Справа № 301/3015/21
Закарпатський апеляційний суд
23.12.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/508/21, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2021 року задоволено погоджене з прокурором клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідчий) у кримінальному провадженні, внесеному 21 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071100000344, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 21 грудня 2021 року включно, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
З матеріалів клопотання убачається, що 22 жовтня 2021 року, до Іршавського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, 21 жовтня 2021 року приблизно о 06 год, водій ОСОБА_6 , у селі Довге, по вулиці Перемоги, навпроти будинку № 31, керуючи технічно справним автомобілем марки «МЕRCEDES-BENZ 200D», державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, у темну пору доби, без опадів, коли дорожнє покриття було сухим та чистим, всупереч вимог п. п. 10.1 та 12.1 ПДР України, проявив неуважність, а саме не переконався у безпечній швидкості для того, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, допустив виїзд керованого ним автомобіля на праве узбіччя, після чого вказаний автомобіль з'їхав праворуч у кювет, де зіткнувся передньою частиною з бетонним містком. Унаслідок ДТП пасажир переднього пасажирського сидіння автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , згідно з довідкою КНП Іршавська МЛ №1645/27-28 від 21.10.2021, отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми. Важкої поєднаної краніоспінальної травми. ВЧМТ. Перелому тім'яно-потиличної кістки. Перелому С4-С5-С6 зі зміщенням. Водій ОСОБА_6 за вищевикладених обставин порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 10.1 ПДР - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1. ПДР, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Невиконання водієм ОСОБА_6 вказаних вище пунктів ПДР знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення. У клопотанні також вказується на те, що 21 жовтня 2021 року підозрюваного ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України затримано, цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесне ушкодження. Окрім того, у клопотанні зазначено, що обґрунтована підозра ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 21.10.2021, схемою до протоколу від 21.10.2021, довідкою КНП Іршавська МЛ № 1645/27-28 від 21.10.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.10.2021 та протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.10.2021, що за вчинені діяння підозрюваному може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Окрім цього у клопотанні вказується на наявність даних, що підтверджують ризики передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших учасників процесу, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного. З огляду на наведене, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим (позбавлення волі на строк від 3 до 8 років), а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення, отже застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим вищевказаним ризикам. З огляду на наведене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 підлягає задоволенню. В ухвалі також вказується на те, що під час розгляду клопотання прокурор ОСОБА_11 додатково пояснив, що у провадженні Іршавського районного суду знаходяться матеріали кримінального провадження № 301/2043/21 за ч. 1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_6 , в якому обвинувачений в судові засідання не з'являється, відтак відносно нього судом застосовувався привід.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_5 , вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. На думку апелянта, висновки, викладені в ній - не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що подане клопотання не містить доказів, які би свідчили про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що з моменту повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу, жоден з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не підтвердився. На переконання адвоката ОСОБА_5 , сторона обвинувачення не здобула переконливих доказів, які можуть бути підставою для висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 порушив ПДР, і що такі дії перебувають у прямому та безперервному причинному зв'язку із тими наслідками, що настали. За час перебування підозрюваного під вартою, слідчий експеримент з відтворення обставин події та інші необхідні слідчі дії за його участю не проводились, по суті ДТП його допитано не було. Апелянт вважає, що слідчий суддя, під час розгляду клопотання, не взяв до уваги те, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, його родина надає потерпілим матеріальну допомогу, страждає на ряд захворювань, у тому числі є астматиком, потребує постійного лікування, відтак подальше його перебування у слідчому ізоляторі може призвести до погіршення стану здоров'я. Також адвокат ОСОБА_5 стверджує, що слідчий суддя, при постановленні ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, не визначив розмір застави. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язку не залишати місце фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 у період з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв для можливості працювати та утримувати родину та покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки : прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Апеляційна скарга розглядаються за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 його захисника, адвоката ОСОБА_5 та прокурора, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 цього Кодексу, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що вищевказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного ОСОБА_6 й апеляційним судом не визнавалась обов'язковість його участі у розгляді апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про те, що клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подано до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З журналу судового засідання та ухвали слідчого судді вбачається, що у розгляді клопотання брали участь підозрюваний ОСОБА_6 і його захисник, адвокат ОСОБА_12 , що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Колегія суддів обґрунтованим вважає висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом огляду місця ДТП від 21.10.2021; схемою до протоколу огляду місця ДТП від 21.10.2021; довідкою КНП Іршавська МЛ №1645/27-28 від 21.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 21.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 21.10.2021 та іншими доказами у їх сукупності, на підставі яких 21.10.2021 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний причетний до вчиненого кримінального правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Правильним колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на момент розгляду клопотання слідчим обґрунтовані та доведені. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів визнає, що слідчим суддею взято до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, у разі визнання його винуватим, а саме - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, фактичні обставини та спосіб вчинення злочину, зокрема те, що діяння, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 143 від 21.10.2021, скоєні ОСОБА_6 у стані наркотичного сп'яніння, а також той факт, що у провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінального провадження № 301/2043/21 за ч. 1 ст. 125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , в якому обвинувачений у судові засідання не з'являється, тому відносно нього судом застосовувався привід, що підтверджується ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області про привід від 06 жовтня 2021 року.
Водночас колегія суддів вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики існують. Так, на переконання слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, а стороною захисту під час розгляду клопотання слідчим суддею, не спростовано те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства та суду, враховуючи у тому числі тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого діяння; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж провадженні, оскільки перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вдатися до неправомірного впливу на вказаних вище осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів, що негативно вплине на повноту, всебічність та об'єктивність досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів є неможливим з огляду на те, що такі будуть недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Колегія суддів також вважає, що зазначеним вище обставинам слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою, дав належну оцінку, при цьому, належним чином умотивувавши свій висновок. Тому, доводи апелянта про те, що з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру та застосування щодо нього запобіжного заходу, жоден з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не підтвердився, враховуючи вищенаведене, колегією визнаються недоцільними.
Зі змісту клопотання слідчого убачається, що у такому містяться посилання на вищенаведені обставини, у тому числі конкретизовано обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики існують і виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, - цьому слідчий суддя також дав належну оцінку.
Колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги не встановлено обставин, у тому числі, й жодних відомостей про особу підозрюваного, які можуть свідчити про незаконність та необґрунтованість указаного висновку.
Як такі, що не впливають на висновки слідчого судді про необхідність застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою та не є підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, страждає на ряд захворювань, у тому числі є астматиком, потребує постійного лікування, відтак подальше його перебування у слідчому ізоляторі може призвести до погіршення стану його здоров'я. При оцінці цих доводів, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано докази про наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які би свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Доводи апеляційної скарги щодо даних про особу підозрюваного, а саме те, що за місцем проживання ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно, його родина надає потерпілим матеріальну допомогу, - апеляційний суд, з огляду на вищенаведене, визнає такими, що не впливають на висновки слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про відсутність підстав вважати підозру ОСОБА_6 обґрунтованою, водночас адвокат ОСОБА_5 стверджує, що сторона обвинувачення не здобула переконливих доказів, які можуть бути підставою для висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 порушив ПДР, і що такі дії перебувають у прямому та безперервному причинному зв'язку із тими наслідками, що настали, - вказані доводи є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки стороною захисту не надано жодних переконливих аргументів, які би ставили під сумнів доведеність обґрунтованої підозри. Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованості підозри наданими доказами. Відхиляючи вищевказані доводи, апеляційний суд звертає увагу на те, що на цьому етапі провадження докази з точки зору допустимості не підлягають до оцінки, що органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає у тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваній особі.
На які-небудь інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.
Апеляційний суд вважає, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.
Крім того, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи судове рішення про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_6 було скоєно кримінальне правопорушення, а саме - порушено правила дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі стороною захисту в апеляційній скарзі не вказується.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2021 року, якою задоволено погоджене з прокурором клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 21 грудня 2021 року включно, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: