Справа № 277/1116/21
Номер рядка звіту 69
іменем України
"24" грудня 2021 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В. В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягувати з відповідача на її утримання аліментну плату у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи стягнення з дня звернення до суду.
Вимоги мотивує тим, що відповідач є її батьком та згідно рішення Ємільчинського районного суду сплачував аліментну плату на її утримання до закінчення нею навчання у Новоград-Волинському медичному фаховому коледжі, тобто до 30.06.2021 року.
На даний час вона продовжує навчання та є студенткою 1 курсу КЗВО “Рівненська медична академія”, навчається на денній формі навчання, на державному фінансуванні.
У зв'язку з денною формою навчання вона не може працювати, але для навчання та проживання їй потрібні значні кошти, зокрема вона затрачає кошти на оплату проживання в гуртожитку, на придбання приладдя для навчання, одягу, продуктів харчування, користування інтенетом, телефоном, бібліотекою, проїзд міським транспортом, а також проїзд із м. Рівне до смт Ємільчине і в зворотньому напрямку.
Відповідач є працездатним, а тому має можливість заробляти гроші та надавати їй матеріальну допомогу.
05.11.2021 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання.
23.11.2021 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позов визнає частково та просив призначити сплату аліментів в розмірі 1000 грн. щомісячно. Вказав, що вимога позивача про стягнення аліментів в розмірі 2500 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, розмір аліментів є необгрунтовано великим, не враховує його реального матеріального положення, оскільки на даний час він піклується про свою матір ОСОБА_3 , а тому вважає, що сплата ним аліментів у сумі 1000 грн. буде достатньою для забезпечення потреб доньки.
На підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву відповідачем надано: довідку Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 5260 від 15.11.2021 року відповідно до якої ОСОБА_2 на території селищної ради земельної частки (паю) не має; довідку від сімейного лікаря № 796 від 15.11.2021 року про те, що ОСОБА_2 знаходиться під диспансерним наглядом у сімейного лікаря з приводу захворювання серцево-судинної системи з 2012 року та потребує систематичного амбулаторного лікування; довідку від сімейного лікаря № 815 від 22.11.2021 року відповідно до якої ОСОБА_3 знаходиться під диспансерним наглядом у сімейного лікаря з приводу захворювання серцево-судинної системи та опорно-рухової системи та потребує систематичного амбулаторного лікування.
01.12.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що відповідач на даний час не надає їй жодної допомоги, хоча має таку можливість, вважає свої позовні вимоги обгрунтованими, а щодо посилання відповідача на піклування про матір ОСОБА_3 , зазначила, що її бабуся дійсно є непрацездатною, однак отримує пенсію для вирішення своїх матеріальних питань. Просила задовольнити позов у повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане відділом реєстрації актів громадянського стану Ємільчинського району Житомирської області 24.05.2002 року (а.с. 7).
ОСОБА_1 є студентом 1 курсу КЗВО “Рівненська медична академія”, форма навчання денна. Навчається з 01.09.2021 року по 28.06.2024 року на державній формі навчання, що підтверджується довідкою № 2230 від 07.10.2021 року. (а.с. 8).
Згідно ксерокопії договору № 11/21 на проживання у гуртожитку, який укладений між КЗВО “Рівненська медична академія” та ОСОБА_1 . Академія надає студенту послуги з тимчасового проживання у гуртожитку впродовж 2021-2022 року, а студент сплачує кошти за проживання в гуртожитку. (а.с. 10).
Як вбачається з дубліката квитанції № 0.0.22448244686.1 від 30.08.2021 року ОСОБА_1 сплатила 5200 грн. за гуртожиток. (а.с. 11).
Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 2 ст. 200СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після досягнення повноліття продовжує навчання на денному відділенні вищого навчального закладу, не працює, сплачує кошти за проживання в гуртожитку, а також на придбання приладдя для навчання, одягу, продуктів харчування, користування інтенетом, телефоном, бібліотекою, проїзд міським транспортом, а також проїзд із м. Рівне до смт Ємільчине і в зворотньому напрямку. У зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, має нормальний стан здоров'я. Суд також враховує, що відповідач не має на утриманні інших неповнолітніх дітей.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідачем не надано доказів, на підтвердження здійснених витрат на утримання матері, не надано інформації про розмір доходів матері.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач має можливість надавати повнолітній дочці матеріальну допомогу, а позивач потребує такої допомоги, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років.
З відповідача в прибуток держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 аліментну плату на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп., щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку, починаючи стягнення з 28.10.2021 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24.12.2021 року.
Суддя: В. В. Заполовський