Номер провадження: 22-ц/813/10077/21
Номер справи місцевого суду: 501/3056/20
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
30.12.2021 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської О.М., Колеснікова Г.Я.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 липня 2021 року у складі судді Петрюченко М.І.,
У вересні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34 351,05 грн. з яких 21 469,41 грн. заборгованість за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару та 12 881,64 грн. сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до умов договору.
Позов обґрунтований тим, що 14.12.2019 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про отримання товарів в системі Плати Пізніше. Договір укладено в електронній формі, що згідно п.12 ст.11 ЗУ «Про електрону комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно. Враховуючи, що відповідач своїм підписом у договорі погодилася з усіма його умовами, зокрема і з тим, що ознайомлена та повністю погоджується з Правилами, додатками, її підпис на самих Правилах не потрібен. Згідно вказаних умов договору відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Ноутбук Acer Aspire 7 A715-72G-78AE (NH.GXCEU.041)» встановленою вартістю 26469,41 грн. Передача товару відповідачу засвідчена її підписом договорі. Адреса експлуатації товару визначена у договорі. Умовами Пакету фінансування визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісячно рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місцем укладення договору. Умови пакету фінансування: платіж при отриманні товарів становить: 4411,57 грн., кількість місячних платежів (крім першого): 5, розмір місячних платежів: щомісяця рівними частками 4411,57 грн., вид договору: прямий лізинг, перехід права власності до клієнта: виплата всіх зобов'язань за договором. Позивач зазначив, що відповідачем було внесено платіж при отриманні товару у розмірі 5000,00 грн., зроблено перерахунок по графіку платежів, згідно якого щомісячний платіж складає 4293,88 грн. Станом на 03.09.2020 відповідач не виконала взятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п.10.4.2 договору зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. За весь період дії договору відповідачем в якості оплати отриманого товару було сплачено: 14.12.2019 - 5000,00 грн. (платіж при отриманні товару). На день подання позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 34351,05 грн. в тому числі: 21469,41 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару, 12881,64 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 - 12.3 договору.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість у розмірі 34351,05 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що відповідач фактично не отримала ноутбук, який є предметом договору. Відповідач 21.12.2019 отримала зазначений предмет договору ноутбук Acer Aspire 7 A715-72G-78AE, але він був несправним та 22.12.2019 відповідач його повернула представнику постачальника. Пізніше відповідач отримала ноутбук іншої моделі. Отже, твердження позивача про те, що відповідач отримала ідентичний товар не відповідає дійсності, з моменту повернення відповідачем предмету договору, договір фактично було розірвано, новий договір щодо іншої моделі ноутбука між сторонами не уклався, а тому, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором лізингу. Апелянт також зазначила про безпідставність нарахування штрафних санкцій з посиланням на ЗУ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Матеріали справи свідчать, що 14.12.2019 між ФОП ОСОБА_2 як постачальником та ОСОБА_1 як клієнтом в електронній формі укладено договір №60200066493 про отримання товарів в системі Плати Пізніше, який підписано відповідачем шляхом ідентифікації та використання ним електронного цифрового підпису.
Товаром/послугою згідно п. 1 указаного договору є Ноутбук Acer Aspire 7 A715-72G-78AE (NH.GXCEU.041).
Відповідно до пунктів 2, 3 договору розрахункова загальна сума платежів - 26469,41 грн., у тому числі платіж при укладанні договору - 4411,57 грн. Пакет фінансування - 6 платежів.
Згідно п. 4 договору, умовами пакету фінансування є: вид договору: для товарів - прямий лізинг, для послуг - надання послуг з розстроченням платежів; платіж при укладенні договору (від розрахункової загальної суми платежів): 16,67%; кількість місячних платежів (крім першого) - 5; розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору; перехід права власності на товари до клієнта - виплата всіх зобов'язань за договором.
В п. 7 договору зазначений Процесинг-центр - ТОВ «ФК «Фангарант Груп».
Пунктом 8 указаного договору визначено, що клієнт отримує товари (послуги) у постачальника на умовах цього договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання цього договору всі існуючі і майбутні права постачальника за цим договором відступаються на користь Процесинг-центра. Порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається цим договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно наказу №05/02-18 від 05.02.2018 (далі - Правила), що є невід'ємною частиною цього договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті paylater.com.ua.
Пунктом 9 договору визначені умови отримання товарів (послуг), а саме: якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту: товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі якщо момент підписання цього договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг). Клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації. У разі якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 календарних днів, клієнт зобов'язаний повідомити про це Процесинг-центр в семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в п. 7.1. Договору. Підписами на цьому договорі сторони засвідчують необхідність здійснення клієнтом оплати платежу при укладенні цього Договору у повному розмірі, передбаченому Пакетом фінансування, в строк до моменту фактичного отримання клієнтом товару.
Згідно підпункту 10.4.2 укладеного договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені Пакетом фінансування та цим договором.
Пунктом 12 вказаного договору визначена відповідальність сторін. Так, сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, Правилами та чинним законодавством України. У разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.
Відповідно до підпунктів 13.1, 13.2 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не встановлено в пакеті фінансування, цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов'язання сторін за цим договором на кінець строку його дії не є погашеними. Цей договір припиняє свою дію в момент повного і належного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Згідно з підпунктом 13.7 договору, клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно наказу №05/02-18 від 05.02.2018, зміст Правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Пункт 14 указаного договору містить Графік сплати місячних платежів.
Договір підписаний ОСОБА_2 як постачальником та електронним підписом ОСОБА_1 як клієнта, з зазначенням, що цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Вказано, що договір укладено в електронній формі, що згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноруч.
Також договір містить дату і час складання: 18.12.2019, 20:40:52.
Відповідно до статті 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
В силу частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Отже, договір №60200066493 підписаний з використанням електронного підпису і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Викладене свідчить про те, що сторони договору №60200066493 досягли згоди щодо його умов, зокрема і щодо того, що надання клієнту товару відбувається в момент підписання договору клієнтом та постачальником.
Відповідачем на виконання умов договору внесено платіж при отриманні товару у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач 21.12.2019 отримала ноутбук через ТОВ «Нова пошта», який був у несправному стані, у той же день вона його повернула на ім'я ОСОБА_3 , що підтверджується копією квитанції.
Вказані обставини позивачем не заперечуються, разом з тим постачальником 26.12.2019 через ТОВ «Нова пошта» відповідачу взамін було направлено ідентичний товар у справному стані (номер товаротранспортної накладної 20450193413021), який отримано відповідачем та яким вона користується по теперішній час.
Таким чином, відповідач підтвердила, що отримала ноутбук іншої моделі після повернення попереднього, проте такі обставини не звільняють відповідача від відповідальності щодо сплати за товар.
Матеріали справи не містять доказів того, що зі зміною моделі товару змінилася його ціна, та відповідачем сплачено у повному обсязі кошти за отриманий товар.
Вбачається, що станом на 03.09.2020 відповідач не виконала взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару. За весь період дії договору відповідачем в якості оплати отриманого товару було сплачено: 14.12.2019 - 5000,00 грн. (платіж при отриманні товару).
Станом на час звернення до суду з відповідним позовом заборгованість відповідача складає 34 351,05 грн., в тому числі: 21469,41 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого товару, 12881,64 грн. сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2 - 12.3 договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг- це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості.
На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не застосував Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16 червня 2020 року не заслуговують на увагу, так як дія вказаного Закону поширюється на відносини між кредитодавцем та позичальником на підставі укладеного між ними кредитного договору, у зв'язку з нарахуванням кредитодавцем штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання умов кредитного договору на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, в той же час, відносини які виникли між сторонами у справі стосуються договору лізингу, що не є тотожним з укладенням кредитного договору.
Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: