Справа № 357/11399/21
3/357/5757/21
16.12.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області БПП у м. Біла Церква відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 14 вересня 2021 року о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Сухоярська, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер ARLM -0328», тест № 212, від проходження медичного огляду в медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 14.09.2021 року він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, він приїхав на вул. Сухоярську в м. Біла Церква, припаркував автомобіль, щоб нікому не заважав, випив дві пляшки пива, яке взяв із собою та ліг спати в автомобілі на задньому сидінні. Коли до автомобіля підійшли працівники поліції він спав. Працівники поліції його розбудили та повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння, він повідомив працівникам поліції, що не керував автомобілем, що в автомобілі сів акумулятор і автомобіль не заводиться, що він спав в автомобілі. Працівники поліції запитали чи вживав він спиртні напої, він відповів, що випив пива, автомобілем не керував, а ліг спати, що в автомобілі сів акумулятор. Працівники поліції запропонували допомогу, сказали сісти за кермо автомобіля, вони штовхнуть автомобіль, щоб він зміг його завести. Після того як він сів в автомобіль, працівники поліції допомогли його завести, він проїхав пару метрів та зупинився, працівники поліції почали пропонувати йому пройти огляд на визначення стану сп'яніння, він пояснював працівникам поліції, що не керував транспортним засобом в стані сп'яніння, однак останні наполягали на проведенні огляду, на що він погодився, після чого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні переглянуто диски з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції підходять до автомобіля в якому на задньому сидінні перебуває ОСОБА_1 . Працівники поліції перевіряють документи, ОСОБА_1 пояснює, що автомобілем не керував, а спав, що в автомобілі сів акумулятор, що самостійно він не може завести автомобіль. Працівники поліції говорять, що не заперечують, що ОСОБА_1 спав на задньому сидінні та запитують у останнього чи вживав він спиртні напої, останній повідомив, що пив пиво. Відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 допомогу, останній сідає за кермо та заводить автомобіль, проїхавши пару метрів зупиняється, після чого правники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, на що останній повідомляє, що не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що працівники поліції самі повідомили йому сісти за кермо та допомогли завести автомобіль. Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що останні погодився та повідомив, що не керував автомобілем, а спав. Працівники поліції запросили двох свідків в присутності яких ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану сп'яніння.
Для дачі пояснень з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення викликався старший лейтенант поліції Кравчук О.А., однак останній в судове засіданні не з'явився, причини неявки не відомі.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши висновок газоаналізатора «Драгер Алкотест 7510», тест № 212, результат 1.13% проміле, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст. 6 КУпАП, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
На виконання вказаних вимог закону, працівники поліції, виявивши правопорушення, в даному випадку мали б відсторонити ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Разом із тим, всупереч вимог закону, вони запропонували останньому, сісти за кермо і допомогли завести транспортний засіб.
З наведеного необхідно зробити висновок, що ОСОБА_1 , сівши за кермо свого автомобіля, завівши двигун та проїхавши невелику відстань, виконував виключно вимогу поліцейського, при цьому за її невиконання, останній міг бути притягнутим до адміністративної відповідальності, а відтак відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 дійсно добровільно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що у свою чергу вказує на відсутність в його діях об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд критично ставиться до рапорту, який мається в матеріалах справи, оскільки він сам по собі, за відсутності інших доказів не може слугувати належним підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Окрім цього, зміст вказаного рапорту суперечить іншим доказам у справі, зокрема переглянутому в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер подліцейських, зокрема в частині керування та зупинки транспортного засобу.
На переконання суду, працівник поліції, достовірно знаючі про те, що ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані, наказав йому сісти за кермо та проїхати, тим самим спровокував ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130КУпАП, оскільки останній здійснив рух транспортного засобу на вимогу працівника поліції, який заздалегідь знав, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вищезазначена дія працівників поліції була спрямована не на усунення та припинення майбутнього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як того вимагають вимоги Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки, на підбурювання його до вчинення адміністративного правопорушення, та у подальшому складанням на нього протоколу про адміністративне правопорушення, що засвідчує штучність створеної ситуації.
Інших належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольно сп'яніння, - суду не надано.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяС. І. Дорошенко