Справа № 759/3898/21
Провадження № 2/752/6322/21
іменем України
(заочне)
24 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
у липні 2021 року ПрАТ «СК «Надійна» звернулось до суду з позовом, в якому просило про стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 32 930,09 грн. страхового відшкодування та 2 270,00 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що страховою компанією виплачене страхове відшкодування у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, без повідомлення сторін на 02.09.2021 року (а.с. 45).
Ухвалою від 02.09.2021 року розгляд справи відкладено на 24.11.2021 року (а.с. 51).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами,
за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
09.10.2019 року о 20 год. 30 хв. на Столичному шосе в м. Києві сталася ДТП за участю транспортних засобів «Wolksvagen Polo» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Mercedes-Benz Actros» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 13).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 14).
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до рахунку № 0012977 від 29.10.2019 року ПрАТ «Антант», офіційного дилер Daimler AG в Україні, вартість ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Actros» д/н НОМЕР_2 становить 32 930,09 грн.
На підставі договору № Т-218 добровільного страхування наземного транспорту від 12.06.2019 року за пошкодження автомобіля автомобіля «Mercedes-Benz Actros» д/н НОМЕР_2 позивач виплатив 32 930,09 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 603 від 05.11.2019 року (а.с. 5-12, 23).
Розмір вказаної і сплаченої позивачем суми ніким не спростовувався.
Згідно зі ст. ст. 993, 1187, 1188, 1190, 1191, ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Будь-яких конкретних правових доказів у спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст .141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» матеріальну шкоду в розмірі 32 930,09 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять гривень 09 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Відомості про учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна», код ЄДРПОУ 34350924, НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк», адреса: вул. Вишгородська, 45-А/6, оф. 8, м. Київ, 04114;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко