29.11.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2273/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від відповідача: Деревянко Данило Валерійович, ордер серії АР №1042898 від 09.04.2021 р., адвокат;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд ЛТД": ОСОБА_1, директор;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПЄТ": Бірсан Євгеній Михайлович, довіреність №б/н від 21.09.2020 р., адвокат;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд ЛТД": ОСОБА_2, директор;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд ЛТД" на рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2021 року (повний текст складено 25.01.2021 року) у справі № 908/2273/20 (суддя Боєва О.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПЄТ", код ЄДРПОУ 38928778 (49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, буд. 25, офіс 8)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд ЛТД", код ЄДРПОУ 39992949 (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3)
про стягнення 731 799,26 грн,-
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.01.2021 року у справі № 908/2273/20 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД ЛТД", код ЄДРПОУ 39992949 (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м.Вільнянськ, пров.Алкорівський, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПЄТ", код ЄДРПОУ 38928778 (49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, буд. 25, офіс 8) 642 239 грн. 25 коп. основного боргу, 508 грн. 57 коп. штрафу, 37 373 грн. 64 коп. - 3% річних, 51 645 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 10 976 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що надані позивачем докази свідчать про факт передання позивачем товару за договором постачання № 1807/01 від 18.07.2017 року на загальну суму 5 687 582 грн. 41 коп., його прийняття відповідачем, проведення часткової оплати отриманого товару, що свою чергу є підставою для здійснення останнім оплати отриманого товару у розмірі 642 239,25 грн.
Оскільки докази оплати отриманого товару відповідач не надав, суд дійшов висновку про порушення ним умов договору, вимог ст.ст.525, 526, 530, 626, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд зазначив на допущені позивачем помилки у розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2021 року у справі № 908/2273/20 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про призначення у справі №908/2273/20 судової комплексної експертизи.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що низка первинних документів, наданих позивачем, на підставі яких суд першої інстанції стягнув заборгованість з відповідача за ніби-то поставлений товар, підписані невідомою особою. Товар за вказаними в апеляційній скарзі видатковими накладними відповідач не отримував, суд стягнув заборгованість безпідставно.
Вважає, що для правильного вирішення спору для з'ясування питання щодо достовірності доказів, наданих позивачем, необхідно встановити справжність підпису належного представника відповідача на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та специфікаціях.
Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 року у даній справі було задоволено клопотання скаржника та призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів. Проведення експертизи було доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертів було поставлено наступні питання:
1) чи виконані підписи у видаткових накладних: №1 від 01.08.2017 р.; №6 від 20.10.2017р.; №11 від 30.11.2017 р.; №7 від 29.05.2018 р.; №2 від 14.06.2018 р.; №3 від 19.06.2018 р.; №4 від 20.06.2018 р.; №5 від 26.06.2018 р.; № 1 від 04.07.2018 р.; №2 від16.07.2018р.; №2 від 18.07.2018 р.; №4 від 24.07.2018 р.; №9 від 22.05.2019 р.; № 11 від 27.05.2019р.; №10 від 24.05.2019 р. в графі "Отримав(ла):" директором ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД" ОСОБА_1, ОСОБА_2 чи іншою особою?
2) чи нанесений відтиск печатки ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД" в графі "Отримав(ла):" у видаткових накладних: №1 від 01.08.2017 р.; №6 від 20.10.2017р.; №11 від 30.11.2017 р.; №7 від 29.05.2018 р.; №2 від 14.06.2018 р.; №3 від 19.06.2018 р.; №4 від 20.06.2018 р.; №5 від 26.06.2018 р.; № 1 від 04.07.2018 р.; №2 від16.07.2018р.; №2 від 18.07.2018 р.; №4 від 24.07.2018 р.; №9 від 22.05.2019 р.; № 11 від 27.05.2019р.; №10 від 24.05.2019 р. печаткою ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД", експериментальні зразки якої надано судом та вільні зразки відтисків якої надано до матеріалів справи відповідачем (том 3 а.с.132-174)?
3) чи нанесено відтиск печатки ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД" у товарно-транспортних накладних №6 від 20.10.2017 p.; №7 від 29.05.2018 p.; №2 від 14.06.2018 p.; № 1 від 04.07.2018 p.; №2 від 16.07.2018 p.; №4 від 24.07.2018 p.; №9 від 22.05.2019 p.; №10 від 24.05.2019 р. в графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" печаткою ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД", експериментальні зразки якої надано судом та вільні зразки відтисків якої надано до матеріалів справи відповідачем (том 3 а.с.132-174)?
4) чи виконані підписи у специфікаціях -№1 від 01.08 2017 р.; №6 від 20.10.2017 p.; №11 від 30.11.2017 p.; №9 від 22.05.2019 p.; №10 від 24.05.2019 p.; №11 від 27.05.2019 p. від імені покупця ОСОБА_1 чи іншою особою?
5) чи виконані підписи у специфікаціях - №7 від 29.05.2018 p.; №2 від 14.06.2018 p.; №3 від 19.06.2018 p.; №4 від 20.06.2018 р.;. №5 від 26.06.2018 p.; №1 від 04.07.2018 p.; №2 від 16.07.2018 p.; №3 від 18.07.2018p.; №4 від 24.07.2018 p. від імені покупця ОСОБА_2 чи іншою особою?
6) чи нанесено відтиск печатки ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД" у специфікаціях №1 від 01.08 2017 р.; №6 від 20.10.2017 p.; №11 від 30.11.2017 p.; №9 від 22.05.2019 p.; №10 від 24.05.2019 p.; №11 від 27.05.2019 p.; №7 від 29.05.2018 p.; №2 від 14.06.2018 p.; №3 від 19.06.2018 p.; №4 від 20.06.2018 р.;. №5 від 26.06.2018 p.; №1 від 04.07.2018 p.; №2 від 16.07.2018 p.; №3 від 18.07.2018 p.; №4 від 24.07.2018 p. печаткою ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД", експериментальні зразки якої надано судом та вільні зразки відтисків якої надано до матеріалів справи відповідачем (том 3 а.с.132-174)?
Витрати на проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД ЛТД".
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПЄТ" надати для проведення експертизи оригінали наступних документів:
- видаткові накладні: №1 від 01.08.2017 р.; №6 від 20.10.2017р.; №11 від 30.11.2017 р.; №7 від 29.05.2018 р.; №2 від 14.06.2018 р.; №3 від 19.06.2018 р.; №4 від 20.06.2018 р.; №5 від 26.06.2018 р.; № 1 від 04.07.2018 р.; №2 від16.07.2018р.; №2 від 18.07.2018 р.; №4 від 24.07.2018 р.; №9 від 22.05.2019 р.; № 11 від 27.05.2019р.; №10 від 24.05.2019 р.
- товарно-транспортні накладні №6 від 20.10.2017 p.; №7 від 29.05.2018 p.; №2 від 14.06.2018 p.; № 1 від 04.07.2018 p.; №2 від 16.07.2018 p.; №4 від 24.07.2018 p.; №9 від 22.05.2019 p.; №10 від 24.05.2019 р.:
- специфікації №1 від 01.08 2017 р.; №6 від 20.10.2017 p.; №11 від 30.11.2017 p.; №9 від 22.05.2019 p.; №10 від 24.05.2019 p.; №11 від 27.05.2019 p.; №7 від 29.05.2018 p.; №2 від 14.06.2018 p.; №3 від 19.06.2018 p.; №4 від 20.06.2018 р.;. №5 від 26.06.2018 p.; №1 від 04.07.2018 p.; №2 від 16.07.2018 p.; №3 від 18.07.2018 p.; №4 від 24.07.2018 p.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД ЛТД" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Провадження по справі №908/2273/20 зупинено на час проведення експертизи.
Матеріали справи № 908/2273/20 скеровано на адресу Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13. Електронна адреса: zv.dniprondise@ukr.net).
Відповідно до листа - клопотання експертів Кононенко Д.І., Майстренко О.І., Будзієвського М.Ю. від 13.08.2021 року №502/11-25/21 для виконання комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №1050/1051-21 Центральним апеляційним господарським судом витребувано у сторін по даній справі оригінали документів та додаткові матеріали.
Відповідний лист Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2021 року щодо вимог експертів був направлений відповідачу по справі.
11.10.2021 року до суду надійшов лист В.о. завідувача Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Майстренко О.І. про невиконання вимог експертів та неможливість проведення експертизи.
Матеріали господарської справи № 908/2273/20 повернуто до суду апеляційної інстанції без виконання судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 1050/1051-21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2021 року провадження по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД ЛТД" на рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2021 року у справі № 908/2273/20 поновлено.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Зазначав, що надані позивачем документи не можуть вважатись належним доказом в розумінні Закону України "Про бугалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт поставки товару, оскільки неможливо ідентифікувати особу, що прийняла товар за накладними, які зазначені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що суд належним чином в сукупності оцінив всі обставини справи та просив залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обгрунтоване.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПЄТ" в особі директора Нікітіної Т.А. (далі - постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД ЛТД" в особі директора ОСОБА_1 ( далі - покупець, відповідач у справі) був укладений договір постачання № 1807/01 (далі - договір) (том 1 а.с. 51-53).
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався поставляти й передавати у власність покупцеві продукцію для використання його в господарській діяльності, а покупець - приймати продукцію й оплачувати її вартість. Продукцією згідно даного договору є преформа, пляшка, кришка для пляшок та ручка для пляшок, іменований далі по тексту договору "Товар" (п.п.1.1, 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1-2.5 договору товар, зазначений в п.1.2 даного договору, поставляється покупцеві партіями. На кожну партію товару складається специфікація, у якій вказується асортимент товару, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару. Строки поставки товару вказуються в специфікації з моменту отримання заявки, але не пізніше 5 календарних днів. Специфікації погоджуються й підписуються сторонами спільно і є невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, складає сукупність кількості поставленого товару покупцю згідно із видатковими накладними.
В пунктах 3.1-3.3 договору встановлено, що ціна в кожній партії, що поставляється за даним договором, визначається сторонами в специфікаціях. Покупець здійснює оплату товару в безготівковій формі на підставі рахунку або видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється по факту поставки, але не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно з п. 4.1 даного договору.
Відповідно до п. 4.1 товар, зазначений у п. 1.2 даного договору, поставляється на умовах DDU - склад покупця відповідно до МПТКТ "ИНКОТЕРМС" у редакції 2010 р., що має на увазі надання товару постачальником у розпорядження покупця за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3. За згодою сторін можлива поставка на умовах EXW - склад постачальника відповідно до МПТКТ "ИНКОТЕРМС" у редакції 2010 р. (при цьому обов'язок завантаження товару лежить на постачальникові).
За змістом пункту 4.5 договору перехід права власності на товар, в обсязі партії поставки від постачальника до покупця, відбувається в момент передачі товару покупцю від постачальника згідно умов поставки такої партії товару.
Відповідно до п. 9.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.
Додатковими договорами № 1 від 30.12.2017 року та № 2 від 20.12.2018 року до п. 9.1 договору постачання № 1807/01 від 18.07.2017 року вносились зміни, згідно з якими дія договору продовжувалась до 31.12.2018 року та до 31.12.2019 року відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивач, звернувшись до суду, зазначав, що на виконання умов договору згідно з видатковими накладними за загальний період з 21.07.2017 року по 19.11.2019 року він поставив відповідачу товар на загальну суму 5 687 582 грн. 41 коп.; товар частково сплачено в розмірі 5 045 263 грн.32 коп.; сума заборгованості складає 642 239 грн.25 коп.
Колегією суддів встановлено, що відповідач заперечував факт отримання частини товару за видатковими накладними № 1 від 01.08.2017, № 6 від 20.10.2017, № 11 від 30.11.2017, №7 від 29.05.2018, № 2 від 14.06.2018, №3 від 19.06.2018, № 4 від 20.06.2018, № 5 від 26.06.2018, № 1 від 04.07.2018, № 2 від 16.07.2018, № 2 від 18.07.2018, № 4 від 24.07.2018, № 9 від 22.05.2019, № 11 від 27.05.2019, № 10 від 24.05.2019 року, а також заперечував підписання відповідних специфікацій до договору на поставку партій товару та товарно-транспортних за вказаними видатковими накладними.
Саме ці доводи покладено в обгрунтування поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо того, чи підтверджено належними та допустимими доказами факт поставки товару позивачем на суму 5 687 582 грн. 41 коп.; , чи наявна заборгованість відповідача в розмірі 642 239 грн.25 коп. слід виходити з наступного:
Відповідно до ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Як зазначено вище, згідно з п. п. 2.2, 2.4, 2.5 укладеного сторонами договору постачання на кожну партію товару складається специфікація, у якій вказується асортимент товару, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару. Специфікації погоджуються й підписуються сторонами спільно і є невід'ємними частинами даного договору. Загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, складає сукупність кількості поставленого товару покупцю згідно із видатковими накладними.
Позивачем надано в матеріали справи підписані сторонами специфікації до договору постачання (том 1, а.с. 56-185). Саме цими специфікаціями узгоджувалося постачання кожної партії товару.
Усі надані позивачем до матеріалів справи копії специфікацій до договору та копії видаткових накладних, в тому числі ті, підписання яких відповідач заперечував, містять підписи в графі "Від покупця" із зазначенням прізвищ та ініціалів: "ОСОБА_1 " або "ОСОБА_2 " (у специфікаціях) та підписи в графі "Отримав" без зазначення прізвищ (у накладних). Підписи на всіх цих документах скріплені печаткою ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД".
При цьому, відтиски печаток на спірних специфікаціях і видаткових накладних, та на інших видаткових накладних і специфікаціях до договору, які відповідачем не оспорюються, копії яких містяться в матеріалах справи, візуально не відрізняються. Крім того, апелянт не зазначав, що печатку його підприємства неправомірно використано чи втрачено.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.12.2018 року у справі № 910/19702/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Крім того, на підтвердження факту поставки товару за спірними видатковими накладними позивач додатково надав суду першої інстанції завірені копії податкових накладних, в яких відображені відомості про господарські операції щодо поставки ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД" товару за спірними накладними, з квитанціями про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2, а.с. 200-229) та копії восьми товарно-транспортних накладних (т. 2, а.с. 230-237) на підтвердження перевезення товару на склад покупця за частиною спірних видаткових накладних.
Вказані докази, які суд першої інстанції поклав в основу прийнятого рішення, скаржник не спростувував. Суду апеляційної інстанції не пояснив свою правову поведінку щодо реєстрації податкових накладних за товар, який не отримував.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.11.2019 року у справі № 914/2267/18, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі № 905/49/15.
Надані позивачем докази, а саме: видаткові накладні, які містять підписи з боку покупця та скріплені печаткою ТОВ "АЛТРЕЙД ЛТД", у сукупності з податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, є належними доказами, які свідчать про факт постачання товару відповідачу та його прийняття останнім.
Крім того, інші видаткові накладні, підписання яких відповідач не заперечує, оформлені з боку покупця (відповідача) аналогічно (містять підписи в графі "Отримав" без зазначення прізвищ та скріплені печаткою). Товар за ними прийнятий відповідачем без зауважень та сплачений.
Також слід наголосити, що скаржник безпідставно повязує отримання товару лише з особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адже умови договору визначають як поставку товару на склад покупця, так і на умовах EXW - склад постачальника відповідно до МПТКТ "ИНКОТЕРМС" у редакції 2010 року (при цьому обов'язок завантаження товару лежить на постачальникові) (пункт 4.1 договору).
При вирішенні спору колегія суддів враховує суперечливу поведінку відповідача, який наполягав на проведенні експертизи по даній справі, зазначав на безпідставну відмову суду першої інстанції в її призначенні, і в той же час не надав на вимогу експерта необхідних для проведення експертизи документів та матеріалів, внаслідок чого експертиза не була проведена.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору судом вірно враховано всі обставини справи в сукупності, враховано, що відповідно до банківських виписок за спірний період відповідачем отриманий товар в розмірі 5 045 263 грн. 32 коп. сплачено частково і сума боргу становить 642 239 грн. 25 коп.
На час звернення позивача до суду строк оплати для відповідача настав.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Колегією суддів встановлено, що апелянт не ставить питання щодо правомірності стягнутих судом штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, тому ці обставини судом апеляційної інстанції не досліджуються.
Щодо клопотання про призначення експертизи, яке повторно заявлено скаржником 25.11.2021 року, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення та розцінює процесуальну поведінку відповідача як затягування розгляду справи з метою невиконання законного та обгрунтованого рішення суду.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
На думку колегії суддів скаржник належними та допустимими доказами не спростував висновки оскаржуваного ним рішення. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд покладаються на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2021 року у справі № 908/2273/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2021 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков