Справа № 752/24622/21
Провадження № 2/752/9490/21
Іменем України
заочне
22.12.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаді Велл» про стягнення штрафних санкцій за договором, -
В жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Стаді Велл», в якому просила стягнути із відповідача на користь позивача штрафні санкції за договором в сумі 5978745,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.08.2021 року між ОСОБА_1 (цесіонарієм) та ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (цедентом) було укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії), відповідно до умов якого цедент відступив цесіонарієві, а останній набув право вимоги, належне цедентові і став кредитором за договором № 20-01 від 17.04.2020 року про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», укладений між цедентом та ТОВ «Стаді Велл». Відповідно до п. 3 зазначеного договору цесії, цесіонарій набула право вимагати від відповідача належного виконання обов'язку по сплаті штрафних санкцій, передбачених п. 1.3. додаткової угоди № 1 від 17.04.2020 року до договору № 20-01 від 17.04.2020 року про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». На виконання п. 8 договору цесії, цедентом було направлено письмове повідомлення відповідачу про відступлення права вимоги. 17.04.2020 року між цедентом та відповідачем було укладено договір № 20-01 про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», відповідно до умов якого відповідач зобов'язався направити, а ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» здійснити вибір та прийняти на навчання кандидатів з числа громадян країн Африки та Південно-східної Азії. Відповідач зобов'язався за умовами договору забезпечити прибуття іноземних студентів у кількості 150 осіб кожного поточного оку у терміни: із 01 червня до 01 вересня кожного поточного року у кількості 50 осіб для подальшого навчання в навчальному закладі за спеціальністю «Стоматологія» англійською мовою. 17.04.2020 року між відповідачем та ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» було укладено додаткову угоду № 01 до договору № 20-01 від 17.04.2020 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався забезпечити прибуття іноземних студентів у загальній кількості 150 осіб на 2020-2021 навчальний рік. Також сторони погодили, що у разі неприбуття на навчання - до 31.10.2020 року включно, студентів у кількості менше ніж 150 осіб, замовник до 01.12.2020 р. зобов'язується сплатити суму еквівалентну 1500,00 дол. США у гривнях по курсу НБУ на день оплати за кожного відсутнього студента. Відповідно до п. 1.4 додаткової угоди, цедент зобов'язався не приймати на навчання за спеціальністю «Стоматологія» іноземних громадян від представників інших компаній або приватних осіб у терміни, зазначені у п. 2.3.5 договору. Позивач вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього, та не забезпечив прибуття на навчання жодного студента, а тому до 01.12.2020 року відповідач був зобов'язаний сплатити ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» 225000,00 дол.США (150 осіб*1500,00 дол.США). З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію № 5214 від 18.11.2020 року, якою ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» вимагав сплатити господарську санкцію, передбачену договором та додатковою угодою до нього в зазначеній сумі, однак, зазначена вимога була проігнорована відповідачем та штрафні санкції сплачені не були. Посилаючись на викладене, а також в зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та додаткової угоди до нього, позивач вказує про наявність підстав для примусового стягнення із відповідача на користь позивача штрафної санкції в сумі 225000,00 дол.США, що по курсу НБУ на день подачі даного позову становить суму в розмірі 5978745,00 грн., в зв'язку з чим позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2021 року року, у справі було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з викладених в позові підстав. Одночасно зазначила, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору та додаткової угоди до нього, добровільно штрафні санкції не сплатив, а відтак наявні підстави для стягнення із відповідача в примусовому порядку штрафні санкції.
Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов, та будь-які клопотання до суду не надходили, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 25.08.2021 року між ОСОБА_1 (цесіонарієм) та ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (цедентом) було укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії), відповідно до умов якого цедент відступив цесіонарієві, а, останній, набув право вимоги, належне цедентові і став кредитором за договором № 20-01 від 17.04.2020 року про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», укладений між цедентом та ТОВ «Стаді Велл».
Відповідно до п. 3 зазначеного договору цесії, цесіонарій набула право вимагати від відповідача належного виконання обов'язку по сплаті штрафних санкцій, передбачених п. 1.3. додаткової угоди № 1 від 17.04.2020 року до договору № 20-01 від 17.04.2020 року про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».
На виконання п. 8 договору цесії, 17.09.2021 року ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» було направлено письмове повідомлення відповідачу ТОВ «Стаді Велл» про відступлення права вимоги.
Крім того, судом встановлено, що 17.04.2020 року між ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (академією) та відповідачем ТОВ «Стаді Велл» (замовником) було укладено договір № 20-01 про набір на навчання іноземних студентів до ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», відповідно до умов якого відповідач зобов'язався направити, а ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» здійснити вибір та прийняти на навчання кандидатів з числа громадян країн Африки та Південно-східної Азії.
Відповідач зобов'язався за умовами договору забезпечити прибуття іноземних студентів у кількості 150 осіб кожного поточного оку у терміни: із 01 червня до 01 вересня кожного поточного року у кількості 50 осіб для подальшого навчання в навчальному закладі за спеціальністю «Стоматологія» англійською мовою.
17.04.2020 року між відповідачем ТОВ «Стаді Велл» (замовником) та ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (академією) було укладено додаткову угоду № 01 до договору № 20-01 від 17.04.2020 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався забезпечити прибуття іноземних студентів у загальній кількості 150 осіб на 2020-2021 навчальний рік, а також сторони погодили, що замовник до 01.12.2020 р. зобов'язується сплатити суму еквівалентну 1500,00 дол. США у гривнях по курсу НБУ на день оплати за кожного відсутнього студента.
Відповідно до п. 1.4 додаткової угоди, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» зобов'язався не приймати на навчання за спеціальністю «Стоматологія» іноземних громадян від представників інших компаній або приватних осіб у терміни, зазначені у п. 2.3.5 договору.
Позивач вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього, та не забезпечив прибуття на навчання жодного студента, а тому до 01.12.2020 року відповідач був зобов'язаний сплатити ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» 225000,00 дол.США (150 осіб*1500,00 дол.США).
Станом на дату розгляду даної справи зазначений договір та додаткова угода до нього є чинними, у встановленому законом порядку не визнані недійсними та/або розірвані.
Вирішуючи спір, суд приймає до уваги те, що відповідно до загальних положень про купівлю-продаж, викладених у параграфі 1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 цього кодексу).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вже зазначалось вище, 17.04.2020 року між ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (академією) та відповідачем ТОВ «Стаді Велл» (замовником) було укладено договір № 20-01, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався направити, а ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» здійснити вибір та прийняти на навчання кандидатів з числа громадян країн Африки та Південно-східної Азії.
Крім того, 17.04.2020 року між відповідачем ТОВ «Стаді Велл» (замовником) та ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (академією) було укладено додаткову угоду № 01 до договору № 20-01 від 17.04.2020 року, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався забезпечити прибуття іноземних студентів у загальній кількості 150 осіб на 2020-2021 навчальний рік, а також сплатити суму еквівалентну 1500,00 дол. США у гривнях по курсу НБУ на день оплати за кожного відсутнього студента.
Право вимоги за вказаним договором та додатковою угодою до нього, на підставі договору відступлення права вимоги від 25.08.2021 року перейшло до позивача, та, остання, в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов зазначених договорів вимушена звернутись до суду із вимогою про стягнення штрафних санкцій із відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Варто вказати, що стороною відповідача обґрунтування позовних вимог не спростовано, як і не надано суду докази належного виконання зобов'язань за договором від 17.04.2020 року та додатковою угодою до нього.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини1-3). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою- п'ятою цієї статті, суд згідно з ч.6 цієї статті може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
З метою мирного врегулювання спору, відповідачу було направлено претензію № 5214 від 18.11.2020 року, якою ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» вимагав сплатити господарську санкцію, передбачену договором та додатковою угодою до нього в сумі 225000,00 дол.США по курсу НБУ на день оплати за кожного відсутнього студента, однак, зазначена вимога була проігнорована відповідачем, штрафні санкції сплачені не були, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
На думку суду, стороною позивача в ході розгляду справи належним чином обгрунтовано та доведено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та додатковою угодою до нього, а відтак наявні підстави для примусового стягнення із відповідача на користь позивача, який набув право вимоги від ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» штрафних санкцій в сумі 225000,00 дол.США, що по курсу НБУ на день подачі позову складає суму в розмірі 5978745,00 грн.
Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрала спосіб захисту порушеного права та розпорядилась своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача в ході розгляду справи доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 17.04.2020 року та додатково угодою до нього, якими обумовлені їх умови та сплата коштів в разі неналежного виконання зобов'язань, стороною відповідача обгрунтування позову не спростовані та не надано доказів безпідставності позовних вимог, а відтак суд вважає, що наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача в примусовому порядку штрафних санкцій, в зв'язку чим позов підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, а також в зв'язку з тим, що позивач при подачі позову, відповідно до вимог закону, була звільнена від сплати судового збору, а відтак судовий збір в сумі 11350,00 грн. слід стягнути із відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаді Велл» про стягнення штрафних санкцій за договором, - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаді Велл» на користь ОСОБА_1 штрафні санкції за договором від 17.04.2020 року та додатковою угодою до нього від 17.04.2020 року в сумі 5978745 (п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Стаді Велл» на користь держави судовий збір в сумі 11350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я та найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.08.1997 року Ватутінським РУГУМВС України в м. Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стаді Велл», ЄДРПОУ 41731415, адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 30, офіс 350.
Суддя Н.П. Чередніченко