Справа 362/1784/21
Провадження 3/362/810/21
26.05.2021 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Поповича О.В., розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від Відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ НП України в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтями 124, 122-4, частина 2 статті 130, статтею 122-2 КУпАП і
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.02.2021 серії ДПР18 № 184629, 27.02.2020 о 01:00 годині в місті Васильків Київської області по вулиці Соборній, ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHRUSLER 300C, (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, чим порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO, (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.02.2021 серії ДПР18 № 184629, 27.02.2020 о 01:00 годині в місті Васильків Київської області по вулиці Соборній, ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHRUSLER 300C (державний номерний знак НОМЕР_1 ) здійснив зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO (державний номерний знак НОМЕР_2 ), та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10-д Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 01.04.2021 серії ДПР18 № 184784, 01.04.2020 о 01:20 годині в місті Васильків Київської області по вулиці Соборній, ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем марки CHRUSLER 300C (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння та на місці зупинки працівниками поліції в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП.
До того ж, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2021 серії ДПР18 № 184783, 01.04.2020 о 01:20 годині в місті Василькові Київської області по вулиці Соборній, ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHRUSLER 300C (державний номерний знак НОМЕР_1 ) і на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу за порушення правил дорожнього руху, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольорів та звукового сигналу, не зупинився, чим порушив вимоги пункту 3.2 Правил дорожнього руху, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі шляхом штучного затору, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-2 КУпАП.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом на адресу, зазначену в протоколі, надіслано рекомендоване повідомлення, яке повернулося з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, ОСОБА_1 двічі викликався до суду шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті суду.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому зазначеною статтею не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 124, 122-4, 130 КУпАП.
Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
За таких обставин і враховуючи обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Винність ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184629 від 27.02.2021, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184630 від 27.02.2021, схемою місця ДТП від 27.02.2021, письмовими поясненнями потерпілого від 27.02.2021; протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184784 від 01.04.2021, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 184783 від 01.04.2021, поясненнями свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.04.2021, карткою обліку адміністративного правопорушення, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2021 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за статтею 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; за статтею 122-4 КУпАП як залишення водієм транспортного засобу, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний; за частиною 2 статті 130 як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті; та за статтею 122-2 як невиконання водієм вимог про зупинку транспортного засобу
При цьому, досліджуючи питання щодо дотримання процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП, суд виходить з такого.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 2 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року, вчинення будь з якого з порушень передбачених частиною 1 цієї статті, а саме не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Отже, надаючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог статті 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається повторність порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - пункту 2.5 цих Правил, і наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у спеціальному медичному закладі у присутності двох свідків, після того, як він повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 цієї статті.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтями 34, 35 КУпАП, суд не встановив.
Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, на ОСОБА_1 належить накласти адміністративне стягнення за частиною 2 статті 130 КУпАП як найбільш серйозне правопорушення.
Ураховуючи особу, майновий стан та ступень вини ОСОБА_1 , характер і суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд уважає, що останньому слід призначити стягнення за частиною 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. При цьому з огляду на відсутність відомостей про належність правопорушнику транспортного засобу, суд не має правових підстав для застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
З урахуванням положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» і статті 7 Закону України «Державний бюджет України на 2021 рік» із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 гривень.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 122-4, 124, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
6. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
7. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У випадку несплати накладеного на нього у передбачений законом строк до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя
Постанову внесено до КП «Д-З» повторно на підставі доповідної записки секретаря Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2021 року з метою належної відмітки статистичних даних під час підготовки статистичного річного звіту. Електронний примірник постанови суду у справі з ЄУН 362/1311/21 внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 27 травня 2021 року.