Справа №: 716/2404/21
28.12.2021 року суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С.., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції №3 (м.Заставна) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда ІІІ- групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №818661 згідно якого 05.11.2021 року о 12 год.40 хв. в м.Заставна по вул. Незалежності, 5 ОСОБА_1 на автомобілі Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажира по маршруту м.Заставна до м.Чернівці без наявної ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, чим порушив п.2.4 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Суду пояснила, що не займається перевезенням пасажирів . 05.11.2021 року він їхав у напрямку до м.Чернівці і незнайомий йому громадянин підійшов та попросив взяти його по дорозі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши письмові матеріали справи вважаю, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст.164 ч.1 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг з перевезення пасажирів, яка потребує ліцензування.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №818661 05.11.2021 року о 12 год.40 хв. в м.Заставна по вул. Незалежності, 5 ОСОБА_1 на автомобілі Dacia Logan д.н.з. НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажира по маршруту м.Заставна до м.Чернівці без наявної ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, чим порушив п.2.4 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським в порушення вимог ст. 255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП.
Зокрема, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме: що ОСОБА_1 здійснював регулярну, постійну та суттєву діяльність із перевезення пасажирів на таксі, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не вправі самостійно збирати докази.
Суд констатує, що в даному випадку співробітники поліції взагалі не залучили свідків (понятих), які були очевидцями подій, що не відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «… при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження данного виду господарської діяльності, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Отже, будь-яких об'єктивних доказів, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю у матеріалах адміністративної справи немає і в суді таких не здобуто.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.164, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підстав п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Сірик І.С.