ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12494/21
провадження № 1-кп/753/2006/21
підготовчого судового засідання
"24" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021100000000095, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження.
Прокурор, думку якого підтримали захисник та обвинувачений, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
При цьому хоча слідчий та прокурор на власний розсуд викладають передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обставини, проте обвинувальний акт не може містити положень, що не відповідають положенням кримінального закону, а також містити дані, що суперечать одне одному.
Разом з тим вказані вимоги закону при складанні і затвердженні обвинувального акту належним чином не дотримані, що унеможливлює призначення обвинувального акту до судового розгляду, оскільки як фактичні обставини справи, так і викладене обвинувачення містять істотні суперечності з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого, і для встановлення такої невідповідності проведення оцінки доказів не вимагається.
Так, зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_5 , діючи умисно, маючи корисливий мотив, повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі йому 5000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення уповноваженої особи на виконання функцій держави - керуючим санацією - арбітражним керуючим ДП «Київський Облдорупр» ОСОБА_7 , а саме підписання договору оренди.
Разом з тим, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без зазначення такої кваліфікуючої ознаки як «вимагання», хоча в обвинувальному акті прямо вказано про те, що ОСОБА_5 сам повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі коштів за здійснення ним впливу на уповноважену особу для прийняття необхідного останній рішення.
При цьому, приймаючи рішення про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до положень ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений щиро кається у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, що, на думку суду, свідчить про визнання останнім фактичних обставин, а прокурор апріорі не може не погодитись з фактичними обставинами справи, оскільки саме прокурор затверджує обвинувальний акт, зазначаючи ті фактичні обставини, які він вважає встановленими.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що в разі призначення судового розгляду на підставі поданого до суду обвинувального акту існує надзвичайно висока ступінь ймовірності того, що кримінальне провадження буде розглянуто без дослідження доказів по справі, і тому прокурор буде позбавлений можливості скористатись правом щодо зміни обвинувачення, що в свою чергу призведе до вимушеності суду ухвалити вочевидь незаконне рішення, оскільки відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
При цьому суд, враховуючи свою правову природу (неупередженість, безпристрасність, нейтральність, об'єктивність), позбавлений можливості примусити учасників кримінального провадження подавати докази, а дозволеної законом процедури пропозиції, вимоги або примушення прокурора змінити обвинувачення - немає.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 22 КПК України на суд покладається функція розгляду справи і недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.
Наведені суперечності, допущені при складанні обвинувального акту - вочевидь невідповідність фактичних обставин справи та сформульованого обвинувачення правовій кваліфікації кримінального правопорушення, на думку суду, унеможливлюють призначення судового розгляду, оскільки порушують засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності.
З урахуванням викладеного обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Оскільки у даному підготовчому судовому засіданні докази сторони обвинувачення не досліджувались, а відтак рішення про повернення обвинувального акту ґрунтується на інших підставах, ніж попереднє рішення суду щодо повернення обвинувального акту відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 12.08.2021 року, яке було скасоване ухвалою Київського апеляційного суду від 09.11.2021 року, і тому суд при ухваленні даного рішення не вбачає порушень п. 3 ст. 415 КПК України.
Керуючись ст. 314, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021100000000095, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 369-2 КК України,- повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя