Справа № 308/14049/21
29 грудня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши за правилами, визначеними Главою 11 КАС України, у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, в інтересах якого діє адвокат Мельник Павло Петрович /м. Мукачево, пл. Кирила та Мефодія, 29/3/, до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд.13/ про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельник П.П., звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №4893084 від 12.10.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2021 року працівником поліції було винесено постанову серії ЕАО №4893084 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом з різними моделями та діаметром шин і відсутнім болтом кріплення колісного диску, чим порушив п.31.4.5 б Правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивач стверджує, що ним не вчинялися будь - які порушення правил дорожнього руху, вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки його притягнуто до відповідальності на підставі припущень; місце ймовірного вчинення адміністративного правопорушення не може бути місцем розгляду адміністративної справи; позивачу не було роз'яснено право скористатися правовою допомогою, що є істотним порушенням вимог Конституції та законів України; розмір накладеного на позивача адміністративного стягнення визначено суб'єктом владних повноважень у вигляді конкретної грошової суми 340 грн., а не у вигляді неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що не передбачено положеннями КУпАП.
11 листопада 2021 року Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області надало відзив на адміністративний позов. Вказує, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО№4893084 від 12.10.2021 року відносно позивача винесено працівником відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, а тому Департамент патрульної поліції є неналежним відповідачем по даній справі. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
28 грудня 2021 року представником відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області подано до суду відзив на позовну заяву. Вказує, що інспектором відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено поставному серії ЕАО №4893084 від 12.10.2021 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затверджені наказом МВС від 07.11.2015 року №1395; посилання позивача на порушення норм законодавства в даному випадку є безпідставним.
В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.
Заяви (клопотання) учасників справи.
03.11.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мельник П.П. подано заяву про заміну неналежного відповідача на належного Управління патрульної поліції в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Кошового, 2.
04.11.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мельник П.П. подано клопотання про долучення доказів до адміністративного позову, а саме: доказів направлення копії позовної заяви з додатками належному відповідачу.
09.12.2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мельник П.П. подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
15 грудня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мельник П.П. подано до суду клопотання, в якому просить суд замінити неналежного відповідача Управління патрульної поліції в Закарпатській області (88006, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2) на належного Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд.13).
23 грудня 2021 року представником відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Інші процесуальні дії у справі
25 жовтня 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказаний адміністративний позов залишено без руху.
05 листопада 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11 КАС.
15.12.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області замінено неналежного відповідача у адміністративній справі № 308/14049/21 - Управління патрульної поліції в Закарпатській області (88006, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2), на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд.13).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Обставини справи, встановлені судом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4893084 від 12 жовтня 2021 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 12 жовтня 2021 року о 10 год. 43 хв. на Обїзній 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, на якому на одній осі встановлені шини з різним малюнком протектора, різними моделями та діаметром, а також відсутній болт кріплення колесного диску, чим порушив п.31.4.5.б. ПДР Правил дорожнього руху.
Відеозапису подій відповідач не надав.
Оцінка Суду.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Так, в даній справі на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявна лише копія оскаржуваної постанови.
З іншої сторони, в спростування своєї вини ОСОБА_1 надав заперечувальні пояснення, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В свою чергу згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, в даних правовідносинах, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, в підтвердження та спростування винуватості ОСОБА_1 надано дві «групи доказів».
Суд знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Жодних інших фактичних даних, на основі яких інспектор поліції встановив факт порушення позивачем п.31.4.5 б Правил дорожнього руху, винність позивача за ч.1 ст.121 КУпАП та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (пункт 4).
Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Названі обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; визнавати ж протиправним рішення суб'єкта владних повноважень при розгляді справ з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України, суд повноваженнями не наділений.
Наведене в своїй сукупності є підставою для часткового задоволення позову.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139 КАС судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа витрати по сплаті судового збору, а тому на корить позивача ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
З цих підстав, керуючись статями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4893084 від 12 жовтня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Копію рішення невідкладно надіслати учасникам справи, оскільки вони не були присутні під час його проголошення.
Судове рішення за наслідками розгляду справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник відповідача: адвокат Мельник Павло Петрович, адреса для листування: Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Кирила та Мефодія, 29/3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913.
Повний текст рішення виготовлено 30.12.2021.
Суддя Олена ГОЛЯНА