Справа № 357/14482/21
1-кп/357/1654/21
23.12.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 42021111360000066, внесене до ЄРДР 15.11.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нєжіно Надєждинського району Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого вантажником "Розетка", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «солдат», обіймаючи посаду стрільця - помічника гранатометника 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, у порушення вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 8 годині 16 травня 2018 року в умовах особливого періоду не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується по АДРЕСА_3 , та до 11 години 01 листопада 2021 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Об 11 годині 01 листопада 2021 року солдат ОСОБА_3 з'явився на службу до військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з'явився вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні сторони провадження надали суду угоду про визнання винуватості, укладену 23.12.2021 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між заступником керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , яку просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. Також, узгоджено на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю один рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з'явився вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому суд переконався, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Прокурор вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими фактичними обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 . При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Також враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання. Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України.
З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, можливості виправлення його без ізоляції від суспільства, вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_3 , при укладенні угоди ст. 75 КК України, і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 23.12.2021 року про визнання винуватості, укладену між заступником керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23.12.2021 року покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1