22 червня 2010 р. № 4/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.
суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К.
розглянувши
касаційну скаргуВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску"
на ухвалу
та на постановугосподарського суду Полтавської області від 28.01.2010
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2010 року
у справі№ 4/14 господарського суду Полтавської області
за заявоюВАТ "Полтавське"
доВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску"
пробанкрутство
розпорядник майна Катриченко Ю.О.
в судовому засіданні взяли участь представники :
ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску"Верещака Г.М. (директор)
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.11.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2010 (суддя Білоусов С.М.) за результатами підготовчого засідання визнано вимоги ВАТ "Полтавське" в розмірі 9445399,04 грн., зобов'язано ВАТ "Полтавське" опублікувати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Катриченка Ю.О.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2010 (судді: Яковлєв М.Л., Шевченко В.Ю., Маляренко А.В.) апеляційну скаргу ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2010 залишено без змін.
ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2010 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2010 скасувати, припинити провадження у справі про банкрутство ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску".
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.8 ст.7, ч.4 ст.11, 1, ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Відповідно до ст.1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст.1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
В підготовчому засіданні господарським судом Полтавської області встановлено, що загальний розмір безспірних грошових вимог кредитора, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, становить 9445399,04 грн. Вимоги ВАТ "Полтавське" підтверджені судовим рішенням господарського суду Полтавської області від 06.04.2007 у справі №5/615 та наказом від 21.02.2008 №5/615 про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2008 року у справі №5/615. На день підготовчого засідання суду вказані вимоги боржником не погашені, перевищують сукупний розмір трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу відповідно до приписів ч.1, 2 ст.101 ГПК України, доводам, викладеним в апеляційній скарзі надано оцінку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи документів виконавчого провадження щодо примусового стягнення з боржника суми боргу, спростовуються матеріалами справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання наказу №5/615 виданого 21.02.2008 господарським судом Полтавської області про стягнення з боржника на користь ВАТ "Полтавське" 9445399,04 грн. відкрито 03.03.2008 виконавче провадження (т.1 а.с. 54).
Таким чином, судами попередніх інстанцій відповідно до приписів ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора, який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог.
Відтак, оскаржувана ухвала господарського суду Полтавської області від 28.01.2010 та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2010 не суперечать нормам матеріального права, є обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутня.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ВАТ "Яциново-Слобідський кар'єр піску" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.01.2010 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2010 у справі №4/14 залишити без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді А.О. Заріцька
П.К. Міщенко