справа № 752/14242/21
провадження №: 2-з/752/943/21
Іменем України
25.11.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про застосування наслідків недійсності кредитного договору, -
У червні 2021 року, позивач ОСОБА_1 , звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про застосування наслідків недійсності кредитного договору.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021 відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.
У листопаді 2021 року, позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом у справі № 755/22438/14 від 29.04.2015 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва до набрання законної сили рішення у справі за заявою ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про застосування наслідків недійсності кредитного договору.
Свою заяву позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що по виконавчому провадженню № 50410748 (виконавчий лист № 755/22438/14 від 29.04.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-004/482/2007 від 24.12.2007 в сумі 70608 доларів США 95 центів, що за курсом НБУ станом на 21.11.2014 становить 1069447,89 грн, відсотків за користування кредитними коштами в сумі 4381 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.11.2014 становить 66365,22 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язань в сумі 100000,00 грн, а всього 1235813,11 грн). Зазначає, що на даний час проводиться стягнення за виконавчим провадженням № 97086008 по тому ж виконавчому листу № 755/22438/14 від 29.04.2015, виданому Дніпровським районним судом м. Києва. А тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач може переподавати вищевказаний виконавчий лист безліч разів, що призведе до затягування розгляду позовної заяви позивача про реституцію, та ускладнення вираховування примусово стягнутих коштів по даному виконавчому листу.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підстави вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 6, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2014 у справі № 755/22438/14 набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, а тому заява позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про застосування наслідків недійсності кредитного договору, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про застосування наслідків недійсності кредитного договору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур