Справа № 752/30113/21
Провадження № 2/752/10619/21
/ про залишення позовної заяви без руху /
20 грудня 2021 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Вікторія» про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та зобов'язання вчинити дії, суддя
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати незаконним та скасувати наказ Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Вікторія» «Про відсторонення від роботи» № 180-к від 05.11.2021 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які свідчать про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України.
Так, у позовній заяві позивач посилається як на підставу звільнення її від сплати судового збору на положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом позовної заяви та наведених позивачем доводів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи, адже позивач не звільнена, а лише відсторонена від роботи. Використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.
За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов'язків не є звільненням з посади, а стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.
Отже, оскільки предметом позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов'язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, доводи позивача про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються
Крім того, згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.
Схожі висновки містяться і в Постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.
У своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Із положень приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 30.01.2019 у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За положенням ч. 1 ст. 3, ч.2 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.
Також п.1 ч.2 ст. 4 цього Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кріи того, Закон України «Про судовий збір» не визначає пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про зобов'язання вчинити певні дії у вказаній категорії справ
Відповідно до вимог ч.3 ст. 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2724 грн. на рахунок: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002, Код класифікації доходів бюджету 22030101 . Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
Як вбачається з поданої до суду позовної заяви позивачем зазначені в законі вимого виконані не були, що є порушенням ст. 175 ЦПК України
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Вікторія» про визнання незаконним та скасування наказу «Про відсторонення від роботи», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та зобов'язання вчинити дії- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: К.В.Машкевич