Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2021 р. Справа№200/7676/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
за участю представників сторін:
представник позивача - Олійников С.І.
представник відповідача - Яковлєва А.С.
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126/1-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2018 рік у розмірі 7160,15 гривень,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126/2-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2019 рік у розмірі 7160,15 гривень,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у розмірі 7160,15 гривень,
- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/2-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2018 рік у розмірі 38 088,50 гривень,
- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/1-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2019 рік у розмірі 38 088,50 гривень,
- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/-5533-0522 (форма "Ф"), яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у розмірі 38 088,50 гривень.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю визначення податкових зобов'язань по орендній платі за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з підстав невідповідності розміру орендної плати. Оскільки у договорах оренди землі відсутні умови щодо односторонньої зміни умов договору, в тому числі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі або розміру орендної плати, а згідно з позицією Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі №813/3819/17 зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення змін до договору оренди, вважає безпідставним збільшення податковим органом суми орендної плати. Окрім того, вважає, що відповідачем порушено п.52.4 п.10 розд. XX ПК України, згідно з яким на земельні ділянки не нараховується та не сплачується плата за землю за період з 1 березня по 31 березня 2020 року, оскільки Законами України, були внесені зміни до Податкового кодексу з метою забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (СОVID-19).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 жовтня 2021 року о 15:00 год.
01 жовтня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що у пп. 289.2 ст.289 ПК України прописано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Враховуючи інформацію Лиманської міської ради щодо договору оренди землі ГУ ДПС у Донецькій області проведено нарахування орендної плати за 2018 - 2020 р.р. ОСОБА_1 . Відповідно до ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення були направлені позивачу та повернуто з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Також, зазначає, що грошова оцінка землі проводиться щороку, тому сума сплати також змінюється, та відповідно до законодавства підлягає сплаті незалежно від моменту внесення до договору змін розміру плати, у зв'язку з чим не погоджується з твердженням позивача, що відповідач в односторонньому порядку змінив умови Договору в частині визначення розміру орендної плати та вважає що спірні податкові повідомлення рішення винесені правомірно. Окрім того, вважає, що посилання позивача на дію абзацу 1 пп. 52-4 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України не може бути підставою для звільнення від сплати грошового зобов'язання з земельного податку нарахованого за 2018, 2019 та за весь 2020 рік.
18 жовтня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником відповідача надані додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що Краснолиманською міською радою 27.02.2012 року позивачу було доведено про збільшення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Щурове, згідно рішення Краснолиманської міської ради від 23.12.2011 року №6/11-923, та було запропоновано підписати розрахунки орендної плати та додаткові угоди до орендної плати. Відповідно розрахунку станом на 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка складає 53 919,00грн, сума орендної плати 3 774,33 грн. Нараховані податкові зобов'язання по орендній платі в 2012 році у сумі 3 774,33грн та в 2013 році у сумі 3 774,33 грн сплачені платником 28.03.2012 року та 18.04.2013 року. Відповідно інформації Головного управління Держгеокадастру на 2018 рік нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2700 га (база відпочинку) складає 102 287,88 грн., грошова оцінка ділянки 0,2011 га «кафе Волна» складає 380 885,01 грн. (з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за 2012-2013 роки-1,0; 2014 рік-1,249; 2015 рік-1,433; 2016 рік-1,06; 2017-2020 роки-1,0).
У підготовчому засіданні 18 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи до 9 листопада 2021 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 1 грудня 2021 року о 14:30 годині.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187).
25 листопада 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначає проте, що оскільки між сторонами Договору оренди не укладалось нових додаткових угод, в судовому порядку в них зміни також не вносились, відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень фактично в односторонньому порядку змінив умови Договору в частині визначення (збільшення) розміру орендної плати, що є порушенням умов Договору та норм матеріального права, зокрема ст.651 ЦК України та ст.23 Закону України «Про оренду землі». Також, звертає увагу суду на те, що відповідачем при розрахунку зобов'язань з орендної плати розраховано значно більші суми (7% та 10%) від нової вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вважає, що відповідач повинен був застосувати законодавчо встановлений нижчий розмір орендної плати 3%.
1 грудня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2021 року о 15:00 годині.
У судовому засіданні 16 грудня 2021 року судом відкладено розгляд справи до 23 грудня 2021 року о 14:00 годині.
Повноважний представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Повноважний представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.09.2013 року між Краснолиманською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №48, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - для обслуговування будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 18.07.2013 року №6/24-2468, яка знаходиться: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер: 1413300000:02:000:0073 загальною площею: 0,2011 га.
Згідно пункту 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 200 758,13 грн.
Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на 49 (сорок дев'ять років).
Пункт 9 Договору визначає, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 20 075,81 грн. на рік без ПДВ, згідно розрахунку (додаток №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року №1724).
Відповідно до пункту 12 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором,
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; нормативної грошової оцінки землі та ставок орендної плати, затверджених рішеннями Краснолиманської міської ради;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 33 Договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Згідно Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, для обслуговування будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 з 23 вересня 2013 року (додаток №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року №1724):
- площа, кв.метрів (в населених пунктах), гектарів (за межами населених пунктів) -0,2011;
- нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, грн. - 200 758,13,
- ставка земельного податку, встановлена Законом України «Про плату за землю», відсотків нормативної оцінки землі - 1%,
- прийнятий для розрахунку розмір орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 10% ,
- розмір земельного податку, грн..- 2007,58,
- розмір орендної плати, грн..- 20 075,81 грн.
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305127/2-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2018 рік у розмірі 38 088,50 гривень.
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305127/1-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2019 рік у розмірі 38 088,50 гривень.
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305127/1-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у розмірі 38 088,50 гривень.
Згідно розрахунків грошових зобов'язань по орендній платі за землю з фізичних осіб по ОСОБА_1 , річна сума орендної плати розрахована як відсоток ставки податку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки:
- за 2018 рік: нормативно грошова оцінка 380 885,04 х 10% = 38 088,50 грн.,
- за 2019 рік: нормативно грошова оцінка 380 885,04 х 10% = 38 088,50 грн.,
- за 2020 рік: нормативно грошова оцінка 380 885,04 х 10% = 38 088,50 грн.
28 квітня 2005 року між Краснолиманською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі №040515500033, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 16.03.2005 року №4/30-568 та рішення Краснолиманської міської ради №4/30-525 від 16.03.2005 року, яке находиться в с.Щурове Краснолиманської міської ради.
Відповідно до пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2700 га.
Згідно пункту 5 Договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: 18 392,04 грн.
Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на 25 (двадцять п'ять років).
Пункт 9 Договору визначає, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 441,41 грн. на рік.
Згідно пункту 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до пункту 13 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором,
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 36 Договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Щурове на території Краснолиманської міської ради сторонами погоджено наступне:
1. п.5 Розділу «Об'єкт оренди» договору оренди землі, викласти у такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 23 868,00 грн.;
2. На підставі рішення Краснолиманської міської ради №6/5-214 від 08.04.2011 року встановити орендну плату за земельну ділянку з 01.05.2011 р. для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Щурове на території Краснолиманської міської ради у розмірі: 1670,76 грн. на рік без ПДВ, згідно розрахунку (додаток №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р.№1724).
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Щурове на території Краснолиманської міської ради з 01.05.2011 року, розмір орендної плати становить 1 670,76 грн.(23 868,00 грн. х 7%).
Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Щурове на території Краснолиманської міської ради сторонами погоджено наступне:
- п.5 Розділу «Об'єкт оренди» договору оренди землі, викласти у такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 53 919,00 грн.;
- п.9 Розділу «Орендна плата» договору оренди землі, викласти у такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у розмірі: 3 774,33 грн. на рік без ПДВ, згідно розрахунку (додаток №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. №1724).
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » с.Щурове на території Краснолиманської міської ради з 01.01.2012 року, розмір орендної плати становить 3 774,33 грн.(53 919,00 грн. х 7%).
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305126/1-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2018 рік у розмірі 7 160,15 гривень.
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305126/2-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2019 рік у розмірі 7 160,15 гривень.
03.04.2020 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1305126-5533-0522, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у розмірі 7 160,15 гривень.
Згідно розрахунків грошових зобов'язань по орендній платі за землю з фізичних осіб по ОСОБА_1 , річна сума орендної плати розрахована як відсоток ставки податку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки:
- за 2018 рік: нормативно грошова оцінка 102 287,88 х 7% = 7 160,15 грн.,
- за 2019 рік: нормативно грошова оцінка 102 287,88 х 7% = 7 160,15 грн.,
- за 2020 рік: нормативно грошова оцінка 102 287,88 х 7% = 7 160,15 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було використано інформацію Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 08 лютого 2018 року №165/104-18, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2011 га. (обслуговування будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») становить 380 885,01 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2700 га. (обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») становить 102 287,88 грн., передані в оренду ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями звернулась до суд з даним адміністративним позовом.
Правомірність винесення Головним управлінням ДПС у Донецькій області вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані ПК України.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.
Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
З 01.01.2011 набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).
Згідно п.288.5 ст.288 розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
1) не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір (ставка) орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21-131а15), таких же висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 22.05.2018 року (справа № 809/3756/15), від 21.02.2019 року (справа № 811/2052/13-а), від 28.01.2018 року (справа № 814/1622/16)
Отже, з набранням чинності ПК України, тобто з 01.01.2011 року, визначено мінімальний розмір річної та максимальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено.
При цьому, суд зазначає, що при винесенні оскаржуваних ППР позивачеві не було замінено ставку податку орендної плати за землю, податковим органом застосовано ставку податку визначену договорами 7 % та 10%, при цьому із дотриманням п. 288.51 п. 288.5 ст. 288 ПК України в діапазоні ставки від 3% до 12 %. При винесені ППР відповідачем змінено розмір грошової оцінки земельної ділянки, шляхом застосування при обчисленні розміру орендної плати нового розміру грошової оцінки земельної ділянки згідно інформації з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.
Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.
При цьому, статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Як встановлено судом, в договорі оренди укладеному між Краснолиманською міською радою та позивачем від 23.09.2013 року №48 визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 200 758,13 грн., розмір річної орендної плати складає 20 075,81 грн. Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності з 23.09.2013 року, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 10%.
В договорі оренди укладеному між Краснолиманською міською радою та позивачем від 28.04.2005 року №040515500033 визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 18 392,04 грн, розмір річної орендної плати складає 441,41 грн. Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності до додаткової угоди, грошова оцінка яких проведена, для обслуговування бази відпочинку «Річенька» с.Щурове на території Краснолиманської міської ради з 01.05.2011 року, розмір орендної плати становить 1 670,76 грн.(23 868,00 грн. х 7%). Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності до додаткової угоди, грошова оцінка яких проведена, для обслуговування бази відпочинку «Річенька» с.Щурове на території Краснолиманської міської ради з 01.01.2012 року, розмір орендної плати становить 3 774,33 грн.(53 919,00 грн. х 7%).
Суд зазначає, що Договори оренди та додаткові угоди, якими визначено, що орендна плата складає 7% та 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підписані позивачем, тобто остання погодилась та повинна виконувати умови договору в частині сплати орендної плати за землю за 2018 рік, за 2019 рік та за 2020 рік у розмірі визначеному Договорами та додатковими угодами.
Частиною 1 статті 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов'язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що в пункті 36 Договору від 28.04.2005 року №040515500033 та в пункті 33 Договору від 23.09.2013 року №48 сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.
Відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган, який є не суб'єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши податкові повідомлення-рішення фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.
Таким чином, зміна індексації (розміру) нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати за 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Зазначене повністю відповідає правовому висновку Верховного Суду, який викладений в постанові від 20.06.2018 року (справа №813/3819/17).
При цьому, під час прийняття спірних податкових-повідомлень рішень, податковий орган повинен був врахувати приписи підрозділу 10 розділу XX, який доповнено пунктом 52-4 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Так, підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 52-4, згідно з яким не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов'язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.
При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов'язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов'язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов'язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов'язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов'язання за такий період.
Між тим, як вбачається з розрахунків грошових зобов'язань по орендній платі за землю з фізичних осіб по ОСОБА_1 , річна сума орендної плати розрахована за 2020 рік без урахування змін, внесених Законом України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суми податкових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за податкові періоди 2018 -2020 роки розраховані відповідачем всупереч вимог податкового законодавства.
Отже, аналізуючи оскаржувані рішення відповідача в контексті частини 2 статті 2 КАС України, суд зазначає, що обґрунтованим є рішення суб'єкта владних повноважень, яке прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" («Suominen v. Finland»), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").
Враховуючи наявний у позивача обов'язок щодо сплати орендної плати згідно договору від 23.09.2013 року №48 у розмірі 20 075,81 грн. за 2018 рік, у розмірі 20 075,81 грн. за 2019 рік та у розмірі 18 402,83 грн за 2020 рік (з виключенням періоду звільнення з 1 березня по 30 березня 2020 року у розмірі 1 672,98 ((20 075,81грн:12 міс.)х1 міс.)) та обов'язок щодо сплати орендної плати згідно договору від 28.04.2005 року №040515500033 (з урахуванням додаткової угоди про зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2012 року) у розмірі 3 774,33 грн. за 2018 рік, у розмірі 3 774,33 грн. за 2019 рік та у розмірі 3 459,80 грн за 2020 рік (з виключенням періоду звільнення з 1 березня року по 30 березня 2020 року у розмірі 314,53 ((3774,33грн:12 міс.)х1 міс.)), суд дійшов висновку про безпідставність донарахування податковим органом орендної плати з фізичних осіб за договором від 23.09.2013 року №48 у розмірі 18 012,69 грн. (2018 рік), у розмірі 18 012,69 грн. (2019 рік) та у розмірі 19 685,67 грн.(2020рік) та за договором від 28.04.2005 року №040515500033 (з урахуванням додаткової угоди про зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2012 року) у розмірі 3 385,82 грн.(2018 рік), у розмірі 3 385,82 грн.(2019 рік) та у розмірі 3 700,35 грн. (2020 рік).
Зважаючи на викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначеного податкового зобов'язання з орендної плати від 03.04.2020 року №1305126/1-5533-0522 за 2018 рік у розмірі 3 385,82 грн., від 03.04.2020 року №1305126/2-5533-0522 за 2019 рік у розмірі 3 385,82 грн., від 03.04.2020 року №1305126-5533-0522 за 2020 рік у розмірі 3 700,35 грн., від 03.04.2020 року № 1305127/2-5533-0522 за 2018 рік у розмірі 18 012,69 грн., від 03.04.2020 року № 1305127/1-5533-0522 за 2019 рік у розмірі 18 012,69 грн., від 03.04.2020 року № 1305127/-5533-0522 за 2020 рік у розмірі 19 685,67 грн.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд при вирішенні даної справи, застосовує висновок Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» , що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частинами першою та другою КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, у відповідності до чого підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 661,54 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126/1-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 3 385,82 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126/2-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 3 385,82 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року №1305126-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 3 700,35 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/2-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 18 012,69 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/1-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 18 012,69 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 03.04.2020 року № 1305127/-5533-0522 (форма "Ф") в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 19 685,67 грн.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59, ЄДРПОУ ВП: 44070187) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна гривня) 54 копійки.
Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 23 грудня 2021 року в присутності представників сторін.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 грудня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.В. Кочанова