22 червня 2010 р. № 10/325-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
РВ ФДМУ по Дніпропетровській області
на постанову від 11.03.10р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 10/235-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомРВ ФДМУ по Дніпропетровській області
доСПД ОСОБА_4
простягнення неустойки
У праві взяли участь представники сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2009 (суддя І. Кощеєв), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 (судді: В. Мороз, Т. Стрелець, А. Логвиненко) в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 77 грн. 45 коп. за період з 01.05.2009 по 30.10.2009 відмовлено з тих підстав, що неустойка була перерахована позивачу до звернення до суду з позовом і безпідставно зарахована орендодавцем до збитків.
РВ ФДМУ по Дніпропетровській області в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові рішення не відповідають обставинам справи, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 76, 785 ЦК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1774-ОД від 01.08.2005, укладеного між сторонами у справі, позивачем передано в оренду відповідачу строком з 01.08.2005 по 01.07.2006 нерухоме майно -приміщення в адміністративному будинку площею 47,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 4, що знаходиться на балансі ДДПІ "Дніпроцивільпроект".
З урахуванням додаткової угоди від 24.05.2007 до договору оренди розмін орендної плати було встановлено у розмірі 414,2 грн. (без ПДВ), що розподіляється у співвідношенні: 70% - до державного бюджету, що складає 289,94 грн., та 30% - балансоутримувачу у розмірі 124,26 грн. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції, починаючи з квітня 2007 року.
Додатковою угодою від 03.12.2007 строк оренди було продовжено до 01.06.2008.
Відповідно до п. 10.13 договору оренди у разі його припинення або розірвання об'єкт оренди повертається протягом трьох робочих днів орендарем балансоутримувачу.
Згідно п.10.12 договору у випадку, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна після припинення договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 20% від орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.
Припинення договору оренди 01.05.2009 обгрунтовано позивачем повідомленням відповідача згідно листа від 20.05.2009 № 18-03-04103 про його припинення у зв'язку з закінченням строку та набранням чинності ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 р" за якою орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.
Після 01.05.2009 відповідачем орендоване приміщення повернено не було, у зв'язку з чим орендодавцем нараховано неустойку у розмірі 20% від орендної плати за час прострочення, яка склала 77,45 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, відповідачем після 01.05.2009 та станом на 01.12.2009 було перераховано позивачеві суму у розмірі 3115,28 грн.
Позивачем жодним чином не обґрунтовується спричинення йому збитків у вигляді упущеної вигоди, помісячний розрахунок збитків, наведений позивачем, перевищує розмір орендної плати до державного бюджету, узгоджений сторонами у додатковій угоді, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність віднесення сплачених відповідачем сум до збитків, відповідає матеріалам справи, а оскільки сплачена відповідачем сума значно перевищує суму неустойки, заявлену до стягнення регіональним відділенням, обґрунтованою є відмова у стягненні 77,45 грн. цієї неустойки.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач в касаційній скарзі намагається довести необхідність надати іншу оцінку дослідженим доказам та встановленим обставинам справи, що згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Ознайомившись зі змістом судових рішень та доводами касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що до встановлених судами попередніх інстанцій обставин правильно застосований Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Скаржник в касаційній скарзі не вказав, які норми матеріального права були порушені судами при розрахунках. Дослідження розрахунків щодо розміру неустойки не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, ст.ст. 6,8,125,150 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р., Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 у справі № 10/325-09 -без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун