Справа № 308/10136/21
Іменем України
16 грудня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - Джуги С.Д.
суддів - Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.
з участю секретаря: Кекерчень М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2021 року у складі судді Деметрадзе Т.Р., про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно і зняття арешту,-
встановив:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно шляхом зняття арешту.
Позивач подав також заяву про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що в межах відкритого виконавчого провадження № 60569721, з примусового виконання виконавчого листа № 2-1930/11 від 10.12.2014 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Закарпатської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору № 010/02-7/504-М від 12.12.2007 року, що укладений в межах генеральної кредитної угоди № 172 від 12.12.2007 року в сумі 5 372 823,63 грн. та по кредитному договору № 010/02-7/505- М від 12.12.2007 року в сумі 875 936,83 грн., приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. було проведено опис та арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельної ділянки площею 0,124 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 482556021248, кадастровий номер: 2124881200:10:010:0002, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, адреса: АДРЕСА_1 , тип власності: приватна, вид власності: спільна сумісна, власники: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_2 ; земельної ділянки площею 0,1273 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483496621248, кадастровий номер: 2124881200:10:010:0003, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, адреса: АДРЕСА_1 , тип власності: приватна, вид власності: спільна сумісна, власники: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_2 ; земельної ділянки площею 0,3642 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 4833379321248, кадастровий номер: 2124881200:10:010:0004, цільове призначення для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, адреса: АДРЕСА_1 , тип власності: приватна, вид власності: спільна сумісна, власники: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_2 ; - готельного комплексу «Барський маєток», загальною площею 1209,35 кв.м. реєстраційний номер майна: 20090208, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису: 995 в книзі 5, Ґ форма власності: приватна спільна сумісна, підстава виникнення: ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2012 року у справі № 712/226/2012. Власники: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника: НОМЕР_2 та інші складові, які відносяться/охоплюються об'єктом нерухомості.
Також зазначає, що того ж дня, 21.07.2021 року він дізнався про факт проведення оцінки вищевказаного нерухомого майна, що підтверджується висновком про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності - ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ», який був проведений згідно постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 14.04.2021 року по ВП № 60569721, де було проведено незалежну оцінку вартості нерухомого майна - готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею - 1 209,35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки загальною площею 0,3642 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0004); земельної ділянки загальною площею 0,1273 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0003) та земельної ділянки загальною площею 0,124 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0002), за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , яка склала в загальному - 9 397 600,00 грн. (дев'ять мільйонів триста дев'яносто сім тисяч шістсот грн. 00 коп.), де дата оцінки - 24.05.2021 року, а дата завершення складання звіту - 23.06.2021 року, а також і про той факт, що таке майно, саме датою - 20.07.2021 року згідно поданої заявки приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В. було передано на реалізацію через майданчик СЕТАМ Міністерства юстиції України (номер лота: 487885). а відповідно дата початку аукціону визначена - 19.08.2021 року. Дане арештоване майно на праві спільної сумісної власності належить йому та ОСОБА_4 .
З врахуванням наведеного він вважає за необхідне забезпечити заявлений ним позов шляхом зупинення продажу/реалізації вказаного арештованого майна.
Оскільки заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення продажу/реалізації арештовано вищевказаного нерухомого майна, де предметом розгляду в судовому порядку є позовні вимоги щодо визнання права спільної сумісної власності на вказане перелічене нерухоме майно і про зняття з них арешту, тому просив не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для відповідача та/або третім особам.
За вказаних обставин, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу/реалізацїі арештовано нерухомого майна, а саме готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею - 1 209,35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки загальною площею 0,3642 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0004); земельної ділянки загальною площею 0,1273 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0003) та земельної ділянки загальною площею 0,124 га (кадастровий номер: 2124881200:10:010:0002), за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , в межах виконавчого провадження № 60569721, з примусового виконання виконавчого листа № 2-1930/11 від 10.12.2014 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Не погодившись із даною ухвалою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано обставини, які наведені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, не надано їм належної правової оцінки та безпідставно відмовлено у поданій заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін посилаючись на її законність та обґрунтованість. Зокрема, вказує на те, що подана заява про забезпечення позову є вже четвертою аналогічною заявою ОСОБА_1 та його батька ОСОБА_2 , єдиною ціллю яких є зупинення та недопущення виконання судового рішення у справі №2-1930/11 і реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження для погашення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Апелянт в судове засідання жодного разу не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у його відсутності.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» в судовому засіданні в режимі відео конференції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на обставини, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні поданої заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено достатнє обґрунтування необхідності застосування та підстав забезпечення позову.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого : розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно і зняття арешту.
У заявленому позові позивач просив визнати за ним право спільної сумісної власності на нерухоме майно, а саме готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1209,35 кв.м. який знаходиться/розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 482556021248 за кадастровим номером: 2124881200:10:010:0002, цільове призначення «для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування», площею 0,124 га; земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483496621248 за кадастровим номером: 2124881200:10:010:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення «для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування», площею 0,1273 га; земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 483379321248 за кадастровим номером: 2124881200:10:010:0004, цільове призначення «для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування», площею 0,3642 га, - шляхом зняття з них арешту.
Матеріалами справи встановлено, що 12.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Генеральну кредитну угоду № 172 відповідно до якої загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданим в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суму еквівалентну 580 000,00 дол. США.
В межах вищевказаної Генеральної кредитної угоди, 12.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - AT «Райффайзен Банк Аваль») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 010/02-7/505-М відповідно до умов якого Банком надано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 80 000,00 дол. США під 12% річних з цільовим використанням кредиту: на розвиток бізнесу.
Також, в межах даної Генеральної кредитної угоди, 12.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - AT«Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 010/02-7/504-М відповідно до умов якого Банком надано ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 500 000,00 дол. США під 12% річних з цільовим використанням кредиту: на рефінансування діючого кредиту в ЗАТ «ОТП Банк».
Із метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаною Генеральною кредитною угодою та укладеними в її рамках Кредитними договорами, 09.01.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки № 010/02-7/504-Z, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюком А.В., зареєстрований в реєстрі за № 19 (далі - Договір іпотеки).
Предметом іпотеки є нерухоме майно: готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », заг. пл. 1 209,35 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер: 20090208, номер запису: 995 в книзі: 5), який належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Великолазівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області від 29.08.2007 року на підставі рішення Виконавчого комітету Великолазівської сільської ради № 91 від 16.08.2007 року. Разом із Іпотекою нерухомого майна, яке зазначене в п. 1.2 цього Договору, в іпотеку за цим Договором надається земельна ділянка заг. пл, 0,6154, кадастровий номер: 2124881200:03:009:0001 на якій знаходиться вищезазначений комплекс та яка належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується Державним актом на іраво власності на земельну ділянку серії ЗК № 003550, виданим Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 20.11.2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Житко О.І. за реєстровим № 2808.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.11.2011 року у справі №2-1930/11 позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором №010/02-7/504-М від 12.12.2007 та кредитним договором №010/02-7/505-М від 12.12.2007, які укладено в рамках Генеральної кредитної угоди №172у розмірі 6 248 760,46 грн.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 26.09.2012 року рішення суду від 30.11.2011 року в частині задоволення вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/02-7/505-М від 12.12.2007 в сумі 875 936,83грн., а також в частині звернення стягнення на все рухоме та нерухоме майно скасовано, у задоволенні цих вимог відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін.
10.12.2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист №2-1930/11 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №010/02-7/504-М від 12.12.2007 в сумі 5 372 823,63грн. та стягнення ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №010/02-7/505-М від 12.12.2007року 875 936,83грн.
11.11.2019 року приватним виконавцем Михайловським С.В. вчетверте відкрито виконавче провадження за заявою ТОВ «Форінт» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 6 248 760,46 грн. та судових витрат. Виконавче провадження на момент постановлення судом першої інстанції оскарженої ухвали не завершене.
Рішення суду не виконане.
З матеріалів справи також вбачається, що боржник ОСОБА_2 та його син - заявник ОСОБА_1 вчиняють недобросовісні дії з метою недопущення виконання рішення суду у справі №2-1930/11 і реалізації предмета іпотеки в межах виконавчого провадження для погашення наявної заборгованості.
Так, 12.06.2012 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 712/226/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів затверджено мирову угоду, за якою в рахунок сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано право спільної сумісної власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 та є предметом іпотеки, а саме, готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 20090208, номер запису: 995 в книзі: 5), та земельну ділянку загальною площею 0,6154, кадастровий номер: 2124881200:03:009:0001 за малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з правом реєстрації права власності в органах бюро технічної інвентаризації. За умовами даної мирової угоди відповідач ОСОБА_2 в рахунок погашення аліментів, відмовився в користь позивача ОСОБА_7 від належних йому майнових правна вищевказане нерухоме майно і фактично розпорядився ним без згоди іпотекодержателя АТ «Райффайзен Банк Аваль».
У подальшому на підставі вищевказаної ухвали суду ОСОБА_7 10.12.2012 року отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а в послідуючому вищевказану земельну ділянку площею 0,6154, кадастровий номер: 2124881200:03:009:0001розділила на три окремі земельні ділянки.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03.02.2020 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2012 року у справі № 712/226/2012, яка стала підставою для видачі свідоцтв про право власності на предмет іпотеки на ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , скасовано.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2020 року у справі № 2-1930/11 вирішено подання приватного виконавця Михайловського С.В. та в порядку ст.440 ЦПК України звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки ТОВ ФК «Форінт») боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстроване за ним у встановленому законом порядку. Даною ухвалою встановлено, що саме ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером: 2124881200:03:009:0001 площею 0,6154 га., яка була поділена на три земельні ділянки, а також готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_3 , в якому відбулася зміна назви з « ОСОБА_8 » та адреса.
У квітні 2021 року (справа №308/4673/21) ОСОБА_2 вдруге звернувся до суду з позовом про визнання недійсною частини договору купівлі - продажу (відступлення права вимоги) кредитного портфелю від 11.04.2018 року щодо відступлення прав вимоги до ОСОБА_2 за кредитними договорами та за іпотечними договорами, які були укладені між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Форінт», після того як його аналогічну позовну заяву, яка була подана у листопаді 2020 року, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.12.2020 року у справі №308/11091/20 було визнано неподаною та повернуто позивачу.
Окрім цього, у квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця Михайловського С.В. та із заявою про забезпечення скарги (позову), шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти будь - які дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1930/11. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закаорпатської області від 28.04.2021 року у справі №308/5083/21 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення скарги відмовлено, ухвалою суду від 11.05.2021 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.
23.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а 15.07.2021 року подав до суду заяву про вжиття заходів шляхом зупинення виконання за виконавчим документом - виконавчим листом №2-1930/11 від 10.12.2014 року. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів шляхом зупинення виконання за виконавчим документом - виконавчим листом №2-1930/11 від 10.12.2014 року відмовлено, заяву від 23.06.2021 року - залишено без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , який є сином борожника ОСОБА_2 , також подавав заяви про забезпечення позову, які ухвалами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2021 року (справа №308/9443/21), від 02.08.2021 року (справа №308/9963/21) залишено без розгляду.
Наведені вище дії та процесуальна поведінка боржника ОСОБА_2 та заявника ОСОБА_1 свідчать про намагання унеможливити виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
У поданій заяві про забезпечення позову заявник ОСОБА_1 , просить забезпечити заявлений ним позов шляхом зупинення продажу/реалізації вище вказаного арештованого майна, яке є предметом іпотеки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Вид забезпечення позову, який просить вжити заявник у поданій заяві не забезпечить збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається і не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення заявленого позову.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову та обґрунтовано відмовив у поданій заяві.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, ґрунтуються на припущеннях та неправильному застосуванню вищевказаних норм процесуального права, а тому не заслуговують на увагу.
За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: