Справа № 376/39/21
Провадження № 1-кп/364/51/21
29.12.2021 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представників Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт Володарка, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.10.2020 року за № 12020110260000371, відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, не є депутатом, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.05.2018 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2017 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покаранння 11 місяців 17 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачають відповідальність за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_13 обвинувачується у тому, що він, маючи не зняту та не погашену, у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив ряд злочинів проти власності.
Так, 12.10.2020 року, у вечірній час, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , переслідуючи злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом віджиму метало-пластикового вікна, проник до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_10 , а саме до житлової кімнати, якою безпосередньо користується та в якій проживає ОСОБА_9 .
В цей же час, ОСОБА_12 , діючи умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливого мотиву, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими власником майна та сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у вищевказаній кімнаті з шафи здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень, належних ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Після вчиненого ОСОБА_12 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
За свої умисні протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, 12.10.2020 року, близько 19 години, ОСОБА_12 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, діючи всупереч ст. 30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину недоторканість житла чи іншого володіння особи, кримінально-правову охорону недоторканості житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та суспільно-небезпечних наслідків, умисно, таємно, за відсутності законних підстав та не отримавши згоди потерпілої ОСОБА_10 , через вхідні двері, які були не замкнені проник до однієї з кімнат житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому був виявлений потерпілою - власницею домоволодіння ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_12 з місця вчинення кримінального правопорушення втік.
За свої умисні протиправні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Поряд з цим , 28.10.2020 року ОСОБА_12 був запрошений до домоволодіння, яке винаймає потерпілий ОСОБА_11 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
В подальшому, в кінці жовтня 2020 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , перебуваючи у будинку, що за вищевказаною адресою, переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, таємно від оточуючих, з корисливого мотиву, шляхом вільного доступу, зайшов до кімнати у якій спав потерпілий ОСОБА_11 та користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими власником майна та сторонніми особами, з приліжкової тумби таємно, повторно здійснив крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 8 Pro 6/64 GB», вартістю 4399 (чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять) гривень 20 копійок, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вказану суму. Після вчиненого злочину ОСОБА_12 розпорядився викраденим на власний розсуд.
За свої умисні протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні, вказуючи на невизнання своєї вини у вчинені інкримінованих йому правопорушень, посилаючись на ст. 63 Конституції України, відмовився від надання суду показань.
ПотерпілийОСОБА_9 суду вказав, що в будинку разом з ним проживає його мати, батько, син та цивільна дружина. 12.10.2020 року він повернувся з роботи додому близько 21 години і його мати ОСОБА_10 повідомила, що за годину до його приходу вона знаходилася у середині будинку і побачила, як у одній із кімнат ОСОБА_12 викидає речі із шафи. Звернувшись до нього із зауваженням, обвинувачений штовхнув її у груди і вибіг із кімнати та будинку. ОСОБА_12 вони з мамою добре знають, як односельця. Окрім того, його мама, працюючи тривалий час вчителькою, добре знала всіх учнів школи, оскільки село невелике і вони всі між собою добре знайомі. Одночасно, мама повідомила, що перед тим вона чула того дня шум у іншій кімнаті будинку, яка була замкнута із середини на ключ. Проте, вона не знає, що там відбувалося. Після такого повідомлення, він відчинив свою кімнату і побачив там безлад, розкидані речі та викинутий одяг із шафи. Відразу виявивив, що із шафи зникли гроші у сумі 6000 гривень, які він особисто відкладав на будівництво гаража. Про крадіжку він повідомив поліцію, яка по приїзду, за наявності дозволу власника будинку - його матері ОСОБА_10 , почала проводити огляд місця події, складати відповідні протоколи та знімати відбитки на місці вчинення злочину, вчиняти інші процесуальні дії. Він особисто дав свої свідчення та розписався у відповідних протоколах, до яких доповнень та зауважень не мав. Дотепер викрадені гроші йому не повернуто. З вибаченнями до нього ніхто не звертався. Вважає, що виправлення ОСОБА_12 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Потерпіла ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що 12.10.2020 року у вечірній час вона перебувала у своєму помешканні та дивилася по телевізору передачу. Коли була рекламна пауза вона почула якийсь сторонній шум у сусідній кімнаті сина. Кімната зачинялася сином на замок із середини будинку. Однак, вона помітила через двері, що там було ввімкнуте світло і вирішила потім у сина по поверненню із роботи з?ясувати, чого він залишив там світло. Згодом, вона вийшла до коридору будинку та помітила постать чоловіка, що пройшов до кімнати онука. Там було ввімкнуте світло і вона, підійшовши до кімнати, побачила там ОСОБА_12 , який викидав речі із шафи. Звернувшись до нього із зауваженням, ОСОБА_12 , штовхнувши її в груди, попрямував до виходу та покинув будинок через вхідні двері. ОСОБА_12 вона впізна відразу, оскільки він проживає з ними у одному населеному пункті, неподілік від них, через пять будинків і вона знає його з самого дитинства. Коли син повернувся із роботи, вона відразу повідомла йому щодо події, яка трапилася у будинку і, відчинивши двері до його кімнати, вони виявили там безлад, розкидані речі, зникнення особистих речей та коштів сина, про що відразу повідомили поліцію. Проникнення у кімнату сина ОСОБА_12 вчинив шляхом віджиму пластикового вікна, оскільки вікно було на той час вже не зачинене, а лише прикрите. По приїзду поліції вона дала свідчення та підписала процесуальні документи. Зауважень та уточнень до протоколів не мала. Згодом брала участь у відтворенні події на місці вчинення правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що в один із днів жовтня місяця 2020 року, будучи у м. Сквира, він, повертаючись із роботи разом із своїм товаришем ОСОБА_14 , вирішили провести своє дозвілля у місті і того вечора він познайомився із обвинуваченим ОСОБА_15 . Разом вони вживали спиртні напої і, оскільки, вже було пізно, то він запропонував хлопцям переночувати у нього, у помешканні де він на той час винаймав квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Коли вони прибули до помешкання, у своїй кімнаті перед сном, поклавши на тумбочку біля свого дивана, він поставив на зарядку телефон і заснув. На телефоні був налаштований будильник, проте вранці він прокинувся від того, що у двері стукали його колеги по роботі. Він того дня не прокинувся, як зазвичай, оскільки будильник не спрацював і, таким чином, лише коли колеги його розбудили він із запізненням поїхав на роботу. Вийшовши із помешкання, він згадав, що забув телефон. Повернувшись до квартири, телефон там не знайшов і поїхав на роботу. Повідомив про зникнення телефона своїм знайомим. Спробував набирати на свій номер із інших телефонів, але номер не відповідав. На наступний день повідомив про викрадення телефона працівників поліції та дав дозвіл на обробку своїх персональних даних. З часом, на його електронну пошту прийшло повідомлення, що із його акаунта зареєстровано вайбер під ім?ям « ОСОБА_16 ».
Свідок ОСОБА_17 , даючи показання суду, зазначив, що на початку листопада 2020 року, в один із днів, він перебував неподалік ломбарду «Скарбниця», біля ринку на вул. Леваневського у м. Біла Церква. До нього підійшли незнайомі хлопці і попросили про допомогу. Повідомили, що у них закінчилися гроші і пальне у автомобілі, їм потрібно було їхати додому у м. Сквира, то вони попросили його здати у ломбард телефон. Немаючи при собі документів, які засвідчували їх особу, телефон у ломбарді від них не приймали. Сумнівів у тому, що мова йшла про належний їм телефон у нього не було, оскільки вони знали його код, а відтак, він погодився їм допомогти і маючи при собі паспорт, пішов із товаришем та власником телефону до ломбарду і здав телефон. Йому видали відповідну квитанцію, яку він поклав до власної кишені. За допомогу, хлопці дали йому 100 гривень, решту коштів забрали собі. Наступного дня до нього зателефонували працівники поліції і, зясувавши обставини здачі у ломбард телефону, домовилися про зустріч, на якій він розповів про всі деталі події і через деякий час йому знову зателефонувала слідча та при зустрічі надала фотографії для впізнання особи, телефона якої він здавав у ломбард. Після впізнання обвинуваченого, він дав свої показання та поставив підпис у відповідних процесуальних документах, зауважень і скарг немав, що ствердив безпосередньо у судовому засіданні, ознайомившись із відповідним протоколом для впізнання особи від 22.11.2020 року вланоруч ним підписаним.
Свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що восени 2020 року він працював разом із потерпілим ОСОБА_19 на одному підприємстві у м. Сквира. В один із днів на роботі зранку постало виробниче питання, проте співробітника ОСОБА_20 не виявилося на роботі і дозвонитись до нього не вдалося, тому він на автомобілі разом із співробітником ОСОБА_21 поїхали до місця проживання ОСОБА_20 . Постукавши у двері, вони розбудили потерпілого ОСОБА_20 та виявилося, що там також перебував ще один співробітник ОСОБА_22 і обвинувачений ОСОБА_16 , з яким він раніше особисто не був знайомий. Вони швидко зібралися на роботу, проте ОСОБА_23 повідомив, що не може знайти свого телефона, хоч стверджував, що напередодні увечері він його поставив на підзарядку. Вони телефонували на номер ОСОБА_20 , проте абонент був за межами досяжності. Не знайшовши телефон, з помешкання всі вийшли і, зачинивши будинок, вони поїхали на роботу. Через деякий час на роботі він дізнався, що телефон ОСОБА_20 знайшли у ломбарді.
Свідок ОСОБА_22 суду вказав, що незадовго до події він познайомився з обвинуваченим. Приблизно рік тому, в один із осінніх днів, по закінченню роботи , після 18 години він разом із своїм колегою ОСОБА_19 проводили дозвілля у м. Сквира, неподалік магазину «ПМК», на дитячому майданчику вживали спиртні напої. До них підійшов обвинувачений ОСОБА_12 . Пізніше вони всі втрьох пішли до помешкання ОСОБА_20 , щоб там заночувати. ОСОБА_24 мав мобільний телефон, з якого обвинувачений кілька разів здійснював телефонні дзвінки по особистих питаннях. Перед тим, як лягти спати, потерпілий та обвинувачений розмовляли між собою, проте зміст їх розмови він не пам?ятає, в силу давності події. Вранці їх розбудив співробітник ОСОБА_18 , вони запізнилися на роботу. Тоді постало питання зникнення мобільного телефона потерпілого і для з?ясування, де саме він знаходиться ОСОБА_18 телефонував із свого телефона на номер телефона потерпілого. Проте, результатів не було і вони всі, вийшовши із помешкання, поїхали на роботу. Наступного дня потерпілий ОСОБА_24 повідомив, що телефон не знайшов.
Заявлені захисником свідки: ОСОБА_25 (батько обвинуваченого) та ОСОБА_26 у судововому засіданні показали, що 12.10.2020 року вони перебували разом на дачі по АДРЕСА_1 . Проводили дозвілля, смажили шашлики. Починаючи з обіднього часу, разом з ними був ОСОБА_16 із своєю дівчиною ОСОБА_27 , які перебували на території названого домоволодіння і, якщо й відлучалися, то ненадовго.
Прокурор у судовому засіданні вказував, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкрімінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю доведена зібраними на стадії досудового розлідування доказами. На підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, прокурором надані суду та досліджені докази, зокрема:
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110260000371, який вказує, що дані до вказаного реєстру було внесено 13.10.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України (том 2 а.к.п. 82-83);
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115260000115 від 03.11.2020 року, який вказує, що дані до вказаного реєстру було внесено 03.11.2020 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України (том 2 а.к.п. 167);
-заява від 12.10.2020 року, яка подана громадянином ОСОБА_9 до Сквирського ВП ГУНП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення (том 2 а.к.п. 84);
-заява від 26.11.2020 року, яка подана громадянкою ОСОБА_10 до Сквирського ВП ГУНП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення (том 2 а.к.п. 85);
-заява від 12.10.2020 року, яка подана громадянкою ОСОБА_10 до старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області про надання добровільної згоди на проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.к.п. 86);
-дані протоколу огляду місця події від 12.10.2020 року, проведеного за участі понятих, де вказано, що предметом огляду є домоволодіння по АДРЕСА_2 , із ілюстрованими таблицями до нього, а також самого будинку, та вказано його місце розташування, розташування в ньому кімнат та речей (том 2 а.к.п. 87-99);
-заява від 13.10.2020 року, яка подана громадянином ОСОБА_9 до старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області про надання добровільної згоди на проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.к.п. 100);
-дані протоколу огляду місця події від 13.10.2020 року, проведеного за участі понятих, де вказано, що предметом огляду є територія домоволодіння по АДРЕСА_2 , із ілюстрованими таблицями до нього (том 2 а.к.п. 101-105);
-дані протоклу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2020 року, проведеного в присутності понятих, який вказує, що свідок впізнала особу, яка 12.10.2020 року проникла до будинку за адресою: АДРЕСА_2 (том 2 а.к.п. 106-107);
-дані протоколу проведення слідчого експерименту від 20.11.2020 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_10 , із диском до нього, по АДРЕСА_2 , під час якого свідок ОСОБА_10 розповіла про обставини вчинення кримінального правопорушення (том 2 а.к.п.108-112);
-заява від 03.11.2020 року, яка подана громадянином ОСОБА_11 до Сквирського ВП ГУНП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення (том 2 а.к.п. 113);
-дані протоколу огляду місця події від 04.11.2020 року, проведеного за участі понятих, де вказано, що предметом огляду є територія домоволодіння по АДРЕСА_3 , із ілюстрованими таблицями до нього (том 2 а.к.п. 114-119);
-дані протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.11.2020 року проведеного в присутності понятих, який вказує, що потерпілий ОСОБА_11 впізнає особу, зображену на фотознімку № 1, яка ночувала в його домі в ніч з 28.10.2020 року на 29.10.2020 року (том 2 а.к.п. 120-121);
-дані протоклу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.11.2020 року, проведеного в присутності понятих, який вказує, що свідок ОСОБА_28 впізнаає особу, зображену на фотознімку № 3, яку бачив ввечері 28.10.2020 року, біля магазину «ПМК», що розташований в м. Сквира, Київської області (том 2 а.к.п. 122-123);
-розписка від 25.11.2020 року, яка подана громадянином ОСОБА_11 до слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області пронадання згоди на огляд його мобільного телефону (том 2 а.к.п. 124);
-дані протоколу огляду мобільного телефону від 25.11.2020 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_11 , де вказано, що предметом огляду є мобільний телефон марки «Redmi Note 9 PRO» із ілюстрованими таблицями до нього (том 2 а.к.п. 125-129);
-рапорт о/у СКП Сквирського ВП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_29 від 16.11.2020 року, адресованого т.в.о. начальника Свирського ВП ГУНП в Київській області, в якому вказано, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний власник абоненського номеру НОМЕР_1 (том 2 а.к.п. 130);
-рапорт о/у СКП Сквирського ВП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_29 від 17.11.2020 року, адресованого т.в.о. начальника Свирського ВП ГУНП в Київській області, в якому вказано, що власником абоненського номеру НОМЕР_1 може бути ОСОБА_12 (том 2 а.к.п. 131);
-ухвала слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 20.11.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області про надання тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій (том 2 а.к.п. 132-133);
-дані протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.11.2020 року, з диском до нього, де вказано опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (том 2 а.к.п. 134-137);
-дані протоколу від 29.11.2020 року (інформації, що міститься на диску) з ілюстрованими фототаблицями до нього, в якому вказано, що на диску наявні чотири документи уформаті Excel в яких відображено, що до 28.10.2020 року в телефоні з ІМЕІ НОМЕР_2 працювала сім-карта з номером НОМЕР_3 , а з 28.10.2020 року в тому ж телефоні з вищевказаним ІМЕІ розпочала працювати сім-карта з номером НОМЕР_4 та прцювала у вищевказаному телефоні (том 2 а.к.п. 138-141);
-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.11.2020 року, яка вказує, що слід структури матеріалу з кімнати № 2, які поміщено до спецпакету № 7046322 визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери схову речових доказів Сквирського ВП ГУНП в Київській області (том 2 а.к.п. 142-143);
-постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.11.2020 року, яка вказує, що нитки, які поміщено до спецпакету № 3641276 визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери схову речових доказів Сквирського ВП ГУНП в Київській області (том 2 а.к.п. 144-145);
-дані протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2020 року, проведеного в присутності понятих, який вказує, що свідок ОСОБА_17 впізнаає особу, зображену на фотознімку № 1 (том 2 а.к.п. 146-147);
-відповідь на запит ПТ «Лоббард «Фінанс» від 19.11.2020 року № 587/11, який вказує, що в період часу з 28.10.2020 року по час наданя відповідді на запит, мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi Note 8 Pro 6/64 GB» закладався до ломбардного відділення, що розташоване за адресою: вул. Леваневського, 47/1, м. Біла Церква, Київської області (том 2 а.к.п. 148-149);
-дані висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 4083/20 від 25.11.2020 року на виконання постанови слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області, які вказують, що: ринкова вартусть бувшого у використанні телефону марки «Redmi Note 8 Pro» кольору Forest Green, 6 GB RAM 64 GB, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 28.10.2020 року, становить 4399 (чотири тисячі триста дев'яносто девять) гривен 20 коп, за умови, що станом на вказану дату об'єкт мав якісні споживчі характеристики (том 2 а.к.п. 151-154);
-ухвала слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 29.12.2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_12 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України (том 2 а.к.п.155-156);
-довідка про доходи ОСОБА_9 № 69 від 30.11.2020 року, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс- агро» (том 2 а.к.п. 168);
-вимога про судимість на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказує про наявність судимостей у ОСОБА_12 (том 2 а.к.п. 158-159);
-довідки, видані КНП СРР «Сквирська районна лікарня» від 26.11.2020 року, про те, що ОСОБА_12 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (том 2 а.к.п. 160);
-характеристика, видана виконавчим комітетом Сквирської міської ради Київської області № 15 від 25.11.2020 року, яка вказує на характеризуючі дані ОСОБА_12 по місцю його проживання (том 2 а.к.п. 161);
-вирок Свирського районого суду Київської області від 19.04.2018 року, згідно якого ОСОБА_12 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі (том 2 а.к.п. 162-166).
Відповідно до досудової доповіді Володарського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області (Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ) , що надійшла до суду у письмовій формі 26.02.2021 року № 32/09/341/2021 (том 1 а.к.п. 74-78) щодо ОСОБА_12 і яка була повністю підтримана в судовому засіданні представником названої установи, з урахуванням всіх соціально-психологічних характеристик обвинувачений не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, але беручи до уваги неодноразові засудження, також перебування в місцях позбавлення волі, беручи до уваги факт того, що між злочинами, які він вчиняв проходив малий період часу, а саме має місце рецидив злочинів, слідує висновок, що правопорушення є нормою його життя, щодо скоєного ним правопорушень зазначив: «що так склалося у зв'язку зі збігом обставин, але дане правопорушення, щодо проникнення та крадіжки у будинку, не вчиняв», не шкодує за вчинене, нікого не звинувачує в тому, що сталося, хоче змінити своє життя на краще, має плани на майбутнє, бажає створити сім'ю, придбати власне житло. Тому, враховуючи високий рівень ризику вчинення повторного правопорушення та високий рівень ймовірної небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає за неможливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_12 без ізоляції від суспільства.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що серед наданих прокурором документів відсутня постанова про призначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 . Також, у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 відсутні відомості про те, що під час досудового розслідування приймалися процесуальні рішення про призначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. Окрім цього, відсутня постанова про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 , та такі дані також відсутні у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Вказані відомості, на думку захисника, підтверджують, що під час досудового розслідування група слідчих не призначалася, а тому всі зібрані докази є недопустимими, оскільки зібрані неуповноваженою особою. Окрім цього зазначив, що оскільки під час досудового розслідування група прокурорів не визначалася, а тому і з цих підстав також всі зібрані докази є недопустимими, оскільки зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора, який не мав на те законних повноважень.
Посилаючись на постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 року у справі № 754/7061/15 та постанову Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 року у справі № 724/86/20, просив суд визнати ОСОБА_12 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, через недоведеність в діяннях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень.
Суд, перевіривши зазначені обставини та матеріали кримінального провадження, встановив, що у судовому засіданні на підтвердження повноважень прокурора надано копії постанов про заміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні. Так, 30.03.2021 року прокурором було надано суду постанову Білоцерківської окружної прокуратури про зміну групи прокурорів, визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 15.03.2021 р. за підписом керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_30 (том 1 а.к.п. 104-105).
Згідно з цією постановою підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР від 13.10.2020 р. № 12020110260000371 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, здійснювалося прокурорами Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області. Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», наказів Генерального прокурора від 17.02.2021 р. № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та від 17.02.2021 р. № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» з 15.03.2021 р. розпочала діяльність Білоцерківська окружна прокуратура Київської області. З огляду на вищевикладене та посилаючись на п. 20-4 Розділу ХІ «Перехідні положення» та ч. 3 ст. 37 КПК України, у зв'язку з припиненням діяльності Білоцерківської місцевої прокуратури та початком роботи Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, з метою виконання завдання кримінального судочинства, всебічного, повного та неупередженого судового розгляду вказаного кримінального провадження, постановлено замінити (визначити) прокурора (групу прокурорів) і старшого прокурора групи, які здійснюватимуть повноваження прокурора у названому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 та визначити прокурорів Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_31 . Старшим прокурором групи визначено прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3
08.06.2021 р. суду надано постанову Білоцерківської окружної прокуратури про заміну групи прокурорів, визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 24.05.2021 р. за підписом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_32 (том 1 а.к.п. 160-161). Відповідно до названої постанови, у зв'язку із змінами у штатному розписі Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури та звільненням окремих працівників, з метою виконання завдання кримінального судочинства, всебічного, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження, внесеного в ЄРДР від 13.10.2020 р. № 12020110260000371 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, виникла необхідність у заміні групи прокурорів та старшого прокурора групи. З огляду на це, зазначеною постановою замінено (визначено) прокурора (групу прокурорів) і старшого прокурора групи, які здійснюватимуть повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_12 та визначено прокурорів Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , ОСОБА_33 та ОСОБА_4 . Старшим прокурором групи визначено прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 .
Крім того, постановою Білоцерківської окружної прокуратури про заміну групи прокурорів, визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 06.08.2021 р. за підписом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_32 (том 2 а.к.п. 7-8), у зв'язку із припиненням діяльності Білоцерківської місцевої прокуратури та початком роботи Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, з метою виконання завдання кримінального судочинства, всебічного, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження, внесеного в ЄРДР від 13.10.2020 р. № 12020110260000371 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у розумні строки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 КПК України, виникла необхідність у заміні групи прокурорів та старшого прокурора групи. З огляду на це, зазначеною постановою замінено (визначено) прокурора (групу прокурорів) і старшого прокурора групи, які здійснюватимуть повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_12 та визначено прокурорів Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , ОСОБА_34 та виконувача обов'язків начальника Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 . Старшим прокурором групи визначено прокурора Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
З витягу з ЄРДР вбачається, що відомості про кримінальне провадження № 12020110260000371 від 13.10.2020 року внесено до ЄРДР цього ж дня за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; 03.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Реєстратор ОСОБА_35 . Слідчі, які здійснюють досудове розслідування: ОСОБА_36 , ОСОБА_37 Прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво: ОСОБА_3 , ОСОБА_38 (том 2 а.к.п. 82-83).
Стороною захисту заявлено про визнання недопустимими всіх доказів сторони обвинувачення, зважаючи на те, що уреєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 відсутні відомості про те, що під час досудового розслідування приймалися процесуальні рішення про визначення групи прокурорів, а також що у матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12020110260000371. Також відсутні процесуальні документи, якими визначено слідчого або групу слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110260000371. Отже, фактично ОСОБА_12 статусу обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не набув.
Суд, перевірівши відомості розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110260000371, доданого до обвинувального акту, встановив відсутність відомостей про наявність постанови про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та постанови, якою визначено слідчого або групу слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні( том 1 а.к.п. 10-13).
Відтак, судом не встановлено обставин, які б спростовували позицію захисту. Будь-яких процесуальних рішень про визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також будь-яких процесуальних рішень, якими визначено слідчого або групу слідчих, які здійснюють досудове розслідування у цьому ж кримінальному провадженні суду не надано. За наведених підстав, суд доходить висновку, що прийняті процесуальні рішення та процесуальні дії у кримінальному провадженні № 12020110260000371 приймалися та вчинялися посадовими особами, які не набули відповідного процесуального статусу прокурора та слідчого у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК України керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки та заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень, перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, заступник директора територіального управління Державного бюро розслідувань, керівник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів органу Бюро економічної безпеки України, керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, а також заступники зазначених посадових осіб, які діють у межах своїх повноважень; керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень; прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень; слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункти 8, 9, 15, 17).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.10.2021 року у справі № 724/86/20 при розгляді питання щодо належної процедури визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у кримінальному провадженні, зважаючи на положення ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України у взаємозв'язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу, зроблено висновок, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
У цій постанові також зроблено висновок, що витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні. Витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Також, у зазначеній постанові вказано, що у разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб'єктом проведення процесуальних дій. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.
Крім того, Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15 при розгляді питання щодо належної процедури визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, зважаючи на положення ст. 131-1 Конституції України, статей 36, 37, 110 КПК України, дійшла висновку, що рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
При цьому, у цій постанові, зважаючи на вищевказані норми та приписи Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, зроблено висновок, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
Також, у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15, зважаючи на конституційні принципи презумпції невинуватості, закріплені у ст. 62 Конституції України, а також приписи ч. 1 ст. 87 КПК України, зроблено висновок, що відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020110260000371 за обвинуваченням ОСОБА_12 складений слідчим СВ Сквирського відділення поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_39 та затверджений прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 (том 1 а.к.п. 2-7).
Надані суду під час судового провадження постанови від 15.03.2021 року про заміну групи прокурорів, визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні, якою керівник Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_40 постановив замінити (визначити) прокурора (групу прокурорів) і старшого прокурора групи, які здійснюватимуть повноваження прокурора у названому кримінальному провадженні, а також від 24.05.2021 року та 06.08.2021 року, якимизаступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_41 постановив замінити (визначити) прокурора (групу прокурорів) і старшого прокурора групи, які здійснюватимуть повноваження прокурора у названому кримінальному провадженні, не впливають на ту обставину, що відповідних постанов не існувало на момент складення, затвердження, направлення до суду та вручення учасникам кримінального провадження копій обвинувального акту.
Позиція суду узгоджується із вказаними вище постановами Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду , а відтак відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, - обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За вищенаведених обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_12 висунуто обвинувачення неповноважними посадовими особами, що зумовлює недопустимість усіх доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні і вичерпані можливості їх отримання.
У зв'язку з цим суд не надає оцінки іншим аргументам сторін щодо допустимості доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Отже, стороною обвинувачення не доведено, що кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_12 , а відтак відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України суд ухвалює виправдувальний вирок.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_12 у виді тримання під вартою підлягає скасуванню.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_12 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним даних кримінальних правопорушень.
Поновити ОСОБА_12 у правах, обмежених під час кримінального провадження.
На виконання вимог ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року роз'яснити виправданому ОСОБА_12 право на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями оперативних підрозділів, органів досудового розслідування та прокуратури.
Речові докази у кримінальному провадженні, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.10.2020 року за № 12020110260000371 : спецпакет № 7046322, всередині сліди структури матеріалу ; спецпакет № 3641276 всередині нитки , які знаходяться у кімнаті речових доказів Сквирського ВП ГУНП в Київській області (нова назва ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області) - знищити.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_12 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_12 протягом 30 днів з дня вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги , вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1