20.12.2021 Справа№914/3404/21
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Андрусику В. Д., розглянувши матеріали справи
за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 2017», м. Хмельницький;
про:забезпечення позову
у справі:№ 914/3404/21
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 2017», м. Хмельницький;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Посхім», м. Львів;
про:стягнення 1 618 216,70 грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Вошик В.Б. - представник
12.11.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 2017», м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю «Посхім», м. Львів про стягнення 1 618 216,70 грн.
09.12.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна 2017» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2182 га, кадастровий номер 4610137500:11:015:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2363395746101.
Подана заява обґрунтована тим, що предметом позову у справі №914/3404/21 є стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 1 618 216,66 грн. Водночас, позивачу стало відомо, що у власності відповідача є земельна ділянка площею 0,2182 га, кадастровий номер 4610137500:11:015:0070, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2363395746101. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу здійснити відчуження належного останньому нерухомого об'єкта на користь третіх осіб в будь-який час, у зв'язку із чим може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 13.12.2021 заяву про забезпечення позову було прийнято до розгляду, розгляд заяви про забезпечення позову призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 16.12.2021.
Ухвалою від 16.12.2021 розгляд заяви було відкладено на 20.12.2021.
20.12.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Посхім» надійшли письмові заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. №30600/21 від 20.12.2021).
Представник позивача в судове засідання 20.12.2021 не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 20.12.2021 з'явився, проти клопотання про забезпечення позову заперечив, просив відмовити в задоволенні.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні. Роблячи такий висновок, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18.
Предметом спору у справі №914/3404/21 є стягнення збитків у розмірі 1 618 216,66 грн.
З урахуванням предмету позову у даній справі, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань за спірним договором, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову у зв'язку із заподіянням йому збитків у розмірі 1 618 216,66 грн, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт та розмір заподіяних збитків не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Твердження позивача у заяві про забезпечення позову про те, що відповідачем можуть вживатися заходи, спрямовані відчуження майна, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, як і не обґрунтовано тієї обставини, що відповідачем вчинено або вчиняються дії з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, зокрема, що ним вчиняються дії, спрямовані зменшення ліквідності основних засобів, припинення основної господарської діяльності, тощо.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на розмір заявлених у позовній заяві вимог.
Сам факт можливого заподіяння відповідачем позивачу збитків не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Принцип змагальності, закріплений у статті 2 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі чи належного останньому майна.
За таких обставин суд дійшов висновку, що саме лише посилання на значний розмір вимог не є належною підставою для накладення арешту на майно відповідача.
Аналогічної позиції дотримується також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14.02.2019 у справі № 902/271/18.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фортуна 2017» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
3. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвалу підписано 28.12.2021.
Суддя Мазовіта А.Б.