Рішення від 29.12.2021 по справі 910/16685/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.12.2021Справа № 910/16685/21

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Теком"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

про стягнення 16 329,66 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Теком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 16 329,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

02.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 у м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів: автомобіля марки Nissan Leaf, днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки Mercedes Benz, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25.01.2019 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП автомобіль марки Mercedes Benz, днз НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК "Теком" згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №360-18Д/Т/АТ від 12.10.2018.

Відповідно до страхового акту №4706 від 03.12.2018 позивачем була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 52 870,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5492 від 11.12.2018.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Nissan Lea», днз НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ СК "Граве Україна" згідно полісу №АМ/6765183. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000.00 грн, франшиза - 0 грн.

21.02.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією про стягнення матеріальної шкоди, внаслідок ДТП, у розмірі 52 870,00 грн.

15.05.2019 відповідачем перераховано на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 36 540,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням №83052 від 15.05.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у повному розмірі. Розмір недоплаченої суми становить 16 329,66 грн, яку позивач просить стягнути.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №360-18Д/Т/АТ від 12.10.2018, позивачем було виплачена на користь ТОВ "Орбіта" (СТО) сума страхового відшкодування у розмірі 52 870,00 грн.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25.01.2019 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

21.02.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією про стягнення матеріальної шкоди, внаслідок ДТП, у розмірі 52 870,00 грн.

15.05.2019 відповідачем перераховано на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 36 540,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням №83052 від 15.05.2019.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що розмір страхового відшкодування, належного до сплати на користь позивача становить 36 540,34 грн. Зазначена сума розрахована виходячи з фактичної вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 наведеного нормативно-правового акту у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

У п. 7.39. Методики наведено винятки стосовно використання зазначених вимог, а саме: КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Mercedes Benz, днз НОМЕР_2 , 2017 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП не перевищував 7 років, а беззаперечних доказів того, що застрахований транспортний засіб підпадає під критерії, визначені п. 7.39. Методики, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на роздруківки із веб-сайту в Інтернеті із оголошенням про продаж вказаного автомобіля не є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. 76-77 ГПК України.

Окрім того, у акті огляду транспортного засобу до висновку №6351 від 20.11.2018 зазначено, що слідів відновлювального ремонту не виявлено.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що транспортний засіб Mercedes Benz, днз НОМЕР_2 мав відновлювальний ремонт складових кузова, кабіни або рами, відтак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, що при визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 16 329,66 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Теком" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, код ЄДРПОУ - 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Теком" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 44, код ЄДРПОУ - 25050281) 16 329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн 66 коп. - суми страхового відшкодування та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
102296907
Наступний документ
102296909
Інформація про рішення:
№ рішення: 102296908
№ справи: 910/16685/21
Дата рішення: 29.12.2021
Дата публікації: 30.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.10.2021)
Дата надходження: 13.10.2021
Предмет позову: про стягнення 16 329, 66 грн.