28 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 126/663/18
провадження № 51-5948ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, які постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020000000322, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Суть питання
За вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року ОСОБА_4 визнано невинуватим та виправдано у зв'язку із недоведеністю, що в його діяннях є склад інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_4 у тому, що він, обіймаючи посаду сільського голови Джулинської сільської ради, з метою визнання відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 10,43 га, що розташована на території зазначеної сільської ради та належала померлому ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на подальшу передачу зазначеної земельної ділянки у власність своїм родичам, усвідомлюючи незаконність своїх дій, зловживаючи своїм службовим становищем, 01 квітня 2014 року склав довідку Джулинської сільської ради № 547, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_5 з дня свого народження був зареєстрований і постійно проживав до дня смерті в с. Джулинка, де і помер в 2009 році, а також, що у померлого таких спадкоємців, як малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, або особи, дієздатність яких обмежена, пережилого подружжя, осіб, з якими померлий спільно проживав, вів спільне господарство, немає.
В подальшому ОСОБА_4 подав до Бершадського районного суду Вінницької області, на розгляді якого знаходилась цивільна справа за заявою даної сільської ради про визнання вищевказаної земельної ділянки відумерлою спадщиною та передачі її у власність територіальної громади, підроблену довідку Джулинської сільської ради № 547.
На підставі вищезазначених протиправний дій та рішень сільського голови Джулинської сільської ради ОСОБА_4 отримано рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2014 року (справа № 126/1169/14-ц), відповідно до якого спадщину ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку площею 10,43 га визнано відумерлою та передано у власність Джулинської сільської ради, а в подальшому розділено на п'ять рівних частин, з яких чотири частини 15 лютого 2016 року перейшли у власність родичів ОСОБА_4 , а саме двоюрідному брату ОСОБА_6 , дружині останнього ОСОБА_7 та їх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 вересня 2015 року ОСОБА_4 підписав рішення 47 сесії 6 скликання Джулинської сільської ради про надання двоюрідному брату ОСОБА_6 , дружині останнього ОСОБА_7 та їх дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення 4 земельних ділянок площею 2 га кожна у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Джулинської сільської ради (земельної ділянки площею 10,43 га, яка раніше належала ОСОБА_5 ).
Таким чином, в результаті вищезазначених протиправних дій сільського голови Джулинської сільської ради ОСОБА_4 спадщина ОСОБА_5 незаконно перейшла у власність третіх осіб, чим було завдано ОСОБА_10 , яка згідно довідки Тирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області від 23 червня 2016 року № 280 була співмешканкою останнього, майнову шкоду в розмірі 90 тис. 492 грн 77 коп.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 05 жовтня 2021 року залишив вказаний вирок місцевого суду без змін.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильно надану оцінку доказам та допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій стосовно ОСОБА_4 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи наведене, прокурор указує на те, що рішення судів попередніх інстанцій стосовно ОСОБА_4 є незаконними, необґрунтованими та невмотивованими, оскільки вважає, що місцевим судом було порушено вимоги статей 322, 366, 367 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Так, на думку прокурора, суддя місцевого суду порушив принцип безперервності судового процесу і таємниці нарадчої кімнати. Крім того, прокурор вказує на те, що Джулинський сільський голова ОСОБА_4 не був наділений правом звертатись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, оскільки вона відкрилась за останнім місцем проживання ОСОБА_5 на території Тирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
На будь-яких інших підставах, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а при здійсненні перегляду виходить з обставин, установлених судами нижчої інстанції, якщо відповідні висновки судів нижчої інстанції належним чином мотивовано.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Як зазначає прокурор у своїй касаційній скарзі, 26 березня 2021 року головуючий суддя у судовому засіданні після останнього слова обвинуваченого ОСОБА_4 вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, після чого з власної ініціативи, відновив судовий розгляд для уточнення обставин щодо наявності у прокурора підстав для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину за дорученням прокурора Вінницької області. Крім того, цього ж дня головуючий повторно вийшовши до нарадчої кімнати, відновив судовий розгляд для з'ясування обставин, що стосуються судового рішення, яким скасовано рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2015 року про визнання потерпілої ОСОБА_10 спадкоємцем ОСОБА_5 та оголосив перерву в судовому засіданні до 25 травня 2021 року. Надалі за клопотанням сторони захисту, призначене на 25 травня 2021 року засідання головуючим було перенесено на 14 липня 2021 року.
Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про безпідставне поновлення місцевим судом судового розгляду після виходу з нарадчої кімнати, як на підставу для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вихід з нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечать загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об'єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, в тому числі, сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом. Аналогічний підхід був застосований у справі № 182/523/16-к (див. постанову Верховного Суду від 28 січня 2021 року)
Що стосується доводів прокурора про те, що головуючим суддею з 25 травня 2021 року по 14 липня 2021 року було постановлено понад 100 судових рішень в інших справах, що на думку прокурора, також порушує принцип безперервності судового процесу, то вони є недоречними, з огляду на те, що головуючий суддя у судовому засіданні 26 березня 2021 року оголосив саме перерву до 25 травня 2021 року, після чого за клопотанням сторони захисту, переніс засідання на 14 липня 2021 року. Таким чином, у зазначений прокурором період головуючий суддя не перебував у нарадчій кімнаті по цій справі.
Разом із цим, прокурор у своїй касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд не звернув увагу, що Джулинський сільський голова ОСОБА_4 не був наділений правом звертатись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, оскільки вона відкрилась за останнім місцем проживання ОСОБА_5 на території Тирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Однак, як слідує з наданої копії рішення апеляційного суду, рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2014 року у справі №126/1169/14-ц, згідно з яким визнана відумерлою спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , на час розгляду справи є не скасованим, а тому доводи прокурора, що суд має враховувати його думку про законність чи незаконність вказаного звернення під час апеляційного провадження, є безпідставними.
Таким чином, твердження, наведені прокурором у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків, викладених у судових рішеннях, і не містять вагомих доводів, які би дозволили Верховному Суду дійти переконання, що рішення було постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які можуть поставити під сумнів їх законність.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 15 липня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року стосовно ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3