29 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1032/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та
у справі № 910/1032/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянський молочний завод" (далі - ТОВ "Деражнянський молочний завод", позивач)
до АМКУ
про визнання недійсним рішення від 10.12.2020 №776-р,
АМКУ 22.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/1032/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/1032/21 ухвалено - 25.10.2021, повний текст її складено - 26.11.2021, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 16.12.2021.
Як зазначено вище, АМКУ з касаційною скаргою звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 22.12.2021, що підтверджується відбитком "Укрпошта Стандарт" на поштовому конверті.
Отже, касаційна скарга АМКУ на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
В тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21 АМКУ не отримано. При цьому скаржник зазначає, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова була оприлюднена 06.12.2021, а тому касаційна скарга подана протягом двадцятиденного строку.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку з дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Верховний Суд відзначає, що матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні. За положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження. Таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення сторонам судового рішення. Вказана обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов'язку встановлювати певні обставини.
Отже, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися на істинність твердження АМКУ про те, що копію оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21 він не отримував, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи щодо направлення/ненаправлення судом копії судового рішення учасникам справи за допомогою поштового зв'язку та/або електронною поштою. Заявник, у свою чергу, наділений правом ознайомлюватися із матеріалами справи, отримувати із них витяги, копії (стаття 42 ГПК України), а також отримувати, в тому числі на офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності / неповажності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови є, зокрема, копія конверта з трек-кодом та роздруківка з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання тощо.
Саме по собі твердження скаржника про те, що про оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції він дізнався 06.12.2021 тільки з Єдиного державного реєстру судових рішень у порядку статей 70, 74 - 79 ГПК України відхиляється судом як доказ отримання копії оскаржуваної постанови. Тому істинність твердження має бути підтверджена належними і допустимими доказами; в даному випадку відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі частини першої статті 288 ГПК України.
Крім того, з постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21 убачається, що апеляційним судом розглядалася апеляційна саме АМКУ, а, отже, скаржнику достеменно повинно бути відомо про результати розгляду даної справи.
Верховний Суд зазначає, що скаржником не надано ані доказів ненаправлення судом через поштовий зв'язок йому копії повного тексту постанови апеляційного суду станом на день подання касаційної скарги, ані доказів надіслання апеляційним судом повного тексту оскаржуваної постанови на електронну пошту АМКУ. Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянуте після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що, задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21 з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/1032/21.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/1032/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та у справі № 910/1032/21 залишити без руху.
2. Надати Антимонопольному комітету України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Антимонопольному комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко