Справа №345/5092/21
Провадження № 2/345/1469/2021
22.12.2021 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищенаведеним позовом.
Заявлені вимоги мотивує тим, що 20.08.2021 року між ним та відповідачем була досягнута усна домовленість щодо виконання будівельних робіт, а саме: покласти плитку у ванній кімнаті. Тобто, на думку позивача, між ними було укладено договір підряду.
Як зазначає позивач, у відповідності до домовленості вартість робіт становить 200 грн. без ПДВ за укладення одного квадратного метра плитки. Згідно домовленості розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі рахунка про обсяги виконаних робіт та їх вартість, які порахує виконавець. Роботи мають виконуватись із матеріалів замовника. Однак, доручені роботи відповідач виконував непродуктивно, позивачем було виявлено істотні порушення відповідачем укладеного договору та суттєві недоліки в його роботі. З огляду на викладене він був змушений в усній формі повідомити відповідача про розірвання укладеного з ним договору, та, відповідно, розірвати домовленість з останнім. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідачем було завдано збитків у розмірі 21 707 грн. (вартість матеріалів, які були придбані за його власні кошти).
Представник відповідача подав до суду відзив. У відзиві зазначив, що жодних умов щодо якості виконання укладення плитки позивач не ставив. Письмових договорів, жодної проектної документації, вимог до розміщення облицювальної плитки позивач - відповідачу не надавав.
20.08.2021 року відповідач прибув на об'єкт з власним інструментом (електричний плиткоріз сірого кольору “Forte” ТС 250 (45288); ручна шліфувальна машина “Vitals” 4s121101312vs, CC031876551; лазерний рівень жовтого кольору “DEWALT”, шуруповерт червоного кольору “VITALS” з акумулятором, електродриль жовтого кольору та інші), побачив що поверхня підлоги та стін не відповідає тому стану що зазвичай необхідний для початку облицювальних робіт. Позивач заявив що він можу розпочинати роботу з облицювання, його влаштовує такий стан підлоги і стін, ризики які з цим пов'язані йому відомі.
В період з 20.08.2021 по 21.08.2021 відповідач проводив ремонтні роботи, а саме - облицювання керамічною плиткою (керамогранітом) підлоги та стін ванної кімнати на другому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В процесі укладання відповідач виявив що кілька плиток мають дефекти - є не правильної геометричної форми, мають сколи на поверхні вказав на це позивачу, пояснив що укласти ці плитки ідеально не можливо через їх недоброякісність, з чим позивач погодився і він продовжив виконувати укладку.
Під час виконання робіт позивач постійно перебував в будинку, час від часу заходив в ванну кімнату другого поверху, де він встановлював плитку, контролював хід виконання облицювання, жодних претензій не висловлював. Жодних претензій щодо усунення того, що позивач вважає недоліками відповідач не отримував, строку на їх усунення позивач не надав.
23.08.2021 вранці коли відповідач приїхав в вищезазначений будинок для продовження виконання робіт з облицювання, позивач роботи не дозволяв завершити і в агресивній формі заявив йому про те, що вже виконана ним робота його не влаштовує, почав вимагати в нього 40 тисяч гривень за матеріали - облицювальну плитку та клей, повідомив про те, що якщо він не дасть йому цієї суми, він не віддасть йому, приховані ним, його інструменти. В подальшій розмові позивач змінив суму з 40 тисяч гривень на 22 тисячі гривень. На пояснення відповідача, що робота не завершена, а мінімальна нестиковка і сколи на плитках між собою зумовлена геометричною не ідеальністю і якістю наданого матеріалу і про це в процесі роботи він повідомляв і вони дійшли згоди про те, що позивача це задовільняє, позивач нічого не відповів.
Жодних домовленостей ні в усній ні в письмовій формі щодо взяття на себе зобов'язань передати ОСОБА_1 кошті в сумі 22 тисячі гривень між ним та ОСОБА_1 не було. Не бажаючи вступати в конфлікт, відповідач повернувся в свій автомобіль і поїхав додому.
Того ж дня, близько 12.30 год., відповідач знову приїхав до будинку замовника разом з своїм зятем ОСОБА_3 , з метою вкотре пояснити замовнику ОСОБА_1 що робота не завершена та повернути свої інструменти. Однак, замовник та його дружина вели себе агресивно, кричали, погрожували фізичним насильством, інструменти повернути відмовили, а тому зять змушений був зателефонувати в 102 для виклику правоохоронців з метою припинення незаконних дій ОСОБА_1 . Представники поліції, що прибули на виклик відібрали письмові пояснення у нього та ОСОБА_1 , та, на його вимогу, прийняли у заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .
За вищевказаною заявою, 24.08.2021 року до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією передбаченою ст.356 Кримінального кодексу України.
Усі ці факти позивач у своїй позовній заяві умисно замовчує, приховує від суду той факт, що він незаконно, грубо порушуючи право відповідача на власність, заволодів його інструментами.
Позивач зазначає що, відповідачем ніби-то з порушеннями покладено в сумі 51 плитку, однак жодних доказів щодо укладання саме ним такої кількості плиток не надає, не вказує на конкретні недоліки чи істотні недоліками виконаної роботи. Просить у задоволення позову відмовити в повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив. У дані відповіді зазначає, що жодного інструмента йому по акту прийому-передачі не передавалось. Відповідач приїжджав до нього на автомобілі і кожен раз доставав з автомобіля той інструмент, що був йому необхідний. 23.08.2021 року відповідач в добровільному порядку залишив йому інструмент, як заставу для того, щоб поїхати додому, взяти кошти для відшкодування йому завданої шкоди, спричиненої своїми діями. Однак до сьогодні шкода нанесена діями відповідача йому не відшкодована. Також зазначив, що усі плитки, які він дав відповідачу були без осколів та пошкоджень. Він особисто перевірив усю плитку при купівлі та розпаковуванні дома, особисто носив кожну плитку відповідачу по одній штуці. Оскільки плитка є дороговартісною та якісною, тому до роботи з укладання були відповідні вимоги до позивача. Просить позов задоволити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 4 статті 203 ЦК України зазначає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 206 ЦК України вбачається, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частинами 1, 2 стаття 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.ст. 843, 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
За ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
З письмових пояснень позивача та поданих суду письмових матеріалів не можливо встановити, що саме погоджувався між сторонами укладення договору підряду, обсяг робіт, строк виконання, їх вартість, частина наданих квитанцій не містить прізвища покупця та адресу доставки.
За ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
До окремого виду договорів підряду закон відносить договір будівельного підряду, у відповідності до якого підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).
Згідно вимог частини другої статті 875 ЦК України, договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до частини першої статті 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.
Згідно вимог частини четвертої цієї ж статті оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлено за погодженням сторін.
Порядок передання та прийняття робіт визначено статтею 882 ЦК України.
У відповідності до вимог ч.ч. 1-4, 6 цієї статті, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно ст.526 КЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У ст. 653, 654 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 та ч.2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд відхиляє аргументи позивача про те, що між ним та відповідачем наявні договірні відносини, а саме, укладено усний договір підряду, оскільки, на думку позивача законом не встановлена обов'язкова письмова форма договору підряду і можливе укладення усного договору підряду, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 206 Цивільного кодексу України визначено, які правочини можуть вчинятися усно.
Суд вважає, що враховуючи характер підрядних робіт, де об'єктивно між виникненням правовідносин і виконанням зобов'язань підрядником проходить певний час, укладення договору підряду, у розумінні Глави 1 § 1 Цивільного кодексу України, зокрема, статті 837, в усній формі є неможливим.
Також суд приходить до висновку, що враховуючи приписи п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, укладення договору підряду між позивачем та відповідачем в силу приписів частини 3 статті 208 Цивільного кодексу України належить вчиняти у письмовій формі.
Більш того, не зважаючи на те, що позивачем лише надано суду докази придбання будівельних матеріалів, на підтвердження укладення договору підряду, то такий договір також не відповідає вимогам частини четвертої статті 203 та пункту 3 частини першої статті 208 (письмова форма правочину) ЦК України, оскільки згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., а відтак, 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнюють сумі в 340 грн., що суттєво менше за суми грошових коштів, зазначених позивачем. Наведено додатково свідчить про те, що договір підряду, на який посилається позивач, має вчинятися у письмовій формі.
Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав суду копії квитанцій на придбання будівельних матеріалів та фотознімки.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі документальні докази на підтвердження укладення між сторонами договору підряду як у спрощений спосіб із погодженням всіх істотних умов, притаманних даному виду договору на виконання робіт, так і в письмовій формі.
Також відсутні в матеріалах справи докази виконання відповідачем підрядних робіт, а також будь-які докази того, що виконані роботи є неякісними.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження укладення між сторонами договору підряду на виконання робіт як у спрощений спосіб, так і в письмовій формі та доказів на підтвердження виконання сторонами умов такого договору, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту існування між сторонами даного спору договірних зобов'язань.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, розглянувши позовні вимоги в заявлених межах, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивача щодо відшкодування збитків за договором побутового підряду.
Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів укладення саме договору підряду, а також доказів завдання будь-якої шкоди з боку відповідача та її розміру, то у задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.626, 837, 853, 866, 857 ЦК України, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий: