Справа №295/13337/20
Категорія 67
2/295/858/21
(заочне)
01.12.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі
головуючого судді Воробйової Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Гльози М.П.,
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Колосюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа: Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування,
про змін розміру аліментів та позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, у якому просить, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 та стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.01.2013 розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 2016 року відповідач сина не бачив, а з 2018 року не сплачує аліменти та будь-якої допомоги на його утримання не надає, не вітає на свята. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини, його життям не цікавиться.
Також у позові вказано, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.01.2013 з відповідача стягнуто аліментина утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.10.2012 і до повноліття дитини.
Позивач зазначає, що наразі законодавчо визначеним мінімальним розміром аліментів на дитину є50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач створила дитині належні умови проживання, забезпечує сина всім необхідним для життя, навчання та розвитку. Хлопчик відвідує школу хореографічного мистецтва, що передбачає несення позивачем додаткових витрат, у зв'язку із запровадженням дистанційного навчання виникла потреба у придбанні комп'ютерної техніки. Також син потребував оздоровлення, у зв'язку з чим родина відпочивала за кордоном. Всі витрати для забезпечення потреб дитини позивач несе сама, батько дитини ухиляється від сплати аліментів та має заборгованість з їх сплати. Позивач має єдине джерело доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої за останній рік суттєво зменшився у зв'язку із ситуацією у країні.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.01.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та викликано сторони в засідання.
18.05.2021 позивач подала до суду клопотання позивача про виклик свідків.
02.06.2021 від позивач надійшла до суду заява про збільшення позовних вимог.
30.07.2021 представник служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради подав до суду рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №685 від 18.06.2021 «Про затвердження висновку щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » та висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Згідно з протокольною ухвалою суду від 30.07.2021 задоволено клопотання позивача про виклик свідків, підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що перешкод у спілкуванні батька з дитиною позивач не чинить, та навіть просила відповідача, щоб спілкувався з дитиною. Також вказала, що відповідач зловживає спиртними напоями.
В судові засідання відповідач не з'являвся, про дату, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, судові повістки надсилались йому за адресою зареєстрованого місця проживання, також надавалось оголошення про виклик на офіційному веб-сайті суду, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, пояснив, що на засіданні комісії з питань прав дитини малолітній ОСОБА_3 підтвердив, що батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про сина, участі у його житті не приймає, тому було затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Позивач перебуває в іншому шлюбі, хлопчик вітчима сприймає як батька.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він був сусідом позивача, наразі позивач проживає в іншому місці, та свідок є сусідом батьків позивач. Позивач з сином приходять до її батьків у гості. Відповідача свідок востаннє бачив близько 8 років тому.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він є рідним братом позивача. Вказав, що відповідач батьківських обов'язків відносно сина не виконує, позивачу в утриманні дитини не допомагає. Відповідача свідок бачив тільки перший рік життя ОСОБА_3 . З позивачем та дитиною свідок спілкується кожного дня. Від хлопчика свідок не чув про те, що він спілкується з батьком. Сина утримує лише позивач.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є колегою позивача, перебувають у дружніх відносинах, товаришувала з позивачем ще до її заміжжя та народження сина. Вказала, що відповідач участі у житті житини не приймає, жодної матеріальної допомоги не надає, на свята не вітає, не виявляє ніякого батьківського піклування, про дитину піклується лише позивач. Хлопчик відповідача батьком не вважає, та сприймає як батька вітчима. Від ОСОБА_3 свідку відомо, що востаннє він бачив батька близько 6 років тому.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона є колегою позивача, регулярно спілкується з ОСОБА_3 . Від хлопчика їй відомо, що був випадок, коли відповідач мав приїхати, щоб привітати дитину з днем народження, однак не приїхав. Також хлопчик говорив свідку, що батька не бачив декілька років, якби зустрів на вулиці, то не впізнав би. Участі у вихованні сина батько не приймає. Позивач просила відповідача, щоб він привітав дитину з днем народження, хлопчик цього дуже чекав, однак батько дитини не приїхав. Артур вважає своїм батьком вітчима.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не подано.
Згідно з ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.211, 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Поряд з цим, суд враховує складність справи, її важливість як для інтересів дитини, так і для позивача, розумні строки розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Як вбачається із змісту Постанови Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 Постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" суд роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.04.2009, яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції підтверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто відповідач у справі та позивач (а.с.5)
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира №2-4163/12 від 09.01.2013 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано; неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на подальше проживання при матері. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновлено прізвище ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.10.2012 і до повноліття дитини (а.с. 6-7).
Відповідно до копії довідки №687 від 15.09.2020, яка видана ПП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємства №15» Житлової керуючої компанії, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстрований її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Зі змісту характеристики Житомирської міської гуманітарної гімназії №23 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в даній школі з 1 класу. Мати ОСОБА_1 приділяє навчанню дитини належну увагу. Батько ОСОБА_2 участі у житті житини не бере (а.с. 11).
Відповідно до характеристики учня Житомирської міської школи хореографічного мистецтва «Сонечко» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 20.07.2020, дитина відвідує школу з 6 років - з 2015 року. Мати ОСОБА_1 приділяє навчанню дитини належну увагу. Батько ОСОБА_2 участі у житті житини не приймає (а.с. 12).
Відповідно до акту обстеження умов проживання, який складений спеціалістами служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради 01.02.2021, ОСОБА_1 винаймає житло за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає разом з сином ОСОБА_3 та чоловіком ОСОБА_12 . Квартира забезпечується всіма комунальними послугами, умови проживання задовільні, створені всі умови для проживання та виховання дитини, дитина забезпечена всім необхідним (а.с. 53).
Відповідно до довідки Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області №19.5/35/3/20/26897/45777 від 12.09.2021, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за виконавчим листом №2-4163 від 22.01.2013, станом на 30.09.2021 становить 96994,25 грн (а.с. 85-86).
Із висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 15.09.2021 №685, зокрема, вбачається, що після розірвання шлюбу між батьками малолітній ОСОБА_3 залишився проживати з матір'ю. ОСОБА_1 створила необхідні умови для проживання та виховання дитини, дбає про виховання та розвиток сина. ОСОБА_2 тривалий час з дитиною не бачиться, не бере участі у вихованні, не цікавиться станом здоров'я, розвитком сина, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. На підставі наведених вище фактів, виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки і піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Про ухилення від обов'язків виховувати дитину, передбаченого п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мова може йти лише за умови винної поведінки особи, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Наведені матеріали справи свідчать про те, що батько дитини, відповідач у справі ОСОБА_2 , не піклується жодним чином про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує зі своєї сторони необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною взагалі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу сина.
Дитина знаходиться на повному утриманні матері та проживає разом із нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Як визначено ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей .
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, самоусунувся від таких, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки таке позбавлення батьківських прав буде в повній мірі відповідати інтересам самої дитини, її належному догляду та вихованню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.167 СК України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Визначений рішенням Богунського районного суду м. Житомира №2-4163/12 від 09.01.2013 розмір аліментів є меншим, ніж визначений законом як мінімальний, отже недостатнім для забезпечення належного утримання дитини і її гармонійного розвитку.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав заперечень щодо позовних вимог та доказів на їх спростування.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, з урахуванням яких суд вбачає за необхідне покласти судові витрати по справі на відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 151, 155, 164, 167, 180, 181, 182, 192 СК України, ст.ст. 3, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира №2-4163/12 від 09.01.2013, та стягувати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування (місцезнаходження: м.Житомир, м-н ім.С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).
Суддя: Т.А. Воробйова