Справа № 276/1899/21
Провадження № 1-кп/293/297/2021
28 грудня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021060460000109 від 16.07.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.152 КК України,- ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,
з участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12021060460000109, внесене в ЄРДР від 16.07.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
Вказане кримінальне провадження на підставі ухвали Житомирського апеляційного суду від 12.11.2021 надійшло на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області як до найбільш територіально наближеного суду, в якому можливо утворити склад суду для його розгляду .
15.11.2021 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні на 14:00 год. 16.11.2021 року в приміщенні Черняхівського районного суду Житомирської області. Підготовче судове засідання постановлено проводити в закритому судовому засіданні.
16.11.2021 ухвалою суду в клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта і клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено. Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів по 14.01.2022 включно без визначення розміру застави.Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України призначено до судового розгляду на 10:00 год. 10.01.2022 року. Кримінальне провадження постановлено здійснювати суддею одноособово у закритому судовому засіданні в приміщенні Черняхівського районного суду Житомирської області.
07.12.2021 ухвалою Житомирського апеляційного суду ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 16.11.2021, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 залишено без змін. Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.
23.12.2021 від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання зазначено, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні відсутні. Так, ОСОБА_3 з моменту отримання підозри до часу взяття під варту (більш як 14 днів) бездоганно виконував покладені на нього слідчим обов'язки, жодним чином не чинив спроби перешкодити кримінальному провадженню, з'являвся на всі без виключення виклики слідчого і суду. Такий стан може обґрунтовано свідчити про належність поведінки обвинуваченого та про відсутність у випадку ОСОБА_3 ризиків, на які вказувала сторона обвинувачення та які ґрунтувались на припущеннях, про можливе втручання, щодо можливого на затягування процесу, тощо. Крім того, за наслідками розслідування кримінального провадження, припущення органів прокуратури, щодо підтвердження вини ОСОБА_3 , речовими доказами, судово-медичними експертизами, не підтвердились. Ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні відсутні і застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Так, по-перше, ОСОБА_3 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, і має постійне місце проживання та роботу; по-друге, ОСОБА_3 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають значення для справи були вилучені слідчим; по-третє, ОСОБА_3 немає потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта так як, під час досудового розслідування вже було допитано та зроблений висновок експерта; по-четверте, ОСОБА_3 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; по-п'яте, ОСОБА_3 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, так як вважає, що потерпіла страдає на психічне захворювання, надала неправдиві свідчення і на нього наговорює, а інкримінований йому злочин не вчиняв. Тому вважає, що немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким було спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, що потребують його піклування, позитивно характеризувався за місцем роботи, що дає підстави для суду застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, оскільки згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і передбачаючи можливі заперечення органів досудового слідства, вони мають навести конкретні аргументи для продовження утримування під вартою. У зв'язку з цим просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. Встановити для обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Під час розгляду цього клопотання викликати і допитати свідка ОСОБА_6 , прож. АДРЕСА_1 (моб.тел. НОМЕР_1 ), на підтвердження обставин, що обвинувачений не впливав на нього з метою змінипоказів які свідок надав у цій справі, а тому ризики відповідно до ст. 177 КПК України відсутні.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання. Просив суд клопотання задовольнити. В обґрунтування клопотання, просив допитати свідка ОСОБА_6 , також просив врахувати, що в обвинуваченого двоє дітей, він не виконує свої соціальні обов'язки по їх утриманню, а тому не має можливості перебуваючи під вартою. Неповнолітня особа просто скористалася подією і можливо надала неправдиві свідчення, доказів вини обвинуваченого у справі не має, крім показів обвинуваченого, та не має ризиків, навпаки вплив на сівідків зараз неможливий та будь-якого впливу від обвинуваченого свідок не мав.
Обвинувачений в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, застосувати до нього домашній арешт. На свідків наміру впливати не має.
Потерпіла та її законний представник в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи має місце заява потерпілої та її представника, в яких останні просять розглядати клопотання захисника обвинуваченого у їх відсутності. В клопотанні просили відмовити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти допиту свідка з підстав, що його офіційно не викликали ні суд, ні прокурор, крім того зазначив, що суд зобов'язаний розглянути лише ті обставини які є нові, а не ті що вже розглядались, в тому числі і в апеляціному суді. В клопотанні просив відмовити.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим вони в нормальних стосунках, сьогодні йому прийшло повідомлення по місцю роботи від адвоката, суд його не викликав. По цій справі йому відомо, що в ту ніч вони відпочивали, але він посварився з ОСОБА_7 , вони з нею зустрічалися 1,5 роки, вони поїхали до Вадима, дружина ОСОБА_8 пішла готуити їсти дітям, він дивився телефон, був у веренді, але якби ОСОБА_9 брав велосипед, то він би почув. ОСОБА_10 до нього позвонила о 4 год ранку і сказала що ОСОБА_8 її зґвалтував, він поїхав до неї. Під час дзвінка ОСОБА_8 сидів курив, він у нього запитав, що трапилось, далі пам'ятає як ОСОБА_8 вийшов в туалет на хв. 10-15, потім ОСОБА_10 говорила, що якщо я вернуся до неї то вона забере заяву. Потерпіла завжди хотіла їх посварити з Вадимом. ОСОБА_11 на нього ніяким чином не впливав. Вказав, що на даний час проживає у домоволодінні ОСОБА_9 .
Після допиту свідка прокурором зазначено, що свідок під час розгдяду клопотання надає інші покази ні ж ті, що на досудовому слідстві. Також вказав, що інші ризики не зникли, обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та те, що обвинувачений неодноразово судимий, зокрема, за аналогічний злочин.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання, суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею,судом,чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України таке клопотання розглядається за правилами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою…має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою…може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, в судовому засіданні під час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшли своє підтвердження та доведені обставини, викладені у даному клопотанні, в силу вимог ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину за ч. 3 ст.152 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років;
наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст.177 КПК України: переховування обвинуваченого від суду, який усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення може перереховуватись від суду; незаконного впливу на свідків та потерпілу з метою зміни показів у кримінальному провадженні для побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. Належних гарантій, які б переважали б за наявними ризиками суду не надано;
наявність можливості щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, так як останній є раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, за який відбував покарання в місцях позбавлення волі, звільнився 21.02.17 року, те що він є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні де йому призначено покарання у виді позбавлення волі.
Про наявність існування таких ризиків погодився і апеляцйний суд в ухвалі від 07.12.2021 року та те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи, що суд своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а тому з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України.
Зазначені стороною захисту підстави відсутності тих чи інших ризиків, суд до уваги не приймає, так як, вважає не обґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.
Щодо показів свідка в межах розгляду даного клопотання, як на підставу відсутності ризику впливу на свідків, суд ставиться критично, зокрема, враховуючи той факт, що останній перебуває у неприязних стосунках з потерпілою та товаришує з обвинуваченим, проживає в домоволодінні останнього.
Крім того, покази даного свідка не виключають існування інших ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні.
При цьому, суд вважає, що наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 сімейних зв'язків, постійного місця проживання, зокрема, втрати рідної людини (батька) неможливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Разом з тим, при оскарженні ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом, зокрема, визначено, що суд першої інстанції належно дослідив та встановив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування вказаного запобіжного заходу, судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи, що з часу обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 та на час розгляду даного клопотання, обставини по справі не змінились, а ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, тобто наявність їх існування, та наявність обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, унеможливлює застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 184, 194, 201,395 КПК України суд,-
В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Євген БРУХОВСЬКИЙ