Справа №295/16683/21
1-кс/295/7962/21
22.12.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
Адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просить зобов'язати слідчого Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12020060020003080, повернути ФОП ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 18.10.2020 під час обшуку приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги вказано, що в рамках кримінального провадження №12020060020003080 18.10.2020 було проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено майно, перелік якого зазначений у протоколі обшуку. Вилучене майно перебувало у володінні ФОП ОСОБА_4 , який є орендарем приміщення, у якому було проведено обшук. Заявник зазначає, що слідчий не звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна, отже майно, яке було вилучене 18.10.2020 під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна.
Від заявника надійшла заява про проведення розгляду скарги без його участі, у якій адвокат також уточнив вимоги скарги та просив розглядати її лише у межах вимог щодо повернення майна, яке було вилучене 18.10.2020, подану скаргу у зазначеній частині підтримав та просив задовольнити. До заяви адвокат долучив копію постанови про об'єднання матеріали досудових розслідувань №12020060020003080 від 13.07.2020 та «12020060020003217 від 07.08.2020 в одне провадження за №12020060020003080.
Від слідчого СВ Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 надійшла заява про проведення розгляду справи без її участі, додатково слідчий вказала, що з майном, яке було вилучене 18.10.2020 під час обшуку, проведено ряд необхідних слідчих дій, при вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь в розгляді скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Приписами ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Порядок тимчасового вилучення майна регламентовано ст. 168 КПК України, яка вказує, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч.1 ст.170 КПК України). Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна
Отже, норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч.5 ст.173 КПК України). Так, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Враховуючи викладене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово визначеного майна з відповідними наслідками - накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів, доданих до скарги, слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження №12020060020003217 від 05.08.2020, на підстави ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира №295/12288/20 від 09.10.2020, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено 5 системних блоків, 5 моніторів, 17 клавіатур, 17 комп'ютерних мишок, модем, пристрій білого кольору (сувенір), два аркуші паперу, про що було складено відповідний протокол.
Постановою слідчого Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 15.10.2020 матеріали досудових розслідувань №№12020060020003080 від 13.07.2020 та 12020060020003217 від 07.08.2020 об'єднано в одне провадження за №12020060020003080.
Згідно договору №1 від 28.05.2020 про оренду нежитлового приміщення, ФОП ОСОБА_4 є суборендатором нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомостей про те, що слідчий звертався з клопотаннями до слідчого судді про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, та арешт на зазначене майно накладено, слідчому судді не надано. При цьому, слідчий СВ Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_5 в заяві, яка надійшла до суду 23.12.2021 зазначила, що з майном, яке було вилучене 18.10.2020 під час обшуку, проведено необхідні слідчі дії.
Відтак, вилучене 18.10.2020 майно має статус тимчасово вилученого майна та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України таке майно має бути негайно повернуте особі, особі, у якої його було вилучено.
Таким чином, наявні усі підстави вважати, що органом досудового розслідування безпідставно не повернуто та утримується тимчасово вилучене майно, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 167, 169, 171, 173, 214, 303, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчого, який уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020003080, повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 майно, яке було вилучене 18.10.2020 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий, після отримання ухвали слідчого судді повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1