Справа №295/16833/21
1-кс/295/8038/21
23.12.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 (брала участь в судовому засіданні 22.12.2021),
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 (брав участь в судовому засіданні 22.12.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (з перервами, оголошеними з 21.12.2021 до 22.12.2021 та з 22.12.2021 до 23.12.2021),
скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12021060400001846 від 14.10.2021,
17.12.2021 адвокат ОСОБА_4 (далі - заявник) звернулась до слідчого судді зі скаргою в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , у якій просить скасувати повідомлення про підозру від 14.10.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні №12021060400001846 від 14.10.2021; зобов'язати слідчого або прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що двомісячний строк з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в межах якого відповідно до п.4 ч.3 ст. 2019 КПК України повинно бути завершене досудове розслідування, минув. Відомостей про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідно до ст. 294, 295 КПК України, стороною обвинувачення стороні захисту не надано, так само, як і не надано відомостей про відкриття матеріалів кримінального провадження та надання до них доступу стороні захисту.
На переконання захисника, підозра, яку повідомлено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, є необґрунтованою, оформлена з порушеннями її письмового змісту та вручена ОСОБА_5 з порушенням прав підозрюваної.
Так, захисник вказує, що ОСОБА_5 на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення затримана не була, її було затримано майже через три години після вчинення кримінального правопорушення, далеко від місця вчинення злочину. На момент повідомлення ОСОБА_5 про підозру у сторони обвинувачення були відсутні достатні докази саме у вчиненні останньою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_5 не було надано можливості надати будь-які пояснення для подальшої їх перевірки. Протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру досудове розслідування належно не проводилося, необхідні слідчі дії не вчинялися, ОСОБА_5 щодо обстави вчинення злочину повідомлена не була.
Захисник вважає, що дії ОСОБА_5 кваліфіковані не вірно, оскільки остання вчинила таємне, а не відкрите викрадення чужого майна, однак дана обставина органом досудового розслідування ігнорується.
Також у скарзі вказано, що слідчим та прокурором під час повідомлення про підозру грубо порушено вимоги ч. 2,3 ст. 276 КК України, щодо повідомлення та роз'яснення підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_5 є громадянкою іноземної держави, а саме Білорусі, та є особою ромської національності. ОСОБА_5 абсолютно не володіє українською мовою, не вміє читати та писати. Вона проживає на території України разом із своєю родиною лише півтора року. ОСОБА_5 вільно володіє та розуміє лише російську, ромську та білоруську мову. У зв'язку чим ОСОБА_5 не розуміла взагалі суті пред'явленої їй підозри, суті проведених за її участю слідчих дій, суті процесуальних документів, які були складені слідчим по факту проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, починаючи з моменту затримання останньої в порядку ст.208 КПК України, та які лягли в основу пред'явленої їй підозри.
Всупереч приписам ст.29 та п.18 ч.3 ст.42 КПК України, ОСОБА_5 не було надано перекладача, хоча вона наголошувала на цьому слідчій, на що слідча їй відмовила. Повідомлення про підозру від 14.10.2021, протоколи слідчих (розшукових) дій та процесуальні документи складені виключно українською мовою, без перекладу та участі перекладача. Дотепер підозрюваній ОСОБА_5 не надано повідомлення про підозру у перекладі на російську мову, якою вона вільно володіє, може спілкуватися.
Захисник зауважує, що орган досудового розслідування не забезпечив підозрюваній реалізацію її прав, передбачених КПК України. У письмовому повідомлені про підозру від 14.10.2021 відсутній підпис ОСОБА_5 , оскільки вона не розуміла значення дій, які з нею відбуваються, оскільки не володіє українською мовою та не вміє читати і писати.
Крім того, у письмовому повідомленні про підозру особу підозрюваної достовірно не встановлено та не вірно зазначені анкетні дані ОСОБА_5 . Так, підозрювана не є громадянкою України, а є громадянкою Білорусі, не є уродженкою м. Коростеня та за національністю є ромкою, місце її проживання також вказано не вірно.
Заявник ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково пояснила, що у письмовому повідомленні про підозру не зазначено що його було зачитано вголос підозрюваній, не вказано даних понятих, текст підозри викладено українською мовою та не містить підпису підозрюваної.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що вона народилась у м. Жлобин, Республіка Білорусь, за національністю ромка, громадянка Білорусі, місце проживання зареєстровано в АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 . Думку захисника підтримала. Пояснила, що письмове повідомлення про підозру їй не вручали, оскільки ОСОБА_5 вказала, що без адвоката вона нічого підписувати не буде, зміст документу їй не оголошувався, захисник з нею не розмовляв чи був адвокат серед присутніх не знає. Підозрювана стверджує, що вона повідомила, що української мови не розуміє, слідча спілкувала з нею українською мовою.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засідання проти скарги заперечувала та просила відмовити у її задоволенні. Заперечення проти скарги прокурор мотивує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 мала умисел на таємне викрадення майна, однак після виявлення її дій, ОСОБА_5 продовжила вчиняти злочин, тому крадіжка перейшла в грабіж. ОСОБА_5 була затримана, їй було надано захисника, при обранні запобіжного заходу останній було запропоновано перекладача, однак від його послуг підозрювана відмовилась. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 не підписувала, про що було складено документ про відмову від підпису. З клопотаннями про необхідність перекладу процесуальних документів на російську мову захисник до органу досудового розслідування не зверталась. Прокурор вказала, що особу підозрюваної та правильне написання її прізвища було встановлено з свідоцтв про народження дітей, потім підвезли інші документи, зокрема копію паспорту. Також зауважила, що у матеріалах кримінального провадження міститься письмове повідомлення про підозру, текст якої викладений українською мовою та зачитаний підозрюваній за участі понятих та захисника. Від захисника та підозрюваної клопотань про залучення перекладача не надходило. Вказує, що текст повідомлення про підозру в подальшому був перекладений російською мовою, однак, підозрюваною клопотань про необхідність надання повідомлення в перекладі російською мовою не подавалось.
Слідчий ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що під час вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 вказала, що вона розуміє українську мову, але не вміє читати, тому підозра їй зачитувалась, після чого вона відмовилась від підпису повідомлення про підозру. Вказані дії були проведені у присутності понятих. Оскільки ОСОБА_5 вказала, що вона розуміє українську мову, але не вміє читати, після розмови із захисником було погоджено, що немає необхідності у залученні перекладача. Щодо невірного встановлення громадянства підозрюваної, слідчий послалася на те, що у паспорті такі відомості не зазначені. Посилаючись на зазначене, слідчий проти скарги заперечувала та просила відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя встановив наступне.
Відділом Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060400001846 від 14.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 14.10.2021, близько 11:00 год, невідома особа, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 відкрито заволоділа грошовими коштами в сумі 10720,00 грн, та ідентифікаційним кодом на ім'я ОСОБА_10 .
14.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч.1 ст.277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст.68 КПК України визначено, що у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Положення ч.2 ст.29 КПК України декларують, що особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Тобто, даною нормою кримінально-процесуального закону, визначається обов'язковість повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на тій мові, якою вона володіє. Недотримання зазначених вимог вказує на вручення повідомлення про підозру із порушенням приписів Глави 22 КПК України.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні та підтверджується матеріалами скарги та кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_5 є громадянкою Республіки Білорусь та ромкою за національністю.
Як неодноразово наголошував захисник та сама підозрювана, українською мовою вона не володіє, читати та писати не вміє. Разом з тим, під час вручення повідомлення про підозру участь перекладача органом досудового розслідування забезпечена не була.
Заперечуючи проти скарги, сторона обвинувачення посилається на те, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 було оголошено та від підпису про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 відмовилась, що засвідчено підписами понятих.
Як вбачається з письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, на ній містяться підписи з посиланням на понятих, однак їх прізвища, імена та по батькові, не зазначено. Крім того, у повідомленні про підозру значиться лише напис "в присутності понятих відмовилася від підпису", під яким і містяться підписи невстановлених осіб, а також підпис захисника ОСОБА_11 .
Таким чином, всупереч доводам прокурора та слідчого, інформація про оголошення слідчим змісту повідомлення про підозру у письмовому повідомленні про підозру жодним чином не відображена; тому твердження про засвідчення такого факту понятими є безпідставним та бездоказовим. Будь-яких інших доказів на підтвердження вказаного факту (відеозапису оголошення слідчим підозрюваній змісту повідомлення про підозру, тощо) органом досудового розслідування та прокурором не подано.
Також, сторона обвинувачення посилається на те, що під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 від перекладача відмовилася, однак суд не приймає таке твердження, оскільки жодними доказами воно не підтверджене.
Слідчим суддею у судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 на території України перебуває відносно недавно, є громадянкою Білорусі та ромської національності, є не писемною та не вміє читати.
Зазначене свідчить про те, що навіть у разі, якщо вона певною мірою володіє українською мовою, відсутні підстави вважати, що її рівень володіння державною мовою є достатнім для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Доказів зворотнього орган досудового розслідування слідчому судді не надав.
Участь захисника у проведенні слідчих дій жодним чином не скасовує право підозрюваного користуватися послугами перекладача, що слідчим забезпечено не було.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України від 14.10.2021 складене українською мовою. Доказів того, що ОСОБА_5 була повідомлена про підозру мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення, слідчим та прокурором не надано.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 13 Конвенції гарантує наявність у національному праві засобу правового захисту для забезпечення прав і свобод, викладених у ній [Рекомендація Rec (2004)61259].
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19.12.1989 по справі «Case of Brozicek v. Italy» пункт 38-41), визначено суттєвим порушенням права на захист та вимог ст. 6 Конвенції пред'явлення особі обвинувачення мовою, якою він не володіє.
Рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1978 року у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується, як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 24 лютого 2005 року по справі «Гусейн проти Італії», Суд вказує, що гарантія, передбачена підпунктом "e" пункту 3 статті 6 Конвенції не застосовується настільки широко, щоб включати в себе вимогу про надання обвинуваченому у кримінальній справі письмового перекладу будь-яких документальних доказів або офіційних паперів, долучених до матеріалів справи. При цьому, Європейський Суд зазначив, що в даній нормі Конвенції вказується "усний перекладач", а не "письмовий перекладач". Це дає підставу вважати, що надання лінгвістичної допомоги обвинуваченому в усній формі може відповідати вимогам Конвенції. Проте, усний переклад повинен бути таким, щоб дати можливість обвинуваченому бути ознайомленим з порушеною проти нього справою і здійснювати свій захист та особливо мати можливість викладати суду свою версію подій.
Отже, перекладу підлягають не всі документи кримінального провадження, а тільки основні, що надають можливість обвинуваченому/підозрюваному бути ознайомленим з порушеною проти нього справою та мати можливість викласти суду свою версію подій.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що органом досудового розслідування, у порушення вимог ч.2 ст.29 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру мовою, якою вона не володіє та участь перекладача під час вручення письмового повідомлення про підозру забезпечена не була; зважаючи на те, що особу підозрюваної слідчим було встановлено, зокрема, з наданої копії паспорту громадянина Республіки Білорусь, що свідчить про те, що слідчому на момент вручення підозри не міг бути не відомий той факт, що підозрювана є іноземним громадянином та може не володіти на достатньому рівні українською мовою, про що також було повідомлено самою підозрюваною, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України від 14.10.2021, у кримінальному провадженні №12021060400001846 від 14.10.2021, вручене з порушенням вимог КПК України, отже підлягає скасуванню.
Щодо вимог скарги про зобов'язаня слідчого або прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про оголошення підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр) визначено Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджено Наказ Генерального прокурора 30.06.2020 № 298 (далі - Положення).
Абзацом 10 частини 1 пункту 2 розділу 1 Положення визначено, що до Реєстру вносяться відомості про час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, частина друга статті 307 КПК України).
Відповідно до абзацу 6 частини 1 пункту 3 розділу 1 Положення, унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про: дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України) законної сили.
Згідно з абзацом 1 частини 2 пункту 3 розділу 2 Положення, у разі продовження слідчим суддею строку досудового розслідування на підставі частини першої статті 294, пунктів 2, 3 частини третьої статті 294, статті 295-1 КПК України, а також скасування повідомлення про підозру (пункт 1-1 частини другої статі 307 КПК України) відомості до Реєстру вносить керівник органу прокуратури або прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Таким чином, порядок та строк внесення до Реєстру відомостей про скасування повідомлення про підозру чітко передбачений Положенням та не потребує додаткового рішення слідчого судді з цього питання. Крім того, вимоги скарги заявлені для уникнення можливих, прогнозованих майбутніх порушень прав заявника або зобов'язання до вчинення дій, які залежать від подій у майбутньому, не можуть бути задоволені також, з огляду на те, що резолютивна частина судового рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку тієї чи іншої особи та зобов'язують її до вчинення певних дій у майбутньому.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України від 14.10.2021, у кримінальному провадженні №12021060400001846 від 14.10.2021.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 17:30 год 29.12.2021.
Слідчий суддя: ОСОБА_1