22 грудня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/4625/21
За позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми “ІМЕКС ХІМГРУПП”, м. Черкаси
до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 284935,74 грн
Cуддя Гончарук О.В.
Секретар судового засідання - Фагурел А. В.
Представники сторін:
від позивача - Трасковська О.В.;
від відповідача - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство науково-виробнича фірма “ІМЕКС ХІМГРУПП” звернулося до Господарського суду Чернівецької області до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 284935,74 грн заборгованості, з яких 280120,00 грн основного боргу, 2298,33 грн інфляційних втрат та 2517,41 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимов позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору закупівлі № UA-2021-03-23-009419-c-b1 від 14.04.2021 в частині оплати товару (фарби для дорожньої розмітки) відвантаженого по специфікації (додаток №1 до договору).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 грудня 2021 року.
03.12.2021 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від позивача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 4949 від 03.12.21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У хвалою суду від 07.12.2021 Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 20.12.2021 задоволено клопотання Приватного підприємства науково-виробничої фірми “ІМЕКС ХІМГРУПП” (вх. №5151 від 17.12.2021) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та забезпечення проведення відеоконференції за участю представника позивача покладено на Черкаський окружний адміністративний суд.
У судове засідання 22.12.2021 представник відповідача не з'явився. При цьому, на електронну адресу суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності (вх. № 5234).
Присутній у судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
14 квітня 2021 року між Приватним підприємством науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» та Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був укладений договір закупівлі № UА-2021 -03-23-009419-с-М (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язувався поставити та передати у власність Відповідача фарбу для дорожньої розмітки (білу) (надалі - товар), найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю та інші дані якого визначені у специфікації ( Додаток №1 ) до даного Договору, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити вищезазначений товар.
Відповідно до п.1 специфікації до Договору (Додаток №1) позивач зобов'язувався поставити наступний товар: фарба для дорожньої розмітки (біла) в кількості 6000 кг на суму 330 120,00 грн разом з ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 330 120,00 гривень, в тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 4.3. Договору Відповідач зобов'язується розрахуватися за отриманий товар протягом 30 - 60 календарних днів з моменту отримання документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат/ паспорт якості тощо), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, товарно - транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставив відповідачеві обумовлений договором товар на загальну суму 330 120,00 грн., а саме:
- 16.04.2021 р. за видатковою накладною № РН-0000141 від 16.04.2021 р. на загальну суму 108 939,60 грн. (з ПДВ);
- 19.05.2021 р. за видатковою накладною № РН-0000196 від 19.05.2021 р. на загальну суму 165 060,00 грн. (з ПДВ);
- 28.07.2021 р. за видатковою накладною № РН-0000331 від 28.07.2021 р. на загальну суму 56 120,40 грн. (з ПДВ).
Як зазначено в товарно-транспортних накладних разом з товаром відповідачеві були надані документи, зазначені в п. 4.1. та п. 4.2. Договору, а саме:
- по поставці 16.04.2021 - рахунок-фактура № СФ-0000150 від 16.04.2021р., паспорти якості, товарно-транспортна накладна № 16/04/1 від 16 квітня 2021р.;
- по поставці 19.05.2021 - рахунок-фактура № СФ-0000206 від 19.05.2021р., паспорти якості, товарно-транспортна накладна № 19/05/4 від 19 травня 2021р.;
- по поставці 28.07.2021 - рахунок-фактура № СФ-0000342 від 28.07.2021р., паспорти якості, товарно-транспортна накладна № 28/07/2 від 28 липня 2021р.
Зазначений товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи на вищезазначених видаткових та товарно-транспортних накладних представників відповідача Корнівського Артема Миколайовича, повноваження якого підтверджуються довіреністю № ЧОАД025 від 15.04.2021 та довіреністю № ЧОАДОЗЗ від 11.05.2021 та Париського Андрія Васильовича, повноваження якого підтверджуються довіреністю № ЧОАД050 від 27.07.2021р.
Вказаний товар був прийнятий відповідачем без зауважень та в подальшому претензії щодо якості, кількості товару або відсутності товаросупровідних документів не висувалися.
Строки оплати товару (60 календарних днів) за вищезазначеними накладними сплили:
- за видатковою накладною № РН-0000141 від 16.04.2021 - 15.06.2021;
- за видатковою накладною № РН-0000196 від 19.05.2021 - 18.07.2021;
- за видатковою накладною № РН-0000331 від 28.07.2021 - 26.09.2021.
Відповідач свої обв'язки з оплати товару виконав частково, а саме: оплату товару, отриманого за видатковою накладною № РН-0000196 від 19.05.2021 на суму 108 939,60 грн. (з ПДВ), здійснив в частково в сумі 50 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 326 від 11.05.2021.
Надалі, позивач направив на адресу відповідача претензію № 13-08/1 від 13.08.2021 про сплату боргу в сумі 223999,60 грн, яку відповідач залишив без відповіді.
Проте, в подальшому відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків з позивачем на суму 280 120,00 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом, заборгував позивачу 280 120,00 грн.
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки, не дивлячись на те, що сторони визначили його як договір «про закупівлю товарів».
Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.
Отже, за укладеним між сторонами договором поставки позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач сплатити його вартість. При цьому пунктом 4.3 сторонами визначено, що покупець зобов'язується розрахуватися за отриманий товар протягом 30 - 60 календарних днів з моменту отримання документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат/ паспорт якості тощо), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, товарно - транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
У спорі відповідач не здійснив в повному обсязі оплату товару, чим порушив взяті на себе зобов'язання та заборгував 280 120,00 грн.
Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У свою чергу, відповідач не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
Підсумовуючи наведені правові положення та обставини, суд зазначає, що за пунктом 4.3 договору покупець зобов'язується розрахуватися за отриманий товар протягом 30 - 60 календарних днів з моменту отримання документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. Отже, за видатковою накладною № РН-0000141 від 16.04.2021 з 15.06.2021 у відповідача виник обов'язок зі сплати вартості товару, а за видатковою накладною № РН-0000331 від 28.07.2021 - 26.09.2021. Відтак, у позивача виникло право на отримання і стягнення такої вартості.
Крім того, відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків з позивачем закупівлі № UA-2021-03-23-009419-c-b1 від 14.04.2021 на суму 280 120,00 грн.
За таких обставин суд констатує, що відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 280 120,00 грн у встановлений строк, порушив взяте на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довів зворотнього.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 280 120,00 грн слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо правомірності нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 2517,41 грн та інфляційних у сумі 2298,33 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розмір заявлених позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, зазначає, що останні заявлені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення суми індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 2298,33 грн та 3% річних в сумі 2517,41 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 205, код ЄДРПОУ 31963989) на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми “ІМЕКС ХІМГРУПП” (18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 36, код ЄДРПОУ 36584093) 284935,74 грн заборгованості (280120,00 грн основної заборгованості, 2298,33 грн інфляційних та 3% річних в сумі 2517,41) та судовий збір в розмірі 4274,05 грн.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 29.12.2021.
Суддя О.В. Гончарук