Єдиний унікальний номер 234/11448/21
Номер провадження 22-ц/804/3220/21
29 грудня 2021 року
м. Бахмут
справа № 243/11448/21
провадження № 22-ц/804/3220/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Космачевської Т.В.,Мальованого Ю.М.
секретаря Гладух О.О.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна,
заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Сергіївни на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2021 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Сергіївни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (суддя Кравченко О.Ю.), ухваленого в приміщенні суду в місті Краматорськ Донецької області, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.С., стягувач ТОВ «Глобал Спліт».
Просив суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни щодо не зняття арешту коштів ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, накладеного постановами про арешт коштів боржника від 05.04.2021 та від 18.08.2021 у виконавчому провадженні №65002144, які знаходяться та надходять на вказаний рахунок як пенсійні виплати; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. зняти арешт коштів ОСОБА_1 з рахунку №№ НОМЕР_1 , відкритого у Філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, накладеного постановами про арешт коштів боржника від 05.04.2021 та від 18.08.2021 у виконавчому провадженні №65002144, які знаходяться та надходять на вказаний рахунок як пенсійні виплати.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.
У апеляційній скарзі приватний виконавець Матвійчук Н.С. посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови приватному виконавцю у стягненні зі скаржника витрат на правову допомогу у розмірі 6000 гривень та витрат, пов'язаних з розглядом скарги у розмірі 86, 60 гривень, просить ці вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000 гривень та 35,70 гривень на відшкодування витрат, пов'язаних з підготовкою та направленням апеляційної скарги.
ЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Посилається на положення статтей 15, 60, 133, 137, 452 ЦПК України, статті 59, 131-2 Конституції України та зазначає, що оскільки виконавче провадження закінчено, авансування витрат стягувачем та стягнення з боржника витрат неможливо, приватний виконавець несе витрати за власний рахунок.
29.09.2021року приватним виконавцем було укладено договір про надання правової допомоги щодо захисту її інтересів у судовому порядку по справі за скаргою ОСОБА_1 та подано попередній розрахунок витрат на правову допомогу.
Бережним Є.Г., в інтересах якого діє адвокат Макаров В.М., подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилається на статті 137 ЦПК України та зазначає, що даним положенням ЦПК визначено порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою, яка надається виключно адвокатом.
Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.
Від ТОВ «Глобал Спліт» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; надала суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник ТОВ «Глобал Спліт» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. слід залишити без задоволення.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Вирішуючи питання про стягнення витрат приватного виконавця на правову допомогу, суд виходив з того, що за змістом статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрат на професійну правничу допомогу, яка надається адвокатом; однак, враховуючи, що суду не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю, підстави для стягнення відсутні. Витрати пов'язані з придбанням паперу, конвертів, знаків поштовою оплати відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно статті 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. було надано суду першої інстанції: 1) копію договору про надання правової допомоги від 29.09.2021 року, укладеного між ФОП - юристом Матвійчуком Д.В. та приватним виконавцем Матвійчук Н.Є., 2) копію акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору від 29.09.2021 року від 15.10.2021 року на суму 6000 грн., 3) платіжне доручення №2294 від 09.10.2021 року на перерахування грошових коштів у сумі 6000 грн. (а.с. 114-116).
Також надано Акт виконаних робіт № 2 до Договору від 29.09.2021 року на суму 8000 гривень; платіжне доручення №2710 від 09.11.2021 про переказ коштів у розмірі 8000 гривень. (а.с. 158, 159)
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано питання витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пунктів 1-2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, зі змісту статті 131-2 Конституції України та статті 137 ЦПК України вбачається, що професійна правнича допомога надається виключно адвокатом.
Докази того, що ФОП ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні приватному виконавцю витрат на правову допомогу у розмірі 6000 гривень є законними та обґрунтованими, крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягненні витрат, пов'язаних з надсиланням поштової кореспонденції у розмірі 86, 60 грн, оскільки такі витрати не включені до витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 3 статті 133 ЦПК України).
Заявлені в апеляційній скарзі вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь апелянта витрати на правову допомогу у розмірі 8000 гривень та витрати, пов'язані з направленням апеляційної скарги у розмірі 35, 70 гривень задоволенню не підлягають з вище наведених підстав.
В апеляційній скарзі приватний виконавець Матвійчук Н.Є. посилається на ППВСУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 47 ППВСУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Відповідно до статті 12 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набув чинності новий ЦПК України, з глави 8 «Розподіл судових витрат» якого виключено поняття «правова допомога» та введено поняття «професійна правнича допомога».
Таким чином, апелянт обґрунтовує свою позицію положенням законодавства, що втратили чинність із набранням чинності редакцією нового ЦПК України 15 грудня 2017 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни залишити без задоволення.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її винесення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Я.В. Хейло
Судді
Т.В. Космачевська
Ю.М. Мальований