Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2021 р. Справа№200/15804/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що звернувся до Великоновосілківської селищної ради з клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського при значення, розташованої на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області, за межами села Времівка, Волноваського (Великоновосілківського) району на земельній ділянці з кадастровим номером 1421255100:02:001:0592.
Між тим, рішенням Великоновосілківської селищної ради від 06 серпня 2021 року № 8/11-833 в задоволенні клопотання безпідставно та необґрунтовано відмовлено з підстав, що не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. При цьому клопотання розглянуто з пропуском місячного строку для його прийняття.
Вважаючи відмову відповідача такою, що порушує її права, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківської селищної ради від 06 серпня 2021 року № 8/11-833 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області;
- зобов'язати Великоновосілківську селищну раду надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га, із земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами села Времівка, Волноваського (Великоновосілківського) району на земельній ділянці з кадастровим номером 1421255100:02:001:0592.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав його таким, що відповідає вимогам законодавства та прийнято з урахуванням положень ч. 3 ст.136 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Вважав, що у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення, та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, Великоновосілківська селищна рада правомірно відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Також зазначав, що у зв'язку з тим, що спірна заява (клопотання позивача) надійшла в період карантину, з метою убезпечення населення України від поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантинних заходів на території України та Великоновосілківської селищної ради, депутати збиралися для роботи в комісіях по мірі необхідності, тому не було можливості розглянути подані документи по земельним питанням у встановлений строк.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив, якою підтримала доводи позовної заяви. Також зазначала, що відповідач у відзиві, на її думку, не спростував її твердження та аргументи щодо суті позовних вимог, не надав достатніх та обґрунтованих доказів.
Так, на офіційному сайті Великоновосілківської громади (Великоновосілківської селищної ради) розміщена інформація про те, що 30 червня 2021 року відбулося засідання чергової десятої сесії Великоновосілківської селищної ради 8-го скликання, де розглядалися питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в тому числі із земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населеного пункту. Тобто сесія проводилася вже після направлення її клопотання, однак її клопотання розглянуто не було. Крім того, з офіційного сайту Великоновосілківської громади (Великоновосілківської селищної ради) вбачається можливість проведення сесії селищної ради в режимі онлайн.
Тому вважала, що відбулося затягування розгляду її клопотання від 08 червня 2021 року (яке згідно з п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України мало бути розглянуто протягом місячного строку) до 06 серпня 2021 року (дата винесення рішення селищною радою).
Крім того, вважала, що відповідач керується помилковою нормою ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, яка в редакції станом на дату подання відповіді на відзив звучить наступним чином: «Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів. Ціною лота на земельних торгах є ціна продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію та розмір орендної плати за користування земельною ділянкою».
Оскаржене рішення про відмову в задоволенні її клопотання та рішення про затвердження переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги, прийняті в один день - 06 серпня 2021 року, тобто після подання нею клопотання.
Просила задовольнити позов.
Судом встановлено, що 08 червня 2021 року позивач звернувся до Великоновосілківської селищної ради з клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського при значення, розташованої на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області, за межами села Времівка, Волноваського (Великоновосілківського) району на земельній ділянці з кадастровим номером 1421255100:02:001:0592. До клопотання також було додано, зокрема викопіювання з кадастрової карти із зазначенням орієнтовно го місця розташування земельної ділянки.
Клопотання зареєстровано відповідачем в той же день.
Рішенням Великоновосілківської селищної ради від 06 серпня 2021 року № 8/11-833 в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:02:001:0592 включена до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.
Судом також встановлено, що рішенням Великоновосілківської селищної ради Донецької області від 06 серпня 2021 року № 8/11-803 затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, для продажу права оренди у розмірі річної орендної плати на них.
До вказаного Переліку включена зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:02:001:0592 площею 37,25 га із земель запасу, що розташована за межами населеного пункту на території Великоновосілківської селищної ради Донецької області.
Саме щодо частини цієї земельної ділянки зверталася позивач до відповідача з клопотанням, в задоволенні якого оскарженим рішенням відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом «а» ч. 3 ст. 22 вказаного Кодексу визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 4 ст. 122 вказаного Кодексу центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Кодексу рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 ст. 118 вказаного Кодексу визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 136 Кодексу передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.
Отже, норми ст. 136 Земельного кодексу України, якою врегульовано питання підготовки лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постановах від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19, від 23 січня 2020 року у справі №620/1058/19, від 29 жовтня 2021 року в справі № 340/1039/20, від 29 листопада 2021 року в справі № 340/1037/20.
Матеріалами справи підтверджено те, що земельна ділянка, щодо якої позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, є частиною іншої земельної ділянки, яку включено до переліку земельних ділянок комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
З огляду на наведене відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні поданого клопотання.
Посилання позивача на те, що 30 червня 2021 року відбулося засідання чергової десятої сесії Великоновосілківської селищної ради 8-го скликання, однак її клопотання від 08 червня 2021 року на ньому не розглядалося, є неприйнятними, оскільки станом на 30 червня 2021 року встановлений ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України місячний строк розгляду такого клопотання ще не сплив. Крім того, дії відповідача щодо не включення її клопотання до порядку денного сесії селищної ради на вказаний день не є предметом оскарження в даній справі.
Неприйнятними є і посилання позивача на те, що оскаржене рішення Великоновосілківської селищної ради Донецької області про відмову в задоволенні її клопотання і рішення Великоновосілківської селищної ради Донецької області про затвердження переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги, прийняті в один день - 06 серпня 2021 року, оскільки з номерів вказаних рішень вбачається, що першим було прийнято рішення від 06 серпня 2021 року № 8/11-803, яким затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, для продажу права оренди у розмірі річної орендної плати на них, а оскаржене рішення від 06 серпня 2021 року № 8/11-833 було прийнято в часі пізніше. А тому на нас прийняття оскарженого рішення відповідач правомірно врахував наявність рішення від 06 серпня 2021 року № 8/11-803 та положення ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, згідно з якими земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.
При цьому, відповідачем у відзиві правильно процитовані положення ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, проте допущено описку, а саме замість ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України зазначено «ч. 3» цієї ж статті цього Кодексу. З огляду на що відповідні посилання позивача на іншу редакцію ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України є неприйнятними.
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову відсутні.
При цьому порушення строку розгляду поданого клопотання, яке мало місце, не впливає на такий висновок суду.
Крім того, позивач не позбавлена права вибрати іншу земельну ділянку сільськогосподарського призначення та звернутися щодо неї до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність.
Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківської селищної ради (85500, Донецька обл., Великоновосілківський р-н, смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32, код ЄДРПОУ 04341577) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 29 грудня 2021 року.
Суддя Т.В. Логойда