"28" грудня 2021 р. Справа № 363/5518/21
28 грудня 2021 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Головне управління держгеокадастру у м. Києві, комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту, що має юридичне значення,-
До Вишгородського районного суду Київської області від представника ОСОБА_1 адвоката Тернового Ю.В. надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт належності адрес : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 - до житлового будинку житловою площею 33.8 кв.м. з господарськими приміщеннями, що має реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 533634980000, розташованого на земельній ділянці площею 0,0959 га з кадастровим номером 8000000000:85:449:0011, що має реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 533723980000 у період до зміни назви АДРЕСА_3 , а також встановити факт місцезнаходження житлового будинку житловою площею 33.8 кв.м. з господарськими приміщеннями, що має реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 533634980000, та земельної ділянки, на якій розташований зазначений житловий будинок, площею 0,0959 га з кадастровим номером 8000000000:85:449:0011, що має реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 533723980000, за однією адресою АДРЕСА_1 . Встановлення такого факту надасть можливість заявнику у майбутньому усунути перешкоди у реалізації права власності на житловий будинок та земельну ділянку.
Вивчивши матеріали заяви встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У ч. 1 ст. 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналізуючи положення цивільного законодавства України щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Зазначена правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 320/948/18
Заявником у заяві не зазначено виникнення, зміна або припинення яких саме особистих чи майнових прав залежить від встановлення зазначених у заяві фактів, не конкретизовано, які саме перешкоди у реалізації права власності на житловий будинок та земельну ділянку зазнав заявник та планує усунути шляхом встановлення відповідних фактів.
Також відповідно до ч.1,2,3,5 ст. 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкриті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За вищевикладених обставин, враховуючи, що заявниця не довела, що від встановлення даного факту залежить виникнення, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а також те, що законодавством України визначено позасудовий порядок присвоєння, зміни, коригування та анулювання адреси нерухомого майна, суд вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 186, 293, 315 ЦПК України, суддя -
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Головне управління держгеокадастру у м. Києві, комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її складання.
Суддя Д.А.Свєтушкіна