28 грудня 2021 року м. Харків Справа № 913/451/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ісичко С.Є.,
розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про ухвалення додаткового рішення
у справі №913/451/21
за позовом: Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 187049,07грн,
Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21 позов задоволено повністю; стягнуто з ФОП Заярного О. І. на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області заборгованість в розмірі 187049,07грн, судовий збір в сумі 2805,73грн (т.1, а.с.104-110).
1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу ФОП Заярного О. І. задоволено.
2. Частково скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21.
3.Резолютивну частину рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21 викладено в наступній редакції:
“1. Позов Керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32, ідентифікаційний код 44083662) заборгованість в розмірі 112229грн 44коп.
3. В решті позову відмовити».
4. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921) витрати по сплаті судового збору у сумі в сумі 1683грн 44коп”. 3. В решті рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21 залишено без змін. Стягнуто з Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1683,44грн (т.1,а.с.228-241).
В апеляційній скарзі ФОП Заярний О.І., зокрема, просив стягнути з позивача судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, включаючи витрати на правову допомогу (т.1,а.с.136-139).
Також у письмовому виступі у судових дебатах відповідач просив стягнути з позивача витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, включаючи витрати на правову допомогу (т.1,а.с.215-219).
20.12.2021 ФОП Заярним О.І. засобами поштового зв'язку подано клопотання, в якому відповідач просив стягнути з позивача - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації на користь відповідача Заярного О.І. судові витрати на професійну правничу допомогу, які відповідач сплатив Сутковому А.М. у розмірі 31100,00грн. До вказаної заяви надано: договір від 01.09.2021 №01/09/21, укладений між адвокатом Сутковим А.М. та ФОП Заярним О.І.; акт від 17.12.2021 №1 до договору №01/09/21 від 01.09.2021; рахунок на оплату від 14.12.2021 №14/12/21; прибуткові касові ордери від 14.12.2021, 15.12.2021, 16.12.2021, 17.12.2021 (т.2, а.с.10-20).
24.12.2021 позивачем подані заперечення щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в яких він просить ухвалити додаткове рішення про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача Суткового А.М. від 20.12.2021. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що: по-перше, стягнення витрат на правову допомогу у заявленому у клопотанні розмірі призведе до втрат місцевого бюджету Сєвєродонецької міської територіальної громади, що суперечить самій суті заявленого Сєвєродонецькою окружною прокуратурою Луганської області позову; по-друге, на момент звернення із апеляційною скаргою представником відповідача не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та не виконано вимоги процесуального законодавства щодо надання детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом; по-третє, не надано доказів, які б свідчили про доцільність і неминучість витрат на професійну правничу допомогу; по-четверте, відповідь на відзив фактично представляє собою повторне наведення аргументів , зазначених в апеляційній скарзі, а тому її підготовка не потребувала ретельного та довготривалого аналізу судової практики чи інших джерел права; вартість наданої послуги не є розумною та співрозмірною в розумінні статті 126 ГПК України; по-п'яте, витрати за представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 15.12.2021 не є такими, що відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 14.12.2021. Також, на думку позивача, має бути враховано, що рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у цій справі скасовано частково, та зменшено суму стягнення з 187049,07грн на 112229,44грн, тобто на 74819,63грн.
Одночасно позивач просить розглянути вказане клопотання без участі його представника.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, як такого, що не суперечить вимогам ГПК України.
Відповідно до частин 3,4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у цій справі прийнято заяву ФОП Заярного О.І. про ухвалення додаткового рішення до провадження; призначено заяву до розгляду на 28.12.2021 (т.2,а.с.21,22).
Відповідно до частини 13 статті 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №913/451/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Пуль О.А.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор заперечила проти заявленого відповідачем клопотання щодо розподілу судових витрат та просила у його задоволенні відмовити повністю. При цьому зазначила, що відповідачем не було подано попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат та не дотримано приписів частини 8 статті 129 ГПК України.
Відповідач та його представник адвокат Сутковий А.М. належним чином були повідомлені про час та місце розгляду клопотання відповідача про розподіл судових витрат (ухвалення додаткової постанови), про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 21.12.2021, докази надсилання копії ухвали на електронні адреси: відповідача (gruz11@ukr.net) та його представника, адвоката Суткового А.М. (shs_sd@ ukr.net), визначені у клопотанні відповідача про розподіл судових витрат, а також телефонограма, якою повідомлено Суткового А.М. про дату, час та місце розгляду клопотання відповідача про ухвалення додаткової постанови.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинені всі можливі дії, визначені вимогами процесуального законодавства з метою належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, сторін попереджено, що в разі неявки їх представників у судове засідання справа буде розглянута без їх участі, зважаючи на 10-денний термін, встановлений ч.3 ст.244 ГПК України для ухвалення додаткового рішення (постанови), та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути клопотання відповідача за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, клопотання ФОП Заярного О.І. та додані до нього документи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 ГПК України).
За приписами статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до частини 1, пунктів 1,4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1-3 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України, та, крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 927/201/20).
Застосування положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи (аналогічну правову позицію наведено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Копію ухвали надіслано відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.70-73).
Вказана ухвала не отримана відповідачем та повернута на адресу місцевого господарського суду з довідкою АТ «Укрпошта» за формою ф.20, з відміткою «адресат за вказаною адресою відсутній» (т.1, а.с.77). Зі змісту телефонограми Господарського суду Луганської області від 25.08.2021 вбачається, що Заярному О.І. повідомлено про зміст ухвали місцевого господарського суду від 25.08.2021, у тому числі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та про надання йому права на подання відзиву. 26.08.2021 представник відповідача адвокат Сутковий А.М. звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи та предмет позову, не скористався наданим йому правом та не подав відзив, будь-які заяви чи клопотання.
24.10.2021 ФОП Заярний О. І. звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив частково скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21 та змінити його в частині розрахунку суми заборгованості, виклавши п.п.1-3 резолютивної частини цього рішення у наступній редакції: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з ФОП Заярного О.І. на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області заборгованість у розмірі 112229,44грн. 3.Стягнути з ФОП Заярного О.І. на користь Луганської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1402,87грн (т.1, а.с.136-139).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Заярного О. І. на рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21; встановлено здійснити розгляд справи №922/451/21 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк до 25.11.2021 для подання заяв, клопотань тощо (т.1, а.с.170-172).
Скаржником подано клопотання про розгляд справи за його участю, яке ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 задоволено, та встановлено здійснити розгляд апеляційної скарги ФОП Заярного О. І. на рішення Господарського суду Луганської області від 16.09.2021 у справі №913/451/21 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (т.1, а.с.196,197).
Також у вказаному клопотанні скаржник просив долучити до матеріалів справи лист Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.10.2021 №29-12-0.62-7821/2-21.
14.12.2021 представником відповідача адвокатом Сутковим А.М. засобами електронного зв'язку подано клопотання, в якому він просив долучити до матеріалів справи відповідь на відзив на апеляційну скаргу; постановити окрему ухвалу щодо усунення виявлених порушень вимог статей 18,20 Закону України «Про оренду землі», статей 182,654 ЦК України, п.п.1, 5 ст.288 ПК України, статей 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» посадовими особами Северодонецької міської ради, Северодонецької міської військово-цивільної адміністрації Северодонецького району Луганської області, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління ДФС у Луганській області. Стягнути з позивача судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, включаючи витрати на правову допомогу (т.1,а.с.213-219).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у жодній з поданих відповідачем до суду апеляційної інстанції заяв по суті спору не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
З наведеного вбачається, що відповідачем не дотримано приписів статті 124 ГПК України
Крім того, відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №925/1502/20.
Протягом розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем, окрім того, що не дотримано приписів статті 124 ГПК України та не надано детального попереднього розрахунку судових витрат, також не визначено розміру судових витрат, які він сплатив чи має сплатити у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Також в процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів, якими підтверджується понесення ним судових витрат.
В судовому засіданні, 14.12.2021, представник відповідача адвокат Сутковий А.М. до закінчення судових дебатів не подавав усних чи письмових заяв про те, що ним будуть надані докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення (постанови) суду, що в сукупності свідчить про недотримання відповідачем вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований.
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату фіксованого розміру плати за надану правову допомогу, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат
У пункті 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд апеляційної зазначає, що спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування землею комунальної форми власності за період з 06.12.2018 по 01.07.2021, тобто з вини відповідача; при розгляді справи судом першої інстанції відповідач поштову кореспонденцію, надіслану місцевим господарським судом за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не отримував, відзиву не подав та не висловив своїх заперечень проти позову, хоча мав всі необхідні процесуальні можливості. В суді апеляційної інстанції відповідач погодився з тим, що ним не сплачується орендна плата з 06.12.2018 по 01.07.2021, однак заперечив лише щодо розміру та порядку здійснених прокурором нарахувань. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, не були неминучими.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на неподання відповідачем попереднього розрахунку судових витрат і відповідної заяви про подання доказів на підтвердження понесення судовх витрат у встановлені процесуальним законодавством строки та порядку, відсутні підстави для здійснення розподілу понесених відповідачем судових витрат, а саме стягнення з позивача вартості витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
В задоволенні клопотання (заяви) від 20.12.2021 (вх. 14946) Фізичної особи-підприємця Заярного Олександра Івановича, м. Сєвєродонецьк Луганської області, про стягнення з позивача - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 44083662) на користь відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судових витрат на професійну правничу допомогу, котрі відповідач сплатив адвокату Сутковому А.М. у розмірі 31100,00грн, відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 29.12.2021.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.А. Пуль