_2 тілесні ушкодження, остання постійно побоювалась за свою безпеку. Апелянт стверджує, що має сімейні цінності та почуття до дружини та їх спільної доньки, однак не зрозуміло, про яку доньку вказує апелянт, та які взагалі сімейні цінності та почуття, оскільки у подружжя є тільки спільний син.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.3), заяві потерпілої ОСОБА_2 (а.с.5), письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує про наявність між ним та ОСОБА_2 конфліктної ситуації, втім, посилається на відсутність психологічного впливу на дружину та доньку.
ОСОБА_2 відреагувала у своїх поясненнях на зазначені твердження та вказала, що ОСОБА_1 до цього було нанесено їй тілесні ушкодження, остання постійно побоювалась за свою безпеку. ОСОБА_2 також не зрозуміло, про яку доньку вказує апелянт, та які сімейні цінності та почуття, оскільки у подружжя є тільки спільний син.
У власноруч написаних поясненнях ОСОБА_2 вказує, що зверталась уже з заявою про нанесення тілесних ушкоджень її чоловіком до поліції.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім'ї, - умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно зі ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін..
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що обставини домашнього насильства, описані в протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються положеннями ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Доводи апелянта про те, що будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи не містять, підставою для скасування постанови суду бути не можуть, оскільки не всі дії, які складають склад правопорушення, можуть бути підтверджені документально.
Протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ №704755 від 19.07.2021 ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень та незгоду з викладеним не проявив.
З огляду а викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що ґрунтується на даних представлених матеріалах адміністративної справи, тому районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Є.С. Сєвєрова