28 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 15/109-10
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.
перевіривши касаційну скаргу Міністерства економіки України з доданими до неї матеріалами
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021
та рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 в частині задоволення позову ТОВ "Агро Фонд"
у справі №15/109-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд"
до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ной Хаг",
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд Ріелті Інвест",
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
про стягнення 1 561 437,06 грн.
в межах справи № 15/109-10
за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції,
до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод"
про банкрутство,-
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства економіки України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 в частині задоволення позову ТОВ "Агро Фонд" у справі №15/109-10, в якій Міністерство економіки України просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ "Агро Фонд" відмовити повністю.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" 1 391 488, 00 грн - боргу, 114 214, 55 грн - пені, 22585, 41 грн. - судового збору, 75 284, 68 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 3857, 20 грн. - транспортних витрат. Ухвалено видати наказ. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 9387, 50 грн. - 3% річних, 46347, 01 грн. - інфляційних. Заяву ТОВ "Агро Фонд" від 18.10.2019 року про стягнення судових витрат задоволено частково. Відмовлено в стягненні з відповідача судових витрат на суму 836, 16 грн - судового збору, 2787, 17 грн - витрат на професійну правову допомогу, 142,80 грн - транспортних витрат. Витрати на суму 836, 16 грн - судового збору, 2787, 17 грн - витрат на професійну правову допомогу, 142,80 грн - транспортних витрат покладено на позивача. Задоволено заяву ТОВ "Фонд Ріелті Інвест". Визнано недійсним правочин між ТОВ "Агро Фонд" та ДП "Бджільнянський спиртовий завод" № 15/02/19/1 від 15.02.2019. Повернуто ТОВ "Фонд Ріелті Інвест" із державного бюджету надмірно сплачені кошти в сумі 1921, 00 грн. (сплачені згідно квитанції від 17.10.2019, яка знаходиться в матеріалах справи № 15/109-10). Стягнуто з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд Ріелті Інвест" 1921,00 грн - витрат на судовий збір. Ухвалено видати наказ. Задоволено зустрічну позову заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Визнано недійсним договір поставки № 15/02/19/1 від 15.02.2019, укладений між ТОВ "Агро Фонд" та ДП "Бджільнянський спиртовий завод". Стягнуто з ТОВ "Агро Фонд" на користь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 1051, 00 грн - витрат на судовий збір. Ухвалено видати наказ. Стягнуто з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" на користь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 1051, 00 грн - витрат на судовий збір. Ухвалено видати наказ.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 року апеляційну скаргу Міністерства економіки України залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.20 у справі № 15/109-10 залишено без змін.
Перевіривши касаційну скаргу Міністерства економіки України та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України з огляду на наступне.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч.2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч.2 ст. 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст. 287 цього Кодексу.
В обґрунтування касаційної скарги Міністерство економіки України посилається на те, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 180, 266, 268 ГК України та ст. ст. 204, 215, 216 ЦК України.
Однак, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права скаржник не зазначає на якій (яких) із підстав, зазначених у пунктах 1 - 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, ним оскаржуються судові рішення.
Разом із тим, обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв'язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) ч.2 ст. 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Оскільки скаржник не вказав належним чином правову підставу касаційного оскарження згідно з ч.2 ст. 287 ГПК України, пославшись на неправильне застосування судом, зокрема норм матеріального права, не обґрунтував чи є таке неправильне застосування та/або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) ч.2 ст. 287 ГПК України, що відповідно до ч.2 ст. 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
Окрім того, відповідно до пункту 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Звертаючись у грудні 2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021, яка прийнята за результатом перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 (в частині задоволення позову ТОВ "Агро Фонд") у справі №15/109-10, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 46 843,11 грн.
Проте, до касаційної скарги Міністерства економіки України не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Оскільки, касаційна скарга Міністерства економіки України подана без додержання вимог ст. 290 ГПК України, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст.292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подати заяву про усунення недоліків скарги в якій належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав) та надати докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 46 843,11 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 в частині задоволення позову ТОВ "Агро Фонд" у справі №15/109-10 за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207.
Вимоги до платіжного документу встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Згідно з пунктом 3.7. цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
У платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), мають міститись відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором із зазначенням номеру справи у межах якої подається відповідна позовна заява (заява, скарга) та дата судового рішення яке оскаржується.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата судового рішення апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1.Касаційну скаргу Міністерства економіки України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 та рішення Господарського суду Вінницької області від 15.06.2020 в частині задоволення позову ТОВ "Агро Фонд" у справі №15/109-10 - залишити без руху.
2. Надати Міністерству економіки України строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме подати заяву про усунення недоліків скарги в якій належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та надати докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 46 843,11 грн за подання касаційної скарги.
Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали передбачені ст. 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.