Справа № 159/6133/21
Провадження № 2/159/1374/21
23 грудня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу
за позовом: підприємства теплових мереж «Ковельтепло»
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг,
У жовтні 2021 року підприємство теплових мереж «Ковельтепло» ( далі - ПТМ «Ковельтепло», підприємство) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 4082,13 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . З 2012 року квартира правомірно облаштована системою індивідуального опалення.
Відповідно до Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила від 21.07.2005 №630) споживачі, у яких встановлено індивідуальне опалення, повинні брати участь у витратах на централізоване опалення місця загального користування будинку. Тому 01.10.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір №3/00295 про надання послуг з опалення місць загального користування, за умовами якого відповідач в опалювальний період зобов'язана оплачувати 0,14 Гкал в місяць необхідних для опалення сходової клітини та підвалу за тарифом визначеним органам місцевого самоврядування.
Розрахунок витрат теплової енергії на централізоване опалення місць загального користування визначений спеціалізованим підприємством «Ковелькомунпроект» за заявою відповідача та відповідно становить 0,09 Гкал/міс - для сходової клітини, 0,05 Гкал/міс - для підвалу.
Розмір платежів визначається відповідно до Методики розрахунку кількості теплової, спожитої на опалення місця загального користування багатоквартирного будинку, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Мінбуду від 31.10.2006 №359 (далі - Методика розрахунку 31.10.2006 №359).
Проте відповідач зобов'язання з оплати послуг належним чином не виконує, у зв'язку з чим за період з жовтня 2018 по квітень 2021 включно утворилась заявлена до стягнення заборгованість.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.
На підставі п.1 ч.6 ст.19, ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, додатково пояснила, що відповідач не зважаючи на попередні судові рішення заперечує свій обов'язок нести витрати за опалення місць загального користування. Усі претензії відповідача щодо якості наданих послуг розглянуті у визначеному законодавством порядку та відхилені за безпідставністю.
Відповідач ОСОБА_2 , 1941 року народження, проти задоволення позову заперечила, вважає проведені позивачем нарахування завищеними, оскільки в під'їзді встановлений лише один прилад обігріву, який не забезпечує запланований температурний режим. Крім того, просить застосувати справедливий порядок розподілу витрат з централізованого опалення місць загального користування між усіма мешканцями будинку за показниками загально будинкового лічильника.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
За матеріалами справи ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
У будинку діє система централізованого опалення, послуги з постачання яких надає позивач ПТМ «Ковельтепло».
06 жовтня 2011 року позивачу погоджено відключення від централізованого опалення, видано технічні умови №26, якими зобов'язано розробити проектно-технічну документацію на індивідуальне опалення, яка повинна включати з ПТМ «Ковельтепло» реконструкцію існуючої внутрішньо будинкової системи опалення та визначення кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування.
01 жовтня 2012 року сторонами складено акт про відключення квартири від мережі центрального опалення, узгоджено наведений у робочому проекті розрахунок кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування - 0,09 Гкал/міс за опалення сходової клітини та 0,05 Гкал/міс за підвал.
Того ж дня між сторонами укладено договір №3/00295 по надання послуг з централізованого опалення місць загального користування із визначення у п.3.1 обов'язку споживача оплачувати щомісячно послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно розрахунку кількості теплоти на рівні 0,14 Гкал/міс (0,09 для сходової клітини, 0,5 для підвалу).
У 2015 році в будинку встановлено загальнобудинковий вузол комерційного обліку (лічильник), проте не встановлений окремий вузол обліку теплової енергії для місць загального користування.
Позивач розраховує платежі згідно укладеного між сторонами договору №3/00295 від 01.10.2012, керуючись Правила від 21.07.2005 №630 та Методикою розрахунку 31.10.2006 №359, тобто за сталою формулою 0,14 Гкал/міс х вартість Гкал згідно рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідач вимагає проводити розрахунок за показниками будинкового лічильника.
Правовідносини у сфері надання послуг з теплопостачання врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV, як і статтями 7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ визначений обов'язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, тоді як на споживача покладається обов'язок своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
До прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 порядок надання послуг, порядок обліку та оплати послуг по централізованому опаленню були врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 та наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 "Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111.
Зокрема, згідно з п.28 Правил від 21.07.2005 №630 та підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Методики розрахунку від 31.10.2006 №359 для споживачів, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, кількість теплової енергії спожитої на опалення місць загального користування для її оплати, визначалась за наведеною у пунктах 2.1.-2.2. Методики формулою.
Для відповідача згідно з договором від 01.10.2012 №3/00295 та даними робочого проекту розрахований за Методикою від 31.10.2006 №359 показник становив 0,14 Гкал на місяць.
З прийняттям Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 (набрав чинності 02.08.2017) в Правила від 21.07.2005 №630 внесені зміни, які діють з 30.08.2017 року та за своїм змістом деталізують положення зокрема статті 10 цього Закону.
Так, згідно пункту 2 частини 2, частини 6 статті 10 Закону обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно, попередню редакцію пункту 12 Правил доповнено частиною третьою, в якій зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Водночас пункт 28 Правил зберігає за своєю суттю правило, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Про правильність застосування даної Методики розрахунку для нарахування відповідачу плати неодноразово зазначалось у судових рішеннях у справах 159/6776/18 та №159/5892/18.
Методика розрахунку від 31.10.2006 №359 зберігала чинність до 25 січня 2019 року, допоки не набрала чинності Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 22.11.2018 №315 ( далі - Методика розподілу від 22.11.2018 №315).
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, та розподіл витрат по їх оплаті здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики і залежить від наявності окремого вузла обліку теплової енергії для місць загального користування.
Судом встановлено, що у будинку за місцем проживання відповідача, встановлений лише загальнобудинковий лічильник, окремий прилад обліку теплової енергії для місць загального користування не встановлений.
У такому випадку розподіл витрат між споживачами проводиться на підставі пункту 2 розділу ІІІ Методики розподілу від 22.11.2018 №315.
На вимогу суду позивачем проведений розрахунок заборгованості за період з жовтня 2018 по квітень 2021 року за правилами чинних в окремі періоди Методик, сума боргу становить 3796,58 гривень, що є меншим від заявленої до стягнення у позовній заяві суми боргу (4082,13).
Щодо застосування Методики розподілу від 22.11.2018 №315, то суд вважає необхідним зазначити наступне. Методика прийнята на виконання статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII набув чинності в повному обсязі 01.05.2019 та передбачає укладення договорів про надання комунальних послуг за обраною рішенням співвласників багатоквартирного будинку моделлю, як це визначено статтями 6,14 Закону.
Від обраної моделі та рішень співвласників багатоквартирного будинку залежить розмір плати за комунальні послуги.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Такі умови перехідного періоду обумовлені тим, що Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869 з наступними змінами, а також інші підзаконні акти, включаючи Методику від 22.11.2018 №315 передбачають розрахунки, які призводять для збільшення розміру плати за комунальні послуги через включення до оплати додаткових показників, які не були обумовлені у договорах укладених на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV.
Конкретно у цій справі відповідач тривалий час наполягає на обрахунку плати за показниками лічильника. Із набранням чинності Методики розподілу від 22.11.2018 №315 це можливо і для відповідача є більш сприятливим, тому керуючись принципом справедливості та розумності суд вважає необхідним застосувати її до відповідача та стягнути на користь позивача суму боргу згідно з проведеним на вимогу суду перерахунком в розмірі 3796,58 гривень.
Доводи відповідачки про неналежну якість послуг, що могло би звільнити її від обов'язку оплачувати комунальні послуги, не найшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки претензії від 21.12.2018 та 15.01.2019 років були предметом розгляду ПТМ «Ковельтепло» - у присутності сторін складені акти перевірки, в яких відображена справність приладу опалення. Невідповідність приладу опалення проектно-технічній документації, про що зазначено у висновку експерта товариства «Експерт Інвест» від 25.11.2019 №27, не є доказом неналежного опалення місць загального користування.
З урахуванням наведено позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (93%), що становить 2111,10 гривень.
Керуючись статтями 12,76-81, 130, 141,247,265,268, 274, 280, 288 ЦПК України, статтями 322 ЦК України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», суд
Позов підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь підприємства теплових мереж «Ковельтепло» заборгованість з оплати комунальних послуг за період з жовтня 2018 року до квітня 2021 року в розмірі 3796 (три тисячі сімсот дев'яносто шість) гривень 58 копійок та судові витрати в розмірі 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 10 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - підприємство теплових мереж «Ковельтепло», код ЄДРПОУ 30514446, адреса: м.Ковель, вул. Володимирська, 97-А.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.12.2021.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК