просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
20 грудня 2021 року м.Харків Справа № 913/734/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (місцезнаходження: просп. Космонавтів, буд. 9-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412)
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бондар Олени Миколаївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )
про стягнення 19527 грн 21 коп.
Комунальне підприємство "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондар Олени Миколаївни, в якому просить суд стягнути заборгованість за договором №269 від 22.10.2018 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 22.10.2018 в сумі 19527 грн 21 коп., з яких: 9510 грн 96 коп. - основний борг, 169 грн 95 коп. - 3% річних, 335 грн 33 коп. - інфляційні втрати та 9510 грн 96 коп. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за жовтень 2020 - квітень 2021 за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №269 від 22.10.2018.
Позивачем зазначено, що відповідно до рахунків за опалювальний період 2020-2021 роки за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року були надані послуги з постачання теплової енергії на суму 9510 грн 96 коп.
Однак, відповідачем послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для централізованого опалення сплачені не були, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором в розмірі 9510 грн 96 коп.
У зв'язку з простроченням оплати послуг за договором, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані - 3% річних в загальній сумі 169 грн 95 коп., інфляційні втрати в загальній сумі 335 грн 33 коп.
Також, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нарахована пеня в сумі 9510 грн 96 коп.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №913/734/21, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
16.12.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача надійшли письмові пояснення в яких зазначено про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 9510 грн 96 коп. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп., що підтверджується копіями квитанцій.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
22.10.2018 між Комунальним підприємством "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (виконавець за договором) та фізичною особою-підприємцем Бондар Оленою Миколаївною (споживач за договором) укладено договір №269 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3 договору, об'єктом надання послуг за договором є: опалювальна площа об'єкту 41,0 кв.м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 10-А, об'єм теплової енергії в Q на рік = 5,10 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням EQ= 0,002892 Гкал/годину, згідно розрахунку максимального годинного та річного навантаження на опалення наведеного у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 2.2.-2.3. договору розрахунковий розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення договору наведено у додатку №1 до договору. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п.п. 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих споживачем самостійно або уповноваженою ним особою (представником) до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії виконавця, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 9а. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від обов'язку оплати послуг з постачання теплової енергії. У разі застосування авансової системи оплати послуг, платежі вносяться за один календарний місяць у розмірі нарахованої суми за місяць, що йому передував (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом .
Розділом 4 "Права та обов'язки сторін" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом порядку (п. 4.2.1, п. 4.2.5 договору); виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, правил та договору; виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством та договором (п. 4.4.1, п. 4.3.1 договору).
Відповідно до п. 5.1. договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством та договором за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені; втручання у роботу засобів обліку теплової енергії; порушення зобов'язань, установлених законом та договором.
Пунктом 9.1 сторони погодили, що договір укладається на три роки і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Додатком №1 до договору сторони погодили розрахунок плати за послуги з централізованого опалення згідно з нормативами (нормами) споживання, відповідно до якого розрахунок плати за опалювальний сезон орієнтовно складає 5,10 Гкал/рік в сумі 9927,80 грн без ПДВ, в тому числі ПДВ 20% 1985,56 грн, всього 11913,36 грн з ПДВ.
Опалювальний сезон 2020-2021 років було розпочато - 26.10.2020 на підставі розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №678 від 21.10.2020 "Про початок опалювального сезону 2020-2021 років".
26.10.2020 представниками Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" та КПЖ «Світанок» було складено акт підключення централізованого опалення від 26.10.2020, відповідно до якого здійснено підключення централізованого опалення будинку за адресою: вул. Курчатова, буд. 10-А.
Завершено опалювальний сезон 2020-2021 років - 11.04.2021 на підставі розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації №249 від 31.03.2021 "Про завершення опалювального періоду 2020-2021 років".
12.04.2021 представниками Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" та КПЖ «Світанок» було складено акт відключення централізованого опалення, відповідно до якого здійснено відключення централізованого опалення будинку за адресою: вул. Курчатова, буд. 10-А.
На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 9518 грн 96 коп., а саме за рахунками:
- № 1015 від 31.10.2020 за жовтень 2020 на суму 219,78 грн , в тому числі ПДВ 36,63 грн;
- № 1218 від 30.11.2020 за листопад 2020 на суму 1507,68 грн, в тому числі ПДВ 251,28 грн;
- № 1418 від 31.12.2020 за грудень 2020 на суму 1865,48 грн, в тому числі ПДВ 310,91 грн;
- № 186 від 31.01.2021 за січень 2021 на суму 1942,14 грн, в тому числі ПДВ 323,69 грн;
- № 399 від 28.02.2021 за лютий 2021 на суму 1712,17 грн, в тому числі ПДВ 285,36 грн;
- № 598 від 31.03.2021 за березень 2021 на суму 1660,99 грн, в тому числі ПДВ 276,83 грн;
- № 803 від 30.04.2021 за квітень 2021 на суму 610,72 грн, в тому числі ПДВ 101,79 грн.
Рахунки №1015 від 31.10.2020, №1218 від 30.11.2020, №598 від 31.03.2021, №803 від 30.04.2021 за надані послуги було отримано особисто відповідачем - Бондар Оленою Миколаївною , про що свідчать її власноручні підписи на рахунках.
Рахунки №1418 від 31.12.2020, №186 від 31.01.2021, №399 від 28.02.2021 були направлені відповідачу листами за адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
17.03.2021 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №11-375 від 17.03.2021 про сплату боргу за договором № 269 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до якої станом на 16.03.2021 розмір заборгованості за договором складає 11439,25 грн.
14.06.2021 відповідачем особисто було отримано претензію №11-1128 від 10.06.2021 про сплату боргу за договором № 269 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до якої станом на 09.06.2021 розмір заборгованості за договором складає 11710,96 грн.
Як стверджує позивач, відповідачем заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період жовтень 2020 - квітень 2021 року сплачена не була, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Відповідно до умов ч. 2 ст. 551 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" позивачем нарахована пеня за період з 26.11.2020 по 04.10.2021 за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 в сумі 9510,96 грн.
Крім того, позивачем відповідно ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних за період з 26.11.2020 по 04.10.2021 за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 в сумі 169,95 грн та інфляційні втрати за період з грудня 2020 - серпень 2021 за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 в сумі 335,33 грн.
Приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, і такою дією є фактичне постачання теплової енергії та її отримання відповідачем.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України №1875-IV від 24.06.2004 "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 1875), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону №1875 комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону №1875 встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як енергопостачальною організацією, на виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 269 від 22.10.2018 було поставлено відповідачу, як споживачу, теплову енергію за період жовтень 2020 - квітень 2021 року на загальну суму 9510 грн 96 коп., проте, відповідачем свої зобов'язання за договором щодо сплати грошових коштів за поставлену теплову енергію виконані не були.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено основну суму боргу в розмірі 9510 грн 96 коп., що підтверджується копіями квитанцій №0.0.2292074784.1 від 07.10.2021, №0.0.2316386383.1 від 25.10.2021, №0.0.2360202692.1 від 30.11.2021, №0.0.2377679030.1 від 14.12.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Тобто, господарський суд керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмету спору, якщо між сторонами щодо нього не залишилось неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Закриваючи провадження у справі, суд повинен чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити обставини справи, що підтверджують правомірність закриття провадження у справі.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідачем було сплачено суму заборгованості за договором №269 від 22.10.2018 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 9510 грн 96 коп, що підтверджується копіями квитанцій №0.0.2292074784.1 від 07.10.2021, №0.0.2316386383.1 від 25.10.2021, №0.0.2360202692.1 від 30.11.2021, №0.0.2377679030.1 від 14.12.2021.
Отже, зазначене свідчать про припинення існування предмету спору та є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі №913/734/21 за позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до фізичної особи - підприємця Бондар Олени Миколаївни в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9510 грн 96 коп. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу сторін, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
В той же час, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 за загальний період з 26.11.2020 по 04.10.2021 в загальній сумі 169 грн 95 коп. та інфляційні втрати за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 за загальний період з грудня 2020 року по серпень 2021 року в загальній сумі 335 грн 33 коп.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою "Юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", встановив, що він є вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за зобов'язаннями жовтень 2020 - квітень 2021 за період з 26.11.2020 по 04.10.2021 в загальному розмірі 169 грн 95 коп. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою "Юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", встановив, що він є вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за зобов'язаннями жовтня 2020 - квітня 2021 за період грудень 2020 - серпень 2021 в загальному розмірі 335 грн 33 коп. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії, судом зазначено наступне.
Судом встановлено, що позивачем за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії нарахована пеня в розмірі 9510 грн 96 коп., а саме: за зобов'язанням жовтня 2020 за період з 26.11.2020 по 26.05.2021; за зобов'язанням листопада 2020 за період з 28.12.2020 по 28.06.2021; за зобов'язанням грудня 2020 за період з 26.01.2021 по 26.07.2021; за зобов'язанням січня 2021 за період з 26.02.2021 по 26.08.2021; за зобов'язанням лютого 2021 року за період з 26.03.2021 по 26.09.2021; за зобов'язанням березня 2021 за період з 27.04.2021 по 04.10.2021; за зобов'язанням квітня 2021 за період з 26.05.2021 по 04.10.2021.
Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 26 Закону №2189-VIII від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Проте, дія зазначеної норми була зупинена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-IX від 17 березня 2020 року, який набрав чинності 18 березня 2020 року, а саме п. 2 Прикінцевих та перехідних положень закону встановлено, що до 01.07.2020 зупинено дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ від 17 березня 2020 року, що набрав чинності 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Згідно постанов Кабінету Міністром України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу «COVID-19» (зі змінами) та №392 від 20 травня 2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 31.07.2020, який постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений.
Постановою Кабінету Міністрів України №981 від 22.09.2021 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», зокрема, продовжено карантин до 31.12.2021.
З огляду на вищенаведене, оскільки пеня нараховувалась позивачем за період з 26.11.2020 по 04.10.2021, тобто в період дії карантину, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за зобов'язаннями жовтня 2020 - квітня 2021 за загальний період з 26.11.2020 по 04.10.2021 в сумі 9510 грн 96 коп. не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки судовий збір у розмірі 2270 грн., який сплачений позивачем за платіжним дорученням №2437 від 05.10.2021, компенсовано відповідачем, що підтверджується копією квитанції №0.0.2377681578.1 від 14.12.2021, питання щодо його повернення з бюджету судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Провадження у справі №913/734/21 за позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до фізичної особи - підприємця Бондар Олени Миколаївни в частині стягнення основного боргу в сумі 9510 грн 96 коп. - закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бондар Олени Миколаївни на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" інфляційні втрати в сумі 335 грн 33 коп., 3% річних в сумі 169 грн 95 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Комунальне підприємство "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (місцезнаходження: просп. Космонавтів, буд. 9-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412, ідентифікаційний номер 13405551)
Відповідач - Фізична особа-підприємець Бондар Олена Миколаївна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2021.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ