Справа № 576/2305/21
Провадження № 2/576/560/21
28 грудня 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 03 грудня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за яким банком було відкрито останньому кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 8000 грн., позичальнику видано кредитну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Його спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і були зареєстровані з ним за однією адресою. 12.01.2021 року позивачем була направлена претензія до Глухівської міської державної нотаріальної контори, як надала відповідь про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову віл спадщини не звертались, заведена спадкова справа на підставі претензії банку. Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого ОСОБА_3 , оскільки вони не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки. 16.06.2021 року банком до спадкоємців було направлено лист претензію, але ніяких дій виконано не було.
Заборгованість за кредитним договором становить 7698,14 грн. (7698,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, 0,00 грн. - пеня та комісія), які позивач просить стягнути з відповідачів.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачам була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачам був визначений п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
05 листопада 2021 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки вона не зверталась до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини, спадкова справа за її заявою не заводилась, а шлюб між нею та ОСОБА_3 взагалі було розірвано 05 серпня 1998 року, тому вона є не спадкоємцем. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 250 грн..
05 листопада 2021 року до суду від відповідача ОСОБА_1 також надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги банку вважає необгрунтованими, оскільки із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини вона не зверталась і спадщину після смерті батька вона не приймала, спадкова справа за її заявою не заводилась. Також зазначила, на час відкриття спадщини вона лише була зареєстрована за місцем проживання батька, а постійно вона проживала за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Тому вважає, що сам по собі факт реєстрації її місця проживання за місцем реєстрації спадкодавця не може свідчити про автоматичне прийняття нею спадщини.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що 03 грудня 2019 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 8000 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними у рекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав, зокрема, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.42).
12 січня 2021 року позивачем була направлена претензія до Глухівської міської державної нотаріальної контори (а.с.44), яка надала відповідь про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову віл спадщини не звертались, заведена спадкова справа на підставі претензії банку (а.с.45).
04 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як особам, які проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і були зареєстровані з ним за однією адресою: АДРЕСА_2 , банком були направлені претензії з вимогою сплатити заборгованість ОСОБА_3 у розмірі 7698,14 грн., як його спадкоємцям (а.с.46,47).
З наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 29 липня 2021 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором у сумі 7698,14 грн. (7698,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, 0,00 грн. - пеня та комісія).
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Так, ч. 3 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно за частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Разом з тим, державна реєстрація позивача у житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на час смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №158/1838/19 від 29.07.2021 року.
Подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10.04.2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19.05.2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21).
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.38-41).
Згідно наданих відповідачем ОСОБА_1 довідок вона дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але протягом 16 років проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.87,88).
Тобто, на час відкриття спадщини після смерті свого батька - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , не проживала, а реєстрація її місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не свідчить про прийняття нею спадщини, що виключає її участь у справі як правонаступника померлого ОСОБА_3 ..
Так, за містом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Однак, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 05 серпня 1998 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.76). Тобто відповідач ОСОБА_2 не може бути правонаступником померлого ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини вона не була його дружиною.
Водночас, суд зауважує, що позивачем при зверненні до суду не виконані вимоги ч. 1 ст. 1282 ЦК України та не визначено перелік спадкового майна, за рахунок якого кредитор має право задовольнити свої вимоги.
За таких обставин, виходячи з вимог вищевказаних Законів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн..
Відповідно до поданих відзивів відповідачів розмір витрат відповідача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу становить 250 грн., а відповідача ОСОБА_1 - 750 грн. на підтвердження чого надані договори про надання професійної правничої допомоги, акти надання послуг та квитанції прибуткового касового ордеру (а.с.77-81 ,89-93).
Так, частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, зважаючи на те, що в задоволенні позову відмовлено, то з позивача необхідно стягнути на користь відповідача ОСОБА_2 250 грн., на користь відповідача ОСОБА_1 - 750 грн. витрат на професійну правничу допомогу та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд - У Х В А Л И В:
В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК” на користь відповідача ОСОБА_1 750 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК” на користь відповідача ОСОБА_2 250 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон