Справа № 577/3202/21
Провадження № 3/577/853/21
"23" грудня 2021 р. м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, РНОКПП не встановлено,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.06.2021 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 в м. Конотоп Сумської області по вул. Пушкіна керував мотоциклом “Дельта” без н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння (млява мова, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про що мається його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких заяв від нього не надійшло.
Крім того, ОСОБА_1 направлено судову повістку, а також інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав. Відповідно до положень ст. 268 КупАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КупАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
В ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 який не повідомив про причину неявки та не подав будь яких заяв.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 491601 від 27.06.2021 року, направленням, актом огляду на стан сп'яніння, поясненням.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП, як за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан і керуючись ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. А. Буток