61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
16.12.2021р. Справа №905/1761/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Спицького Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, м.Добропілля, вул.Франка Івана, 19, кімната 103, код ЄДРПОУ 37014600)
про стягнення 279146,96 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Фізична особа-підприємець Спицький Сергій Миколайович, м.Добропілля звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля про стягнення заборгованості за договорами про надання автотранспортних послуг №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р., з врахуванням додаткових угод, в загальній сумі 279146,96 грн, в тому числі: основний борг по договору - 258548,32 грн, інфляційні, 3% річних та пеня в сумі 20598,64 грн.
Виходячи зі змісту доданого до позовної заяви розрахунку сума інфляційних втрат становить 10214,56 грн, 3% річних - 3060,08 грн, пені - 7324 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов'язань за договорами про надання автотранспортних послуг №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р., що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Ухвалою суду від 17.09.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1761/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
У відзиві б/н від 13.10.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» позовні вимоги в частині стягнення 258548,32 грн основного боргу визнало, проти стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені заперечувало з посиланням на скрутне матеріальне становище підприємства.
Відзив б/н від 13.10.2021р. надійшов до суду з порушенням строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 17.09.2021р.
Проте, враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, застосовуючи принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також з огляду на надходження клопотання №5-2/762 від 29.09.2021р. відповідача про надання додаткового часу для надання відзиву, суд враховує наведену заяву по суті спору при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням її змісту.
04.11.2021р. до суду надійшла відповідь б/н від 01.11.2021р. Фізичної особи-підприємця Спицького Сергія Миколайовича на відзив, за змістом якої останній зазначив, що відповідач порушив договірні зобов'язання, внаслідок чого застосування до нього цивільно-правової відповідальності у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних є правомірним.
Заперечення на відповідь на відзив, подання яких в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком відповідача, до господарського суду не надходили.
Ухвалою суду від 25.11.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021р.
Представники сторін у судове засідання 16.12.2021р. з розгляду справи по суті не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 вказаного кодексу зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать матеріали справи, 19.12.2019р. та 31.12.2019р. між Фізичною особою-підприємцем Спицьким Сергієм Миколайовичем (виконавецем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (замовник) було підписано договори №571-ДУ-ДА та №579-ДУ-ДА про надання автотранспортних послуг, за змістом п.1.1 яких замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання власними силами та засобами надати замовнику автотранспортні послуги, код згідно з ДКПП 49.39, відповідно до технічного завдання про надання послуг, яке є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1), та заявкам про надання послуг. Заявки складаються за формами, які вказані в додатках №2 до договорів, та підписуються уповноваженим представником замовника.
Пункти 2.1 вказаних договорів визначали загальну вартість послуг, яка за договором №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. становила 2503015 грн, а за договором №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р. - 1281861 грн.
Згідно з п.п.2.3, 2.4 укладених сторонами правочинів оплата за послуги згідно з технічним завданням та заявками замовника здійснюється за фактично надані послуги. Загальна вартість послуг за відповідний місяць вказується в акті здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п.п.8.1, 8.2 зазначених правочинів з урахуванням змісту додаткових угод №571-ДУ-ДА/7 від 29.12.2020р. та №579-ДУ-ДА/7 від 29.12.2020р. вказані договори набрали чинності з 01.01.2020р. (дата початку строку дії договору). Сторони встановили, що дата закінчення терміну дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов'язань, обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.01.2021р., а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по цьому договору, датою закінчення терміну дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (у відповідності до умов договору) всіх прийнятих на себе по договору зобов'язань.
Зазначені договори підписано та скріплено печатками Фізичної особи-підприємця Спицького Сергія Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», внаслідок чого у сторін виникли відповідні цивільні права та обов'язки.
На підтвердження надання автотранспортних послуг, позивачем представлено акт здачі-приймання наданих послуг №10-7 від 25.01.2021р. на суму 170971 грн та акт здачі-приймання наданих послуг №10-29 від 25.01.2021р. на суму 87577,32 грн, які підписано представниками сторін та скріплено печатками замовника і виконавця без зауважень та заперечень.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами надання автотранспортних послуг на загальну суму 258548,32 грн в межах договорів №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р.
Як вказує позивач, відповідач встановлений договором про надання послуг обов'язок щодо оплати цих послуг у визначений угодою строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення, зокрема, заборгованості за наведеними правочинами в сумі 258548,32 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу норм ч.1 ст.903 вказаного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За правилами п.1.2 договорів №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р. замовник зобов'язався своєчасно сплатити надані послуги на умовах, які передбачені цими договорами.
Оплата послуг, які надані виконавцем у відповідному місяці, здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня з дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, який вказаний у договорі (п.2.5 договорів №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р.).
Відтак, зважаючи на наведене, враховуючи, що акти здачі-приймання наданих послуг були підписані сторонами 25.01.2021р., строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг є таким, що настав.
Проте, за твердженнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладених договорів і положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» за надані послуги не розрахувалось. На теперішній час заборгованість відповідача становить 258548,32 грн.
Як зазначалось вище, відповідач у відзиві б/н від 13.10.2021р. позовні вимоги в частині стягнення 258548,32 грн основного боргу визнав.
За змістом п.1 ч.2 ст.46, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.4 ст.191 вказаного нормативно-правового акту, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову в частині вимог про стягнення основного боргу, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договорами №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р. виконав належним чином, зауважень щодо якості наданих послуг від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірними правочинами обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на користь позивача суми основного боргу у розмірі 258548,32 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
За змістом п.5.5 договорів №571-ДУ-ДА від 19.12.2019р. та №579-ДУ-ДА від 31.12.2019р., у разі прострочення оплати вартості послуг, замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від вартості своєчасно неоплачених послуг за кожен день прострочення.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 7324 грн пені за період з 02.03.2021р. до 23.07.2021р.
За розрахунком суду, здійсненим за допомогою комп'ютерної програми «Ліга.Закон», сума пені за визначений позивачем період становить 7320,82 грн.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 3060,08 грн 3% річних та 10214,56 грн інфляційних за період з 02.03.2021р. до 23.07.2021р.
Розрахунок процентів річних є арифметично вірним.
Водночас, за підрахунком суду, здійсненим за допомогою комп'ютерної програми «Ліга.Закон», сума інфляційних втрат є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині є правомірними на визначену позивачем суму, а саме 10214,56 грн.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені підлягають частковому задоволенню з одночасним задоволенням позовних вимог щодо стягнення відсотків річних і інфляційних на визначені позивачем суми.
При цьому, суд зауважує, що наведені відповідачем у відзиві твердження щодо безпідставності позовних вимог (в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних) з посиланням на незадовільний стан підприємства не є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Як встановлено, у відзиві б/н від 13.10.2021р., який було подано до суду до початку розгляду справи по суті (25.10.2021р.), Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» позовні вимоги в частині стягнення 258548,32 грн основного боргу визнало.
Тобто, враховуючи наведене, з огляду на викладені вище положення закону, 50% суми судового збору (в частині вимоги про стягнення основного боргу) в розмірі 1939,11 грн (258548,32 грн * 1,5% = 3878,22 грн; 3878,22 грн / 2 = 1939,11 грн) підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
В той же час, згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України 50% судового збору в сумі 1939,11 грн, сплаченого по відношенню до вимог про стягнення основного боргу підлягає віднесенню на відповідача, а судовий збір в розмірі 308,98 грн, сплачений щодо вимог про стягнення відсотків річних, інфляційних та пені підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 130, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85004, Донецька область, м.Добропілля, вул.Франка Івана, 19, кімната 103, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Фізичної особи-підприємця Спицького Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) основний борг в сумі 258548,32 грн, інфляційні втрати - 10214,56 грн, 3% річних - 3060,08 грн, пеню - 7320,82 грн, а також судовий збір у розмірі 2248,04 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повернути Фізичній особі-підприємцю Спицькому Сергію Миколайовичу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1939,11 грн, сплачений на підставі квитанції №50 від 10.09.2021р.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 16.12.2021р.
Повний текст рішення складено 28.12.2021р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця